Наступним етапом підготовчої роботи є складання плану викладу.

Кожен тип мовлення характеризується певною послідовністю у викладі змісту. Розповідь здебільшого відбиває реальний перебіг подій (початок, розгортання дії, кульмінація, завершення), опис—особливості сприймання (загальне враження від об'єкта, вигляд окремих його частин), роздум — розгортання міркувань (висловлення тези, доведення її, висновок). Умови і мета мовлення можуть продиктувати інший порядок викладу, наслідком чого майже завжди є посилення емоційності тексту.

У ході підготовки до написання твору варто роз'яснювати учням, що будь-яке питання можна викласти коротко або розгорнуто, і треба дбати, щоб окремі підтеми висвітлювалися у сумірних щодо розміру частинах тексту, що фрагменти твору, в яких реалізовано якийсь пункт плану; проводиться активна робота над чернеткою, яка є «найефективнішим засобом вправляння учнів у зв'язності своєї писемної мови».

Найбільш сприятливі умови для застосування навчального редагування виникають на уроках аналізу письмових робіт. У пам'яті учнів ще зберігається інформація, що мала бути передана текстом, ще свіже уявлення про ситуацію, яка відтворюється, про призначення тексту. Це дозволяє ставити питання не тільки про правильність висловлення, а й про його комунікативні якості, зокрема про стилістичне забарвлення, про особливості композиції, про доцільність вибору мовних засобів, і в разі потреби вносити відповідні зміни.

З метою удосконалення власних висловлювань учням слід якнайчастіше користуватися чернеткою, переробляти і доробляти написане, створюючи нові, удосконалені варіанти текстів. Практично використовуючи критерії оцінки якостей мовлення, усуваючи недоліки у змісті, побудові, мовному оформленні висловлювань, вони поступово виробляють у себе всі ті мовні уміння, які доводиться застосовувати кожному у процесі виробничої і громадської діяльності.

Не менш важливим фактором є настроєність учнів на вдосконалення висловлювань, на досягнення відповідності між задумом і способом його реалізації.

Підготовкою до застосування навчального редагування служить виправлення помилок в усному мовленні учнів (у відповідях, усних переказах і творах). Це може робити вчитель, але ще краще залучати до редагування учнів. Нехай вони й не помітять усіх недоліків, звернуть увагу лише на найбільш грубі помилки, в основному лексичні, але навчальну і виховну роль цього важко переоцінити. Орієнтація на виправлення мовних недоліків розвиває чуття мови, виробляє непримиренність до порушення вимог культури мовлення, привчає до контролю за власними висловлюваннями.

Найкращим матеріалом для навчального редагування є речення. По-перше, дуже часто виникає потреба в усуненні помилок саме в побудові речень. По-друге, тільки в реченні можуть бути виявлені найрізноманітніші види лексичних і стилістичних помилок (напр., уживання слова в невластивому йому значенні, плеоназм і тавтологія, невідповідність стилістичного забарвлення слова чи фразеологізму загальному колориту висловлювання).

Редагування зв'язних висловлювань дозволяє вести роботу комплексно, звертаючи увагу на побудову і вживання різних мовних одиниць, і, що найголовніше, на відповідність тексту його комунікативному призначенню.

Широке застосування знаходить редагування на уроках підготовки до написання переказів і творів, перевірки знань, аналізу письмовий робіт.

Саме під час такої роботи в учнів формується критичний підхід до створюваного тексту. Вони привчаються систематично ставити перед собою запитання, чи не пропущені певні факти, чи точно вжито слова і правильно — речення, чи все буде зрозуміле читачеві.

Учні вчаться помічати недоліки, з'ясовувати причини, знаходити способи поліпшення викладу. Сформовані таким способом уміння знайдуть застосування в самостійні посібники, редагувати матеріали, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.

Література:

1. Дідук Г.І. Система роботи з розвитку зв’язного мовлення відповідно до нових концепцій викладання рідної мови //Укр. мова і література в школі. - 2000. –№5. –С.24-28.

2. Кравчук Д. М. Творчі роботи з української мови в 4-8 класах.— Київ- Рад. шк., 1971.

3. Мельничайко В. Я. Творчі роботи на уроках української мови: Конструювання. Редагування. Переклад.— Київ: Рад. шк., 1984.

4. Методика развития речи на уроках русского языка / Под редакцией Т. А. Ладыженской.— М.. Просвещение, 1980.

5. Олійник 1. С. Методика роботи з розвитку мови в 5-8 класах.—Київ: Рад. шк, 1971.

6. Пашковская Н. А., Иваницкая Г. М., Симоненкова Л, Н. Развитие речи учащихся.— Киев: Рад. шк, 1983.

7. Синиця І. О. Психологія писемної мови учнів 5-8 класів.— Київ. Рад. шк., 1965.

8. Синиця І. О. Психологія усного мовлення учнів 4-8 класів.— Київ: Рад. шк., 1974.

9. Система обучения сочинениям на уроках русского языка (5- 8 класс) / Под ред. Т. А. Ладьіженской.— М.: Просвещение, 1978. – 398с.

10. СтельмаховичМ Г. Система роботи з розвитку зв'язного мовлення в 4-8 класах.— Киъв: Рад. шк, 1981.