У процесі аудіювання школярі знаходять у вір-шах чи уривках з прози слова, що належать до нової теми, називають запропоновані предмети і предмет-ні малюнки, доповнюють тематичні групи словами з власного лексичного запасу. Під час озвучування першокласниками нових слів педагог звертає увагу на правильність їх наголошування і вимовляння. По-тім учитель підводить учнів до тлумачення значення узагальнюючого слова тієї чи іншої групи.

Продемонструю методику ознайомлення пер-шокласників із словами тематичної групи на прикла-ді вивчення теми "Одяг".

Я показую учням предметні малюнки із зоб-раженням одягу {пальто, сорочка, сукня тощо) і запитує: - Що ви бачите на малюнках? (Діти озвучують назви одягу).

- Що роблять із цими предметами? (Одягають).

- Чи можна назвати ці предмети одним словом? Як? (Одяг).

- Подумайте, як утворилося це слово? (Від слова одягатися).

- Що ж таке одяг? (Це речі, які одягає людина).

- Ці предмети можна ще назвати виробами, бо їх виготовляють (виробляють) із тканини, шкіри, хутра. Тому одяг — це вироби з тканини, хутра, шкіри, які люди одягають на своє тіло.

Потім учитель читає вірш Т.Лисенко "Домовик".

Я зібрався погуляти —

одяг мушу свій шукати.

Це, напевне, домовик

заховав десь черевик.

Зникли светр та піджак,

не знайду їх теж ніяк.

Я з-під ліжка, із куточка,

витягнув свою сорочку.

Хто її туди запхав

й медом замастив рукав?

Ну, звичайно, домовик

заховав її та втік.

В кухні біля табуретки

я узяв одну шкарпетку.

Другу домовик забрав,

бо нема. Я скрізь шукав...

- Який одяг шукав хлопчик?

- Чому ви не назвали черевик і рукав?

- Який ще одяг, крім названого у вірші, ви знаєте?

На другому етапі нові слова вводяться в словоспо-лучення і речення. З цією метою школярам пропону-ється сказати, якими можуть бути названі предмети, що вони можуть робити або що можна робити з цими предметами. Щоб відповісти на поставлені запитання, першокласники повинні будувати словосполучення і речення. У процесі цієї роботи формуються вміння правильно поєднувати слова у словосполучення, роз-ташовувати слова в реченнях, а також поширювати ре-чення другорядними членами (без уживання термінів).

Наведемо зразок такої роботи на прикладі фраг-мента уроку на тему "Квіти".

Спочатку пропоную учням послухати текст і знайти в ньому назви квітів та слова, які їх описують.

Перед хатою був великий квітник. У його центрі височіли горді мальви. їх оточували барвисті айстри. Поряд усміхалися яскраві гвоздики. А біля їхніх ніг сте-лився синій барвінок.

- Якими словами автор описав квіти? (Горді маль-ви, барвисті айстри, яскраві гвоздики, синій барвінок).

- Виберіть квіти, які вам найбільше подобаються, і опишіть їх. Використовуйте для цього не одне, а кілька слів. Наприклад: ромашка біла, з жовтою сере-динкою, запашна, корисна, лікарська квітка.

Під час заслуховування відповіді кожного учня доцільно, щоб клас доповнював її.

Потім педагог пропонує першокласникам скласти речення про квітку з використанням дібраних слів. (Запашна ромашка ~ красива і корисна квітка).

- Побудуйте схему свого речення.

Завершальним етапом роботи над словами тема-тичної групи є використання їх у зв'язних висловлю-ваннях. З цією метою учням пропонується скласти розповідь чи висловити міркування на теми, пов'яза-ні з їхнім життям. Наприклад: Хто складає тобі в портфель шкільне приладдя?, Де зберігаються твої іг-рашки? Чи є там порядок?, Розкажи, що за чим ти одягаєш, коли збираєшся до школи., Вибери мовчки од-ну з пташок і розкажи про неї так, щоб однокласники відгадали її назву., Яка професія тобі подобається? Ким ти мрієш стати, коли виростеш! і подібні.

У ході цієї роботи в першокласників формується уміння пов'язувати речення між собою, уникати не-виправданих повторів, послідовно висловлювати дум-ку, не відступати від теми висловлювання. Однак, ме-тодикою передбачено, що під час заслуховування дитячих висловлювань учитель не перебиває першо-класників. Педагог вказує на допущені мовленнєві помилки і виправляє їх дуже доброзичливо і толеран-тно після завершення учнями своїх висловлювань.

Робота над розвитком монологічного мовлення уч-нів 2 класу, згідно з базовою навчальною програмою з української мови, полягає в збагаченні мовлення шко-лярів яскравими, образними словами і словосполу-ченнями, практичному ознайомленні з виражальними засобами мови — порівняннями, епітетами (без ужи-вання термінів), формуванні вмінь будувати з ними речення та використовувати їх у власних усних розпо-відях і письмових творчих роботах.

У 2 класі створена методика розвитку монологіч-ного мовлення представлена у вигляді системи уро-ків розвитку зв'язного мовлення, на яких передбачене формування в учнів наступних умінь: добирати влучні слова для висловлення закінче-ної думки (побудови речення), відновлювати деформо-вані речення, спостерігати за значенням образних слів і словосполучень у реченні, використовувати в мовлен-ні виражальні засоби мови, ставити й записувати запи-тання до тексту, відновлювати деформований текст, добирати заголовок до тексту, редагувати текст із сти-лістичними недоліками, продовжувати текст за пода-ним зачином, складати усні і письмові розповіді за ма-люнком, серією малюнків, запитаннями, опорними словами і словосполученнями, за зразком, будувати опис з використанням малюнка та опорних слів.

Продемонструємо методичні прийоми реалізації окреслених завдань на прикладі фрагментів уроків окремих тем.

Практичне ознайомлення другокласників із ви-ражальними засобами мови здійснюється на уроці " Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко".

Учні читають і відгадують загадку:

Вдень у небі гуляє,

а ввечері за обрій сідає.

Після відгадування повідомляю школярам про те, що на уроці вони говоритимуть про сонце, ознайомляться з багатьма словами, які описують сонце, розповідають, що воно робить.

Потім проводиться бесіда про те, на що схоже сонце. Під час відповідей педагог пропонує учням пояснити, чому вони так думають.

Далі другокласники читають, на що схоже сонце на думку Всезнайка — казкового героя, який "працю-ватиме" з ними на