Підказка: його, у нього, у Мурчика, він.

Відредагований текст діти записують у зошити.

Створеною методикою розвитку монологічного мовлення в 2 класі передбачено побудову та запису-вання школярами невеликих за обсягом текстів за малюнком і запитаннями, серією малюнків, даним початком, малюнком і опорними словами, за зраз-ком і запитаннями.

Продемонструємо на кількох прикладах методику роботи над формуванням умінь будувати зазначені тексти.

Готуючись до написання твору за малюнком і за-питаннями, на уроці "Весело взимку на гірш"" учні ста-ють учасниками бесіди про те, які зимові розваги во-ни знають, які з них їм найбільше подобаються.

Потім розглядають малюнок, на якому зображено, як діти розважаються взимку: катаються з гірки на санчатах і лижах, ліплять снігову бабу. Учитель пропо-нує розповісти про кожний епізод на малюнку, приду-мати імена зображеним дітям, дібрати назву малюнка.

Далі другокласники складають розповідь за запи-таннями Всезнайка:

1. Який день був надворі?

2. Що зробили діти?

3. Як розважалися хлопчики і дівчатка?

4. Який настрій був у дітей?

Відповідь на кожне запитання дається кількома реченнями. У складанні колективної розповіді беруть участь усі учні, доповнюючи колективну розповідь своїм реченням.

Звертаю увагу на те, що розповідь склада-ється із чотирьох частин (кожна є відповіддю на од-не із запитань Всезнайка).

Записувати складений твір діти розпочинають із заголовка, який у кожного учня може бути різний. Запис можна робити колективно, з коментуванням орфограм та розділових знаків.

Після завершення роботи учні повинні зробити самоперевірку написаного (один учень читає текст, а решта перевіряють свої записи).

Методику формування вміння складати опис предмета за зразком і опорними словами продемон-струємо на прикладі уроку "Перші весняні квіти".

Робота розпочинається з бесіди.—

Чому весну називають квітучою?—

Які весняні квіти вам відомі?

Далі учні розглядають малюнки із зображенням весняних квітів, називають їх і пояснюють, за якими ознаками вони їх розпізнали.

- Чим тюльпан відрізняється від інших квітів? (У нього довгі і широкі листки, велика квітка у формі ков-пачка, пелюстки можуть мати різне забарвлення).

Аналогічно розглядаються інші квіти, зображені на малюнку. Учитель звертає увагу на особливості будови, розміру і кольору листків та квіток кожної рослини, підкреслює, що саме за цими ознаками во-на відрізняється від інших.

Потім учні розпізнають квітку за її описом - від-гадують Всезнайкову загадку:

Ця квітка жовтенька і пухнаста, ніби курчатко. Вона має стебельце-трубочку. Як зірвеш його, потече біленьке молочко.

Після такої підготовчої роботи школярі одержу-ють завдання описати весняну квітку (на вибір) так, щоб однокласники могли її відгадати. Перед скла-данням опису слід звернути увагу учнів на те, що квіткові рослини складаються з листків, стебла і квіт-ки. Потім клас ознайомлюється з підказкою Все-знайка, у якій подано перелік слів для опису квітки, стебла і листків рослин.

Далі вчитель повідомляє дітям алгоритм їхніх дій: спочатку кожний учень обирає весняну квітку, яку буде описувати, добирає слова, що називають її ха-рактерні ознаки (яке в неї листя, стебло, квітка) і описує рослину, не називаючи її. Під час опису пот-рібно звернути увагу на ті ознаки рослини, які при-таманні тільки їй. При цьому можна скористатися підказкою Всезнайка.

Підказка: Квітка — біла, жовта, фіолетова, червона, ніжна, пахуча, велика, мала.

Стебельце — тоненьке, товсте, соковите, високе, коротеньке, струнке, вигнуте.

Листя — кругле, довге, тоненьке, гостре.

Після завершення роботи школярі зачитують свої описи, а клас відгадує, яку весняну квітку вибрав кожний учень. Той, хто відгадує, повинен вказати, які саме слова допомогли йому здогадатися, про яку квітку йдеться.

Експериментальна перевірка запропонованої мето-дики розвитку зв'язного мовлення учнів 1-2 класів засвідчила, що дібрані завдання, методи і прийоми ро-боти є посильними для школярів цього віку і забезпе-чують збагачення лексичного запасу учнів та форму-вання вмінь будувати речення і зв'язні висловлювання в усній і письмовій формах.

На сучасному етапі викладання української мови одноманітні, стандартні види робіт уже не оправдовують себе. Під час опрацювання певної теми прагну збагатити словниковий запас школярів, працюю над образними висловлюваннями, побудовою словосполучень, дотриманням логічної послідовності у викладі думок. Розвиваю усне і писемне мовлення різними методами і прийомами роботи. Використовую у своїй практиці різні творчі завдання. Сприяю зацікавленню учнів до вивчення рідної мови: залучаю дітей до змістовної і цікавої діяльності. Виховую бажання самостійно працювати, доводити свою думку, вчу школярів втілювати набуті знання в повсякденному житті. У своїй роботі використовую різноманітні вправи, ігри та творчі завдання, які спрямовані на збагачення словникового запасу учнів.

Гра "Плутанина". Скласти якнайбільше слів з букв одного слова. Наприклад: взаємодопомога - допомога, мама, вода, мова, ого, мода, зав, ваза, мапа,...

"Мовленнєві перлини", робота з фразеологізмами та фразеологічними зворотами. Фразеологізми є невідмінною складовою будівельного матеріалу речення. Щоб правильно вживати фразеологізми в мовленні, слід добре знати їх значення. Вчу дітей вводити фразеологізми в речення, вміти пояснювати їх значення.

На практиці це має такий вигляд:

І етап — робота в групах.

Кожна група учнів отримує конверт із завданням. Це фразеологізми та їх тлумачення (основні, антоніми, синоніми до основної групи, антоніми до попередніх прислів'їв). Учні опрацьовують отримані завдання, співвідносять фразеологізми із тлумаченням. На другому етапі розглядають малюнки, визначають, які фразеологізми можуть стати підписами до них. Пізніше пропоную учням ввести фразеологізми у речення.

На уроках проводжу хвилини творчості.

Згадай свої почуття, коли вперше одержав 10 балів.

За що я люблю свою матусю.

Моя матуся радіє, якщо я...

Моя матуся найкраща, бо вона...

На уроках розвитку зв'язного мовлення вчимося складати твори за даним початком, кінцівкою, назвою. Прищеплюю інтерес до роботи з текстом, розвиваю