Але ця робота не тільки посильна: роблячи заняття осмисленими, вона сприяє підвищенню інтересу школярів до занять. Усвідомлення ними практичної мети праці викликає прагнення зробити виріб досконалим з технічної і естетичної сторін, а сам факт самостійного створення виробу зміцнює це прагнення.

У цілому експериментальне навчання показало, що в дослідному класі, де вели робота над цілісним виробом, школярі виконували її більш старанно й акуратно — вони не лише вправлялися в різьбленні та інкрустації, як це було в контрольному класі, але працювали, усвідомлюючи, що виготовляють предмет декоративно-вжиткового мистецтва.

Оскільки навчання повинно сприяти розвитку творчих здібностей учнів, період звичайних тренувальних вправ у різьбленні та інкрустації на тренажних дощечках не повинен бути тривалим, і вже в тренувальні заняття варто вносити творче начало. Досвід засвідчив, що добрі результати в цьому відношенні дають завдання на варіювання орнаментальних мотивів. Вони полягали в тому, що, одержавши схему того чи іншого мотиву, учень повинен збагатити її, змінивши характер другорядних елементів (наприклад, заповнити повторювані в узорі "квадрати" "ільчастим письмом" (сіткою), чотирикутною "копаницею" (виїмкою), "віконцем" (чотирма поглибленими квадратиками) та ін. Звичайно, таке варіювання не повинно порушувати традиційних зображальних засобів, прийнятих в гуцульському різьбленні по дереву та інкрустації; від помилок повинно оберігати учнів постійне розширення й поглиблення їх знань про особливості народного мистецтва Гуцульщини.

Одержавши перші навички творчого відношення у виконанні різьблених та інкрустованих мотивів, школярі, переходячи до роботи над цілісним виробом, повинні навчитися вирішувати більш складні творчі завдання.

Перш за все, вирішуючи форму того чи іншого предмета, вони повинні визначити його пропорції (співвідношення частин), знаходячи такі, які в даному випадку будуть найбільш красивими. Потім — і найбільш складне — визначити загальну композицію узору і орнаментальні мотиви, з яких він буде складатися, з врахуванням того, які з них будуть виконані в різьбі, які в інкрустації. На цьому етапі занять особлива роль належить ознайомленню учнів зі зразками народного декоративно-вжиткового мистецтва.

У процесі такої роботи активно формувалися в учнів основні властивості здібності, необхідні для художньої обробки деревини. У період виконання ними вправ на доповнення (варіювання) орнаментальних мотивів на тренажних дощечках знаходили свій початковий розвиток творча уява, пам'ять і мислення, вироблялася чутливість зорового аналізатора, складена з відчуттів ритму, симетрії, кольору, контрасту, світлотіні, матеріалу, форми та ін., які одержали подальший розвиток і вдосконалювалися в роботі зі створення цілісного виробу. Учні поступово набували тих необхідних якостей особистості, які в своїй сукупності в комплексі складають здібність до декоративно-прикладного мистецтва, що забезпечує успіх у творчій діяльності.

Досягнутий у дослідному класі рівень художності виробів свідчить про те, що система навчання художній обробці деревини, базована на роботі над цілісним виробом, ефективно сприяє розвитку різних якостей художньо-творчих здібностей школярів (відчуття композиції, виразності пропорцій, лінії, світлотіні, кольору, фактури), забезпечує емоційне ставлення учнів до завдань.

Не всі школярі в подальшому пов'яжуть свою трудову діяльність з художньою обробкою деревини, але одержані в процесі занять художня культура, інтерес до національного народного мистецтва збагатить їх духовно. Не пройде безслідно і досвід творчих пошуків на заняттях, що дають відчуття великого задоволення, і це неминуче проявиться у будь-якій трудовій діяльності, в якій братимуть участь випускники школи.

Список використаної літератури:

Баженов М. Плоске різьблення по дереву. - С-Пб., 1992

Бакушинський А. В. Художня творчість і виховання. - М., 1985, с. 183

Духнович О. В. Твори, т. М. Братислава, 1967, с. 282

Короткий виклад різьблення по дереву / Переклад з англійської мови на російську. - М., 1995

Мистецтво в трудовій школі. 36. статей. - М., 1996, с. 119

Левіна Л. Різьблення по дереву. - М., 1997

Славко А., М. Захаров. Різьба по дереву і випилювання лобзиком. - К., 1988.

Мілюкова С. Як навчитися різьбленню по дереву. - М., 1988. Темерін С. М. Народне мистецтво Української РСР. Мистецтво, 1981, №5, с. 46Теплов Б. І. Психологічні питання художнього виховання. М.-Л., 1986, с.106

Скільський Д.М. Вивчення художньої обробки деревини в школі. Розвиток творчих здібностей учнів. Навчальний посібник. – Тернопіль, 2003. – 140 с.

Сухомлинський В. О. "Серце віддаю дітям" Вибр. тв. в 5-ти т. - К., 1977 - Т. З - с. 47-48

Фіцула М.М. Педагогіка. Посібник. – К., 2001.

Чернишевський М. Г. Естетичне відношення мистецтва до дійсності. Вибр. філ. тв. Т. 1, М., 1950

Узори плоскої (геометричної) різьби по дереву / Упорядник М. Шмідель, переробив для шкіл І. Ульпе. - С-Пб., 1990.

Ушинський К.Д. Матеріали до 3 тому "Педагогічної антропології". Збір. тв. в 11 т. - М., 1950.-Т. 10, с. 609.

Яземський М.І. Трудове виховання в середній школі. – К., 1999.

ДОДАТКИ

Рис. 1. Конструкція шкатулки

Рис. 2. Тарілка. Інкрустація

Рис. 3. Шкатулка. Різьба, інкрустація

Рис. 4. Творчі досягнення учня