Названі посібники, звичайно, далекі від художньої обробки деревини в традиціях народного мистецтва Гуцульщини. Відсутність повноцінних практичних посібників призводить до того, що навчання у школах Гуцульщини ведеться часто навпомацки, кожним педагогом за власною методикою. На даний час учителі використовують лише програму, яка, як ми уже згадували, не спрямована на творчий розвиток учнів. Дотримуючись її, педагоги основним вважають вироблення в учнів чисто ремісничих навичків і умінь різьблення та інкрустації.

Викладене й зумовило необхідність пошуку перебудови змісту і методів занять з художньої обробки деревини на уроках праці, які б сприяли формуванню в учнів не лише професійних навичок, але й зростанню їх художньої культури, розвитку творчих здібностей, тобто гармонійного формування особистості.

Як результат, можуть бути створені науково обгрунтована програма і посібник для занять різьбленням по дереву та інкрустацією в 5-7 класах шкіл, що відповідають визначеним нами завданням:

а) виявити можливості активізації навчального процесу з метою посилення творчого спрямування навчання;

б) визначити послідовність навчання (від легкого до важкого, від простого до складного і т.д.);

в) провести відбір предметів, що виготовляються з дерева, які, з одного боку, забезпечують потрібний рівень навчання, а з другого — будуть посильними для виконання учнями.

2. Особливості процесу навчання

художньої обробки деревини

Необхідною умовою розвитку дитячої декоративної творчості є створення учнями в процесі навчання художньої обробки деревини (різьблення, інкрустації) цілісних виробів ужиткового характеру. Для цього потрібно:

1. Обгрунтувати принципи відбору і методику використання в навчанні зразків-виробів народних майстрів.

2. Виявити можливості і значення "доповнень" (самостійного варіювання) різьблених і інкрустованих мотивів у процесі формування технічних умінь і навичок з метою розвитку творчої уяви учнів.

3. Перевірити можливість активізації навчального процесу внаслідок самостійного створення учнями кожної вікової групи конкретного різьбленого чи інкрустованого виробу.

4. Визначити доцільну послідовність навчального матеріалу від простого до складного і виявити можливості учнів в умінні гармонійно поєднувати завдання конструктивного і декоративного вирішення предмета.

У школах Гуцульщини вчителями праці і декоративно-прикладного мистецтва працюють, переважно, випускники технікумів народних художніх промислів.

Як наочні посібники поряд з творами народних умільців, переважно використовувалися власні вироби вчителя або їхні зарисовки, але без глибокого аналізу їх художньої сторони (зображальних засобів).

Класи з вивчення різьби в школах комплектуються на добровільних засадах з урахуванням побажань учнів, схвалення їх рідних і рекомендацій учителів. Інші учні паралельних класів займаються за загальноприйнятою програмою трудового навчання.

Заняття з різьблення та інкрустації найбільш ефективні з порівняно невеликою групою учнів (до двадцяти осіб). Цьому сприяє загальноприйнятий поділ класу на дві групи, як для звичайних уроків праці. Такі невеликі групи створюють можливість індивідуальної роботи вчителя з учнями.

Навчальний час у кожному з трьох навчальних років згідно з цією програмою в дослідному і контрольному класах розподілявся таким чином:

Таблиця 1 — Розподіл навчального часу

Види роботи | Кількість годин

у класах

5 | 6 | 7

1 . Елементи механізації і технології обробки дерева. | 12 | 12 | 14

2. Різьблення та інкрустація. | 50 | 50 | 48

3. Початкові елементи електротехніки. | 8 | 8 | 8

Всього: | 70 | 70 | 70

Як бачимо, із загальноприйнятої програми з трудового навчання в зміненій програмі залишено розділи: "Елементи механізації і технології обробки деревини", "Початкові елементи електротехніки" для того, щоб вирішувати завдання політехнічного розвитку учнів. Більшість же часу відведено на вивчення різьблення та інкрустації (замість розділів "Елементи механізації і технології обробки металів", "Технічне моделювання і конструювання", "Сільськогосподарська праця"). Слід зазначити, що програма вивчення різьблення та інкрустації, завдяки наявності в ній розділів вивчення деревини, механізації і технології її обробки, не йде в розріз з завданнями політехнічного навчання. Скажімо, п'ятикласники, згідно цією програмою повинні засвоїти властивості основних порід дерева, розмічування, пиляння, стругання, свердління, що необхідно і для вивчення різьблення. Поряд з вивченням інкрустації, школярі вивчають способи обробки кольорових металів і пластмас, які теж використовуються в інкрустації. Програма рекомендує проводити заняття в школах здвоєними уроками, що створює умови для індивідуальної роботи з учнями. Основна форма занять — практична робота в шкільній майстерні під керівництвом вчителя Скільський Д.М. Вивчення художньої обробки деревини в школі. Розвиток творчих здібностей учнів. Навчальний посібник. – Тернопіль, 2003. – 54 с.

.

Треба зазначити, що, окрім позитивних моментів, програма має і певні недоліки: у ній не передбачено ознайомлення учнів з історією народної різьби по дереву та інкрустації (наприклад, шляхом екскурсій в музеї, на виробництво, зустрічі з народними умільцями і т.д.). У програмі відсутні також вказівки на те, які зразки і в якій послідовності використовувати в навчанні. Тому, як засвідчує досвід, орнаментальні мотиви і композицію узорів учні засвоюють звичайно з допомогою творів місцевих народних майстрів або виробів самого педагога, які не завжди бувають достатньо художніми. Програма передбачає, що орнамент, його мотиви вивчають школярі на тренажних дощечках. П'ятикласники і шестикласники виконують на них навчальні вправи. І тільки учні сьомого класу після тренувальних робіт у кінці навчального року виготовляють різьблені вироби (шкатулки, тарілки таін.).

Таким чином, орнамент вивчають упродовж тривалого часу поза застосуванням його до виробу. А відомий знавець