Результати першого етапу експериментального навчання показали, що при застосуванні раціональних методів навчання і правильному педагогічному керівництві п'ятикласники здатні засвоїти композицію узору для простих виробів плоскої форми і їм під силу створення нескладного різьбленого виробу.

У процесі створення виробу учні проявили в певній мірі ті властивості здібності, які одержали свій початковий розвиток у роботі на тренажних дощечках, а саме: творчу уяву, відчуття матеріалу, лінії, світлотіні, контрасту та ін. Вони вчилися розуміти єдність естетичної і утилітарної сторін предметів народного декоративно-вжиткового мистецтва, практично знайомилися з засобами її досягнення.

Виготовлення практично потрібних речей активізує навчальний процес, вностить до нього творче начало. Створення простого різьбленого виробу — лінійки, рамки (підбір матеріалу, його обробка, конструктивне і відповідне орнаментальне вирішення) — це вже творчість. Учні не копіюють зразка, а створюють свій. Ще М. Г. Чернишевський зазначав, що ручна праця має творчий характер, бо в ній народжуються якісно нові предмети, які людина намагається робити якомога краще, враховуючи форму, колір, декор Чернишевський М. Г. Естетичне відношення мистецтва до дійсності. Вибр. філ. тв. Т. 1, М., 1950. Діти, звичайно, ще не створюють нового для людства, але в процесі роботи вони відкривають нове для себе і в цьому — значення її для їх творчого розвитку.

4. Другий рік навчання (6 клас)

Завданням другого етапу трудового навчання була перевірка можливостей подальшого розвитку в учнів здібності до декоративної композиції при виконанні виробу об'ємної прямокутної форми. Особливо велику увагу звертали на розуміння учнями ролі симетрії, а також лінії.

Виконання більш складних різьблених мотивів ґрунтувалося на знаннях і вміннях, набутих учнями в процесі виготовлення мотивів на першому етапі трудового навчання. У зв'язку з цим змінилась і методика проведення занять, зокрема, почали застосовувати частковий показ виконання того чи іншого мотиву.

Не зменшувалось, а зростало значення зразків-виробів народних майстрів — особливо при вивченні розмітки, зарисовки кожного наступного мотиву. Для наочного показу застосування засвоюваного мотиву були підібрані високохудожні вироби (шкатулки, обкладинки книг-альбомів, декоративні тарелі, круглі скриньки). Показ мотиву супроводжувався коротким словесним аналізом зразка в формі бесіди. Поглиблювались уявлення учнів про зображальні засоби різьби, за допомогою яких досягається художня виразність виробу Скільський Д.М. Вивчення художньої обробки деревини в школі. Розвиток творчих здібностей учнів. Навчальний посібник. – Тернопіль, 2003. – С.98.

.

Засвоювані мотиви учні виконували вже знайомими різцями за винятком півкруглих стамесок і долот-вибирачів. Школярам надавали можливість самостійно вирішувати деякі навчальні завдання, що підвищувало їх інтерес до роботи. Академік О. І. Берг у статті "Програмоване навчання" справедливо зазначав, що навіть найдосконаліші педагогічні методи і прийоми не зроблять навчання ефективним, якщо метод викладання не народжує в школярів інтересу до предмета.

При вивченні мотиву "зубці" з головками учням було задано тільки співвідношення частин 2x1 (зубця і головки). Все інше вони виконували самостійно: робили ескізний малюнок у зошитах, переводили його на дощечку і вирізали засвоєними технічними прийомами вже знайомим інструментом. Доповнювали його так, як і мотив "зубці" — сіткою, заглибленим трикутником зі смужкою та ін. Головку вирізали в формі заглибленого чотирикутника. Видно було, що на основі досвіду 5 класу учні впевнено володіли інструментом (розміточним і для різьби) .

Мотив "головкате" складається з двох рядів зубців з головками, які своїми вершинами входять у проміжок між ними. Тому при його самостійному виконанні учні не відчували значних труднощів. Більшість з них фон, тобто "зубці", покривали "ільчастим письмом" (сіткою), що висуває на перший план гладку фігурну смужку, яка виділяється чітким ажуром, стає більш рельєфною. Цьому сприяють і глибоко врізані лінії-обриси смуги. Ромби-вершини вирізали чотирикутною "копаницею". Різноманітні лінії врізані чітко й акуратно, дотримана пропорційність окремих елементів мотиву, що свідчило про формування в учнів розуміння лінії і симетрії.

Мотив "гачки" виконували учні по-різному, вони робили елементи різьби одиничними, подвійними і замкненими. Фон, звичайно, видаляли або наносили на нього густі точки. Основу мотиву і верхню частину фону не видаляли, а вирішували у формі трикутників, ромбів (покритих сіткою або виконаних у вигляді заглиблень). Контраст вибраного точкованого фону з блискучою поверхнею мотиву, строга симетрія у розташуванні його елементів свідчили про декоративну грамотність учнів.

Мотив "парканец" (ряд жолобків) учні вільно доповнювали заглибленими в дерево трикутними фігурами, які утворювали ряд "зубців" у верхній його частині. Вирізи жолобків розділили лініями, опущеними з вершин трикутників — "зубчиків". Гарно виглядає мотив завдяки чіткості ритмічних повторень штрихів і різноманітних світлотіньових ефектів.

Мотив "колоски", як і "гачки", виконували учні на вибраному фоні, усіяному густими точками. Доповнювали його штрихами-канавками вздовж м'яко округлених "зерен-листочків" симетрично розташованих по боках "стебла". Замикали "колоски" смужками з чотирикутних "копаниць". Поглиблений фон, легко округлені елементи мотиву, сприяли його плоско-рельєфності, чіткому виділенню.

Мотив "ружі" (розетка) можна вирішувати контурно і плоско-рельефно, надаючи "листочкам" різноманітної форми. Більшість учнів виконували цей мотив на вибраному фоні, склавши його з шести "листків" у колі і ускладнюючи мотив поглибленими трикутниками, овалами та ін. Цей спосіб зображення розетки важчий, ніж контурний, зате досягається великої виразності за допомогою контрасту і гри світлотіні, ритму і симетрії.

Вивчаючи мотиви, учні оволоділи прийомами роботи півкруглими стамесками (підківка, пшеничка), долотами-вибирачами і чеканами. Вони одержали чітке уявлення про роль і місце кожного з них в композиції орнаменту, про ті