У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


зображальні засоби, на основі яких вони створюються. У процесі вправ вдосконалювалися набуті і формувалися нові властивості здібності (відчуття симетрії, лінії та ін.), необхідні в подальшій роботі над більш складним виробом.

На цьому завершувалося засвоєння школярами технічних прийомів виконання мотивів різьби на тренажних дощечках, на яких була зображена ними "абетка" гуцульського різьблення на дереві, тобто найуживаніші мотиви, які складають його основу. Заповнені ними тренажні дощечки слугували учням у подальшому наочними посібниками при складанні різьблених узорів для оздоблення конкретних виробів.

Лише після засвоєння мотивів різьби можна розпочинати вивчення до композиції орнаменту на основі зображальних засобів у відповідності з формою виробу.

Поряд з вивченням різьблених мотивів учні шостого класу засвоювали технологію обробки деревини, зокрема довбання і з'єднання деталей за допомогою шипів, пазів і клею. Уміння виконувати ці операції учні творчо використовували при створенні різьбленого виробу — шкатулки, конструкція якої вирішується з'єднанням деталей за допомогою шипів, пазів і клею.

Різьблена шкатулка — один з найбільш поширених народно-національних виробів Гуцульщини. Такі вироби добре знайомі дітям вже з раннього віку, бо побутують у кожній хаті, кожній сім'ї. Навчаючи учнів створенню декоративного виробу, використовували зразки-вироби наших кращих народних майстрів.

Високохудожні зразки благотворно впливають на розвиток Інтересу до ужиткового мистецтва, спонукають до прикладної діяльності і творчості, розвивають художній смак учнів. Вони вчаться І: відрізняти високохудожні твори ужиткового мистецтва від підробки, І розуміти єдність декору і форми — головної ознаки художності речі.

У процесі роботи з учнями зі складання композиції орнаменту вчитель повинен навчити їх виходити з форми виробу, бо вона визначає підбір орнаментальних мотивів, зв'язок їх між собою і розташування на поверхні предмета.

Симетричність — це певна закономірність у розташуванні мотивів орнаменту. Вона не розчленовує поверхню виробу на частини, а служить для зв'язку всіх його частин, створюючи цілісність предмета. Людське око звикло знаходити красу в симетрії, гармонії ліній і форм Скільський Д.М. Вивчення художньої обробки деревини в школі. Розвиток творчих здібностей учнів. Навчальний посібник. – Тернопіль, 2003. – С.102-103..

Симетрія відіграє велику роль у гуцульському різьбленому орнаменті виробів прямокутної форми, зокрема шкатулок, обкладинок та ін., як основний засіб, що дозволяє пропорційно розмістити на поверхні всі орнаментальні мотиви, привести їх у чітку І ясну систему. Не меншу роль у цьому відіграє лінія, яка служить засобом декоративної організації поверхні таких виробів, підкреслює їх форму, сприяє виявленню декоративних властивостей матеріалу. Тому для виконання виробів прямокутної форми особливо важливим є відчуття симетрії та лінії.

У процесі роботи над декоративними речами в учнів розвивається відчуття міри, уміння знаходити правильне співвідношення величини орнаментальних мотивів з розміром виробу. Результат виконання шкатулок показав, що більшість учнів правильно компонували орнамент з засвоєних мотивів, підбираючи ті з них, які традиційно прийнято вживати для оздоблення виробів прямокутної форми.

Більшість учнів, як і народні майстри, використовували спосіб поділу декоративної поверхні виробів на частини (три, п'ять, сім), що дозволяє симетрично розміщувати і узгоджувати основний і другорядні мотиви у відповідності до форми предмета.

Центральну частину, як правило, оформляли в формі квадрата більшого розміру, доповненого різноманітними елементами. Менші декоративні частини заповнювали другорядними мотивами у можливих поєднаннях. Для декоративної кайми підбирали, звичайно, "ширинки" і "півширинки" в комбінації з чотирикутними "копаницями". Оскільки центральні зображення на бокових стінках шкатулки повинні відповідати основному мотиву на кришці, використовували такий самий квадрат, але меншого розміру.

5. Третій рік навчання (7 клас)

Завданням третього етапу експериментального навчання було перевірити можливості подальшого розвитку здібності до декоративної композиції в роботі над виробом круглої форми. Особливу увагу звертали на розвиток в учнів відчуття ритму, а також колориту. У відповідності з цим завданням основними об'єктами для виготовлення були вироби круглої плоскої і об'ємної форм.

У першому півріччі семикласники вивчали обробку деревини на токарному верстаті і більш складні мотиви інкрустації, завершуючи роботу на тренажних дощечках.

Вивчення мотивів здійснювалося на зразках, виробах народних майстрів; разом з тим учитель велику увагу звертав на розвиток творчої активності і самостійності підлітків. З цією метою він скорочував кількість готових даних у роботі учнів над мотивом, доводячи їх до мінімуму, що примушувало підлітків самостійно шукати рішення: всіляко ускладнювати, доповнювати мотиви.

Мотив "сонечко" нагадує мотив "квітка". Тому учні засвоювали його легко, працювали з інтересом. Кольорову гаму деревини різних порід вони поєднували як в контрастному співставленні, так і в сполученні однотонних кольорів. Навколо веселкового центру підбирали "промені-листки" різноманітної форми, ритмічно чергуючи їх між собою.

Мотив "кучері" складає "трикутник" з "кружечками". Збагачуючи його іншими елементами, учні звичайно робили "кучері" подвійними з "квіткою" або "сонічком" у центрі. Колір дерев'яних вставок інкрустації вони підбирали за своїм смаком згідно з ескізом, дотримуючися контрасту їх до фону.

Хоча на початковому ступені занять без роботи на цих дощечках і не обійтись. Важливо лише прискорити перехід від простого копіювання до завдань з варіювання мотивів.

Мотив інкрустації "гачки" нагадує різьблений, але учні робили його не в одну смугу, як в різьбі, а в дві, як мотив "кучері". У проміжок між смугами мотиву ставили "прямокутник". Дотримуючись симетрії, доповнювали мотив різноманітними геометричними фігурами: "трикутниками", "квадратами", "кружечками" і замикали вставними лініями.

Мотив "лелеки" складається з ритмічно повторюваних "кружечків" і "трикутників", з'єднаних між собою смужкою. Виконання його здійснювали учні без всякого напруження, його кольорове вирішення не виходило за рамки традиційного колориту.

Вивчення мотивів в інкрустації на тренажних дощечках завершувалося самостійним компонуванням учнями нескладного орнаменту. Перш


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11