Добір лексичних вправ залежить від змісту і специфіки виучуваних лексичних понять. Так, при ознайомленні із значенням слова необхідні такі вправи: 1) тлумачення лексичного значення слова, використаного в контексті (за зразком чи без нього); 2) визначення лексичного і граматичного значень слова; 3) впізнавання слова за його тлумаченням; 4) відшукування в тексті слова з певним лексичним і граматичним значенням; 5) введення в контекст слова з указаним значенням; 6) відшукування значення (значень) слова у тлумачному словнику.

Однією з важливих лексичних вправ є розбір '. Він дозволяє організувати спостереження над лексичними явищами в текстах різних стилів. Учні повинні навчитись швидко відшукувати в тексті аналізоване слово, вільно користуватись тлумачним словником при розборі, встановлювати значення аналізованого слова в даному контексті. Лексичний розбір повинен зайняти належне місце серед інших видів мовного аналізу.

4. Модуль опрацювання фразеології у школі

Засвоєння фразеологічних понять відбувається в основному практично. Учні знайомляться з багатством української фразеології в процесі вивчення всього шкільного курсу мови, вчаться відрізняти фразеологізми від вільних синтаксичних словосполучень і вживати їх у власному мовленні. Фразеологічний матеріал слід широко використовувати на уроках української мови і літератури.

Знання фразеології, уміння користуватися її засобами — невід'ємна ознака високої мовної культури кожної людини.

Для вивчення фразеологізмів у школі необхідно визначити принципи їх відбору. Опорою у розв'язанні цього завдання є визначальні риси фразеологізмів, і насамперед прирівнювання їх за лексичними ознаками до слова. До методичних принципів відбору фразеологізмів можна віднести такі: 1) ступінь засвоєння учнями фразеологізмів; 2) доступність фразеологізмів для розуміння їх школярами; 3) наявність фразеологізмів у творах, рекомендованих для позакласного читання; 4) виховна вага фразеологізмів.

Необхідно з належною увагою працювати над оволодінням такою лексикою, над виробленням відповідних правописних навичок.

У процесі вивчення фразеології передбачається ознайомлення учнів з фразеологічним словником. Оскільки фразеологічні словники є різних типів, то вибрати для ознайомлення потрібно тлумачний (Батюк Н. О. Фразеологічний словник.— К., 1966; Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові.— К-, 1975) і перекладний (Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник.— К., 1978). Обидва ці типи словників повинні стати і довідниками, і посібниками для виконання різних видів тренувальних вправ. Особливо велике значення перекладного словника, який покликаний допомогти оволодіти фразеологією української і російської мов, правильно передавати фразеологізм іншою мовою.

Багато уваги має приділити вчитель виробленню навичок користування перекладними українсько-російським і російсько-українським словниками (Ганич Д. І., Олійник І. С. Російсько-український і українсько-російський словник.— К., 1984). Вони мають допомогти збагатити лексичний запас учнів з російської і української мов, застерегти від змішування явищ різних мов. В. О. Сухомлинський слушно зауважує, що «користуватися сумішшю з двох мов — це одне з найтривожніших явищ загальнопедагогічного характеру. Скалічена мова отупляє, оглупляє людину, зводить її мислення до примітива».

Словники синонімів, орфоепічні, термінологічні та інші також повинні бути відомі учням.

5. Наочні посібники з лексики і фразеології

Вивчення лексики і фразеології потребує використання наочних посібників, які б допомогли усвідомити й відчути багатство словника української мови, основні лексичні прошарки, що виділяються за різними критеріями, стилістичну роль лексики і фразеологічних одиниць. Наочними посібниками з лексики і фразеології насамперед є різні види таблиць і плакатів.

1. Таблиці, які ілюструють багатозначність слів, уживання слів у прямому й переносному значенні, демонструють використання в мові омонімів, синонімів та антонімів. У таких таблицях відображені лексичні явища та їх функціонування в реченні чи тексті.

2. Тематичні таблиці загальновживаних слів, професійної і термінологічної лексики, застарілих слів та неологізмів, а також слів, що ілюструють склад української лексики з погляду походження. Було б добре на таких таблицях подати застарілі слова певних історичних епох, а також різні тематичні групи нових слів (назви суспіль но-політичних понять, найменування пристроїв, машин і механізмів, назви, пов'язані з освоєнням космосу, розвитком культури і т. ін.).

3. Таблиці фразеологізмів, різних за своєю структурою, співвідносних з словосполученнями і реченнями. Як що фразеологізми співвідносні з словосполученнями, то слід згрупувати їх у таблицях, виходячи із способу зв'язку слів та приналежності стрижневого слова до лексико-граматичної категорії.

4. Таблиці синонімічних рядів фразеологізмів.

5. Таблиці крилатих висловів видатних письменників.

6. Майже всі названі таблиці можна виготовити для проектування на екран через кодоскоп.

Список рекомендованої літератури:

1. Бєляєв О. М., Мельничайко В. Я-, Пентилюк М. І., Передрій Г. Р., Рожило Л. Л. Методика вивчення української мови в школі.— К., 1987.

2. Бєляєв О. М., Плиско К. М., Симоненкова Л. М., Шкільник М, М. Вивчення української мови в 5 класі шкіл з російського мовою навчання.— К., 1974.

3. Блик О. П. Вивчення української мови в 4 класі.— К., 1971. Блик О. П. Вивчення української мови в 5 класі.— К-, 1975. Доленко М. Т., Дацюк І. І., Кващук А. Г. Вивчення української мови в четвертому класі.— К., 1977.

4. Красножан Ж- В. Ознайомлення учнів з професійною лексикою // Укр. мова і літ. в школі.— 1976.— № 8.— С. 74-78. Марченко Л. М. Робота з лексичними синонімами на уроках української мови.— К., 1981.

5. Методика викладання української мови в середній школі/За ред. С. X. Чавдарова і В. І. Масальського.— К., 1962. Олійник І. С. Методика роботи з розвитку мови в V-VIII класах.— К., 1964.

6. Основи методики русского язьїка в 4-8 классах /