Саме під час вивчення металургійної, коксохімічної, хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової, харчової, фармацевтичної промисловості вчитель пояснює технологічні процеси того чи іншого виробництва і звертає увагу учнів на їхні знання з хімії . Вивчаючи корисні копалини учитель розкриває їх хімічний склад, перераховує конкретні речовини, які можна з них отримати.
Зв’язок географії з основами економіки.
Основи економіки - один з нових шкільних предметів. Сучасний перехід до ринкових відносин суб’єктивно породжує гостру потребу в практичній економічній освіті учнів, особливо старших класів.
Школа повинна формувати в учнів світогляд та розвивати в них розумові здібності на основі економічного способу мислення, а також виробляти навички правильної економічної поведінки, вміння робити раціональний вибір, виховувати економічну культуру.
На уроках географії розглядаються такі економічні питання як:
проблема раціонального розміщення господарства в межах країни;
матеріальні і людські ресурси, їх обмеженість і варіанти раціонального використання;
національне виробництво і його оцінка: ВНП і ВВП;
міжнародний поділ праці та його переваги та ін.
Наведені приклади зв’язків географії з іншими науками – це лише частина тих міжпредметних зв’язків, які можна застосувати в навчально-виховному процесі.
Важливим етапом встановлення міжпредметних зв’язків є попередній аналіз програм з різних предметів і змісту підручників, а також методів навчання.
Встановлюючи міжпредметні зв’язки вчитель повинен добре знати переваги кожного методу навчання і в залежності від навчальної теми застосовувати найефективніші з них.
Під час встановлення попередніх міжпредметних зв’язків і також супутніх доцільно застосовувати словесні методи навчання. Вони активізують розумову діяльність учнів, сприяють швидкому встановленню внутрішнього зв’язку нових знань з цими знаннями, які учень вже має, переходу від відомого до невідомого.
Під час встановлення супутніх і перспективних міжпредметних зв’язків, доцільно використовувати проблемні методи навчання та такі способи діяльності, як: робота з планами місцевості, картами, таблицями, графіками, схемами, різними іншими засобами наочності, приладами та інструментами.
Учні, використовуючи сформовані знання, здійснюють аналіз об’єктів і явищ, що вивчаються, а також порівняння і абстрагування. Розвивається здорова і слухова пам’ять учнів.
Правильний вибір методів навчання під час реалізації міжпредметних зв’язків дозволяє: з одного боку активізувати пізнавальну діяльність учнів, з другого – розширити попередньо отримані знання з іншого предмета.
Своєчасне встановлення міжпредметних зв’язків спонукає учнів до обміркування нового матеріалу. Воно повинно вдало вписуватися в тему уроку і виконувати важливу мобілізуючу функцію.
Активному відтворенню знань на основі міжпредметних зв’язків сприяє такий методичний прийом, як пригадування (М.С. Білий, В.М. Максимова, Г.П. Кулагін та інші). Під час пригадування важливо врахувати “час вивчення матеріалу, що пригадується, його актуальність, зміст нової теми, загальний розвиток учнів даного класу, схильність і захоплення самого вчителя, вміння раціонально організувати самостійну роботу в класі і вдома, а також забезпечувати емоційність відтворення раніше вивченого”.
Залежно від цих умов, пригадування може набувати різного змісту і форми, а саме:
повторення опорного матеріалу самим учителем (відбувається у тому випадку, коли в розпорядженні вчителя дуже мало часу або він знає, що учні не підготовлені до опитування. Проте цим прийомом не варто зловживати, оскільки в такому випадку школярі залишаються пасивними слухачами);
повторення опорного матеріалу учнями вдома (при цьому їм необхідно чіт-ко визначити сторінки чи абзаци з вказівкою про те, як працювати над даним матеріалом: прочитати і запам’ятати, виписати в зошит, дати відповіді на певні запитання, проаналізувати зміст прочитаного тощо);
повторення опорного матеріалу за допомогою таблиць, схематичних малюнків, опорно - логічних схем (спочатку вони використовуються для повторення, а потім і в процесі пояснення);
повторення матеріалу за допомогою опорних схем(зміст цих схем включає план опису природних предметів і явищ, їх схематичне зображення, план практичного застосування сформованого поняття, схеми введення поняття в систему понять). Опорні схеми вивішуються у класі заздалегідь до вивчення нової теми, щоб учні могли ознайомитися з їх змістом.
Правильний вибір прийому повторення опорного матеріалу з різних предметів безпосередньо впливає на ефективність самого процесу пригадування.
Література:
Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі : Навчально- методичний посібник. - К. : Стафед - 2, 2000. 320с.
Шипович Є.Й. Методика викладання географії: Навчальний посібник для студентів географічних факультетів університетів. - К. : Вища школа, 1981.-174с.
Душина И.В.; Понурова Г.А. Методика преподавания географии: Пособие для учителей и студентов педагогичных университетов и институтов . - М. : Просвещение, 1996. - 192с.
Методика обучения географии в средней школе: Пособие для учителей /Под редакцией И.С.Матрусова.- М. : Просвещение, 1985.- 256с.
Методика обучения географии в средней школе: Учебное пособия для студентов пед. институтов по географ. спец.. /Под ред. Л.М. Панчешниковой.- М. : Просвещение, 1983.-320с.
Дьяконов К.Н. и др. Современные методы географических исследований: Книга для учителя.- М. : Просвещение, 1985-256с.
