На тему: „Модернізація вищої освіти в Україні”

ЗМІСТ

Вступ.....................................................................................................................3

1. Відмінності нашого світогляду від європейського....................................5

2. Необхідність реформування комплексу вищої освіти в Україні..............8

3. Введення інновацій у систему вищої освіти в Україні.............................11

4. Модернізація навчального процесу в Україні та її труднощі.................15

Висновки...............................................................................................................20

Список використаних джерел.............................................................................22

Вступ

Проголошення України незалежною державою призвело до руйнування централізованих зв’язків та викликало необхідність переходу до ринкової економіки. Побудова розвинутої держави європейського рівня вимагає підвищення рівня самосвідомості та загальної освіти у громадян. Тому сьогодні перед суспільством постало питання належного виховання молодого покоління. Основний тягар вирішення проблеми ліг на заклади освіти, зокрема, на вищі учбові заклади. З їх стін повинна виходити зріла, свідома молодь, яка розуміє своє місце в країні, яка хоче зайняти належну позицію у світовому співтоваристві. Молоді люди повинні бути готові до праці і життя в нових умовах господарювання, професійної орієнтації та зовнішніх обставин, які значно відрізняються від умов, в яких жили та виховувались їх батьки.

В наш час Україна має можливості (високий рівень грамотності насе- лення, високі значення індексу освіти як складового індексу людського розвитку) і об’єктивну потребу інтегруватись в європейський освітній простір. Формування єдиного освітнього європейського простору сприятиме розробці єдиних стандартів освіти, узгодженню нормативно-правової бази країн у сфері освіти, вдосконаленню управлінської структури освітнього комплексу на рівні країни і регіонів на основі залучення досвіду інших країн, розвитку міжнарод- ного ринку освітніх послуг, який у перспективі для України може стати значним джерелом валютних надходжень, а також людському розвитку в Україні, оскіль- ки це розширить можливості для громадян здобути освіту, пройти освітню практику поза межами нашої держави і використати зарубіжний досвід на користь розвитку України.

У 1998 році у м. Болоньї європейськими міністрами освіти була підписана спільна декларація про єдині засади розбудови системи вищої освіти у Європі. Болонський процес спрямований на формування єдиного відкритого європейського простору у сфері освіти, впровадження кредитних технологій на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців в межах європейського регіону, спрощення процедури визначення кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників і студентів на європейському ринку праці. Україна має приєднатися до Болонського процесу через два роки, під час зустрічі міністрів освіти європейських країн у Норвегії.

Щоб входження України до Болонського процесу стало реальністю, треба провести серйозні реформи в галузі освіти. Українська вища освіта відрізняється від європейської.

До цього можна додати, що Україна, рішеннями Верховної Ради та президента В. Ющенка особисто, оголосила про свій намір вступити до Євро- пейського Союзу і вважає цей вибір найбільш правильним і остаточним. У нашій країні вже багато зроблено для приведення у відповідність до європейсь-ких норм законодавства, розпочато серйозні перебудові процеси в усіх сферах. Дуже важливим кроком наближення до європейських стандартів стало реформування комплексу вищої освіти в Україні, але існує забагато „за” і „проти”, адже мають місце різні погляди на сучасний стан та суттєві зміни в освітньому комплексі нашої країни. Велика кількість викладачів та студентів вважають, що освіта в Україні не потребує реформування. З цією думкою неможливо не погодитися, адже наша освіта не гірша, а подекуди навіть краща, ніж закордоном, вона просто зовсім інша.

Наведемо як приклад такі дані: виші навчальні заклади Радянського Союзу навіть у найкращі часи приймали лише 10-15% випускників середньої школи, і в цьому була запорука високої якості колишньої радянської освіти. Сьогодні вищі навчальні заклади України приймають на навчання до 70% випускників середньої школи, тобто у 7 разів більше, ніж дозволяє нормальний розподіл інтелекту [ 1, с. 9 ]. Ось чому якість вищої освіти катастрофічно впала. Наш диплом не визнається у Європі, наші фахівці не можуть влаштуватися на роботу без додаткового перенавчання. Спеціалісти з вищою освітою за кордоном працюють прибиральниками, робітниками, бебісітерами.

1. Відмінності нашого світогляду від європейського.

Інтегруючись у європростір, ми повинні збагнути не лише законодавство та стандарти наших сусідів, але й зрозуміти їхні погляди на життя, навколишній світ, людину та її існування у соціумі. У нас зовсім інший менталітет, духовні цінності, суспільні відносини; в Європі не розуміють нас, а ми не розуміємо європейців. Виявляється, що це не світ навчається у колись розвиненої країни, а саме Україна уклінно просить допустити її до передових технологій та заможного життя. Це не нас запрошують до Євросоюзу, а ми благаємо, щоб нас прийняли та надали статусу європейської держави. Однак, майбутні партнери не поспішають із висновками та скептично відносяться до наміру України скоріше приєднатися до єдиного європейського простору. Але чому нас не хочуть сприймати як самостійну, конкурентоспроможну країну? Невже українці гірші за європейців? Звичайно, це не так. Всі люди мають схожі почуття та зовніш-ність, але все ж таки існує принципова різниця у світоглядах та життєвих цінностях, і ця різниця є суттєвою.

Права та обо’вязки громадян. В Європі люди реально мають всі права та дотримуються законів без жодних винятків та застережень. В Україні ж мало хто знає закони та ще менше тих людей, хто виконує ці закони.

Ставлення до праці. Європейці багато та напружено працюють та намагаються покращити свій добробут. В нашій країні навпаки – люди звикли до того, що праця не оплачується належним чином, отже і потягу до роботи в них немає. Україна зараз відноситься до країн