процесу. Але ще раніше розпочалися зміни у Львівському державному університеті. У львівському варіанті основними завданнями КМСОНП є:
адаптація ідей ECTS (Європейського кредитно-трансферного стандарту до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швид-козмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;
забезпечення можливості навчання студентові за індивідуальною варіатив-ною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку і від-повідно підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;
стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
унормування порядку надання студенту можливості отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.
Принципи КМСОНП:
Порівняльної трудомісткості кредитів, який полягає в досягненні кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобіль-ність студентів, державне і міжнародне визнання результатів освіти на кон-кретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.
Кредитності – полягає в декомпозитності змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують:
а) на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;
б) на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.
Модульності – визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і виявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів та прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.
Методичного консультування – полягає у науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.
Організаційної динамічності – полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.
Гнучкості та партнерства – полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання та шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.
Пріоритетності змістової і організаційної самостійності та зворотного зв’язку – полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.
Науковості та прогностичності – полягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту навчання з науковими дослідженнями.
Технологічності та інноваційності – полягає у використанні ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.
Усвідомленої перспективи – полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.
Діагностичності - полягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки.
Поширюється та обговорюється досвід інших ВНЗ, зокрема, Одеського військового інституту, який у впровадженні кредитно-трансферної системи пішов власним шляхом, але підводити остаточні підсумки результатів такої модернізації ще зарано.
4. Модернізація навчального процесу в Україні та її труднощі.
Організація навчального процесу у багатьох вищих навчальних закладах України зазнала суттєвих змін із введенням кредитної системи; цей процес не оминув і ЧДТУ, тому ця тема дуже актуальна для студентів та викладачів нашо-го ВНЗу. По-перше, треба визначити, що кредитна система – це систематичний спосіб описання освітньої програми з доданням кредитів до її компонентів. Опис кредитів у системах вищої освіти може базуватись на різних параметрах, таких як: обсяг роботи, результати навчання та контактні години.
Європейська кредитна система взаємозаліку (взаємовизнання) та накопи-чення – це система, в основу якої покладено визначення обсягу роботи студен-тів, потрібного для участі в програмі. Вона орієнтована на спеціалізовані умови вивчення результатів навчання та необхідної компетенції.
ECTS запропонували 1989 року, і це є єдина кредитна система, яку ус-пішно протестували та використали у всій Європі. Вона допомагає визначити періоди навчання за кордоном, збільшує якість і кількість студентської мобіль-ності в Європі. Нещодавно ECTS почала застосовувати накопичувальну сис-тему, яка виконується на інституціональному, регіональному, національному та європейському рівнях. ECTS полегшує читання та порівняння навчальних програм для будь-яких студентів – місцевих та іноземних. ECTS півищує мобільність і академічне визнання, з її допомогою університети організовують та перевіряють навчальні програми, і найголовніше – робить європейську освіту прозорою для всіх інших студентів.
Основні ознаки ECTS:
ECTS засновано на конвенції про 60 кредитних заліків з обсягу робіт студентів за один академічний рік. Обсяг робіт студентів за повний робочий час навчальної програми в Європі становить переважно 36-40 тижнів на рік, у такому випадку один кредит становить від 24 до 30 робочих годин. Обсяг робіт – це час, за який пересічний студент отримає необхідний результат навчання.
Кредит також підсумовує результат навчання. Результати навчання – це знання, які вказують, що студент буде знати та розуміти або на що він буде здатний після закінчення навчання, короткого чи тривалого. Кредити в ECTS можна отримати після закінчення відповідної роботи та оцінки її результату.
Розміщення кредитів ECTS протягом офіційного циклу програми нав-чання. Повний обсяг робіт, потрібний для закінчення першого рівня циклу, становить 3-4 роки (тобто 180 або 240 кредитів).
Студентський обсяг робіт в ECTS включає час, проведений на лекціях семінарах, час для самостійних робіт, підготовки до іспитів, їх складання тощо.
Кредити поширюються на всі компоненти навчальної програми (модулі, курси, дисертаційні роботи). Також вони відображають обсяг робіт кожного з необхідних компонентів, включених у програму відносно всього обсягу робіт, потрібного для закінчення повного року навчання.
Представлення студента здійснюється документально на локальному або національному рівні. Корисно для практики додавати ECTS