З усього вищезазначеного можна зробити невтішні висновки: наша країна ще неготова до повної модернізації у сфері освіти, а за деякими пара-метрами, можливо, ніколи і не буде готова. Наших студентів та викладачів під-стерігає багато несподіванок. Контроль незалежний і часто відбувається без участі викладачів. Досконалі комп’ютерні тестові програми виключають можливість помилки. Викладач не може виконати за студента-невдаху його роботу та скласти за нього іспит. Але попри всі труднощі та небезпеки, в нашому університеті розпочалася напружена праця ректорату, професорського та викладацького складу щодо створення необхідної для забезпечення переходу на європейський стандарт бази. Немає жодних сумнівів, що за декілька років буде створена належна основа для реалізації поставлених завдань. наші випускники будуть одержувати дипломи європейського формату, а отже дістануть більше можливостей для реалізації своїх життєвих планів.

Висновки

Наша система вищої освіти потребує найшвидшого та найефективнішого реформування. Це стало очевидним, коли Україна почала свій рух у напрямку Європейського союзу. Інтегруючись у європростір, ми повинні збагнути не лише законодавство та стандарти наших сусідів, але й зрозуміти їхні погляди на життя, навколишній світ, людину та її існування у соціумі. У нас зовсім інший менталітет, духовні цінності, суспільні відносини; в Європі не розуміють нас, а ми не розуміємо європейців.

Неправильно було б казати, що наша освіта гірша, ніж за кордоном; вона просто зовсім інша. Нині в Україні налічується 1006 вищих навчальних закладів, здатних прийняти 700 тис. випускників середніх шкіл (саме стільки, скільки закінчує середню навчальну школу кожного року). За прогнозами європейських фахівців, Україні достатньо мати 40-50 вищих навчальних закладів. Але навіть для такої кількості ВНЗ Україна, за твердженням європейських експертів, не має сьогодні достатнього кадрового потенціалу. Сьогодні наш диплом не визнається у Європі, наші фахівці без додаткового перенавчання не можуть влаштуватися на роботу за фахом. І хоча вони за багатьма показниками, за розвитком, ерудованістю, спеціальною підготовленістю перевершують зарубіжних фахівців, дискредитація наших дипломів триває. Найбільше не влаштовує закордонних працедавців у підготовці наших фахівців – низька дієвість знань.

Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спря-мованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентно-спроможності фахівців. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.

Перше і найголовніше завдання – це відновлення статусу освіти, освіченої людини, дипломованого фахівця в суспільстві. Наша держава навряд чи вийде з економічної кризи, поки некваліфікована людина матиме однакову платню із кваліфікованою, освіченою людиною. Справжні фахівці повинні мати впевне-ність у тому, що їх зусилля, їх праця окупиться.

Необхідно також змінити ставлення людей до освіти. Нажаль, зараз ми спостерігаємо катастрофічну ситуацію: молоді люди прагнуть здобути не вищу освіту, а диплом, тобто папірець, що підтверджує їх причетність до освіти та дає право та можливість знайти роботу і зайняти певну посаду. Дипломи мають майже всі, але до цих документів не прикріплені відповідні знання.

Потрібно також змінити порядки у вищій школі, тобто удосконалити законодавство, створити умови для ефективного навчання студентів, підняти рівень підготовки вступників. Тоді ми самі зможемо встановлювати стандарти вищої освіти для країн всього світу.

Модернізація освіти в Україні почалася із запровадження кредитної системи, що обумовлює кредитно-модульну організацію навчального процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка базується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (кредитів). Вона зменшує навантаження на студентів, оскільки за умов її впровадження відсутні сесії.

Попри всі труднощі та небезпеки, у багатьох вищих навчальних закладах нашої держави, як і в нашому університеті, розпочалася напружена праця ректорату, професорського та викладацького складу щодо створення необхідної для забезпечення переходу на європейський стандарт бази. Немає жодних сумнівів, що за декілька років буде створена належна основа для реалізації поставлених завдань. Наші випускники будуть одержувати дипломи євро-пейського формату, а отже дістануть більше можливостей для реалізації своїх життєвих планів. У цьому закладений майбутній розквіт потенціалу нашої держави, який базуватиметься на розвитку співпраці наших фахівців із закор-донними та впровадженні новітніх технологій у всіх сферах суспільного життя.

Список використаної літератури

Черкаський державний технологічний університет у Болонському процесі. Методичні рекомендації / Укл.: Л.І. Білик, Ю.Г.Лега, С.М. Первунінський, А.І. Підласий, І.П. Підласий. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – 176 с.

Олійник А. Болонські домовленості як правове і організаційне підґрунтя інноваційного розвитку освіти. // Вища освіта України. – 2006. – №4. – с. 14-21

Мельниченко Т.Ю. Сучасний стан і перспективи розвитку освітнього комплексу України в контексті Болонського процесу. // Український географічний журнал. – 2006. - №1. – с. 54-58

Євтух М. Методологічні засади трансформації вищої освіти України в контексті Болонського процесу. // Освіта України. – 2006. – 14 листопада. – с. 6