Софія Русова (1856-1940) – видатна діячка національно-визвольного руху, педагог, автор підручників, письменниця, літературознавець, перекладачк
а, автор багатьох досліджень з педагогіки, історії, засновниця Академії наук в Україні, співробітниця численних
Національна концепція Софії Русової у початковій школі
курсова робота з педагогіки
ЗМІСТ
Вступ
Відродження й розвиток української педагогіки в самостійній Українській державі стало насущною проблемою нашого часу. Приклад життя й творчості, педагогічна й просвітницька діяльність, творча спадщина видатних вітчизняних педагогів, заборонених чи навмисно замовчаних тоталітарним ладом, відіграє в цьому процесі визначальну роль. Це тим більш важливо, що Україна багата на талановитих педагогів, які заслужили світової слави й честі не тільки в своїй вітчизні, але у всієї світової цивілізації.
Історія розпорядилася так, що український народ на багато століть втратив свою незалежність і державність. Але в умовах чужоземної окупації він самостійно боровся за відновлення своєї держави, за збереження національної культури і національної школи.
За українську освіту боролися багато синів та дочок України, які представляли всі сфери української спільності. Серед них особливою постаттю була Софія Федорівна Русова. Вона відіграла визначну роль у розвитку педагогічної освіти на Україні.
Ім'я Софії Русової стає зіркою першої величини у світлому сузір'ї видатних українських педагогів-сподвижників рубежу ХІХ-ХХ століть. Воно належить до плеяди класиків української педагогіки. А її багатюща творча спадщина увійшла в золотий фонд педагогічної науки й завжди актуальна.
Цілком по-сучасному сприймається нині, як і колись, заклик Софії Русової працювати на благо українського народу. "Життя не жде: воно кличе нас до роботи. І доля, щастя нашого народу залежить від того, як ми проведемо в життя дороге, велике гасло: вільна національна школа для виховання вільної, свідомої, дужої нації," – зазначала Русова.
Життя, діяльність і творчість С. Русової – подвиг в ім'я України та українства.
С. Русова – видатний український педагог, видавець, письменниця, активна громадська діячка, щира подвижниця української національної культури й стійкий борець за самостійну Українську державу, організаторка національного руху українського жіноцтва. Вона створила надзвичайно цікаві й глибоко наукові твори про українське дошкілля й український національний напрямок виховання дошкільнят і молодших школярів. Діапазон педагогічного інтересу С. Русової яскраво відображений у змісті та й навіть у самих назвах її наукових праць, як-от: "Теорія і практика дошкільного виховання", "Національна школа", "Дошкільне виховання" та ін. Наявні в них думки, ідеї, погляди й положення орієнтують вихователів і вчителів на правильне забезпечення наступності між сім'ю і дитсадком, дитсадком і школою у навчанні та національному вихованні дітей, що дуже потрібне для забезпечення нормального функціонування національної системи освіти в умовах суверенної України, виховання національно свідомих громадян Української держави.
Вся діяльність Софії Русової як педагога, науковця, громадського діяча націлена на створення в Україні власної системи національного виховання. Висловлені нею думки щодо провідних засад діяльності національного дошкільного закладу не втратили своєї актуальності в той час, коли особливо гостро постає проблема створення системи виховання і навчання дошкільнят, побудованому на народному виховному досвіді, українських виховних традиціях.
Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: "Національна концепція Софії Русової у початковій школі".
Об'єкт дослідження – навчально-виховний процес у початковій школі.
Предмет дослідження – національна концепція Софії Русової у початковій школі.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сутність національна концепція Софії Русової та визначити особливості та необхідність її використання у навчально-виховному процесі початкової школи.
Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:
1) вивчити життєвий шлях (біографічні дані) С. Русової;
2) з'ясувати сутність національного виховання та дослідити концепцію національного виховання у творчості С. Русової;
3) дослідити шляхи практичного використання ідей розвитку національного виховання С. Русової у початковій школі.
Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження, бесіда.
Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Список використаних джерел включає 32 найменування. Робота викладена на 48 сторінках друкованого тексту.
Розділ 1. С. Русова – фундатор системи національного виховання
1.1. Життєвий шлях С. Русової (біографічні дані)
Софія Русова (1856-1940) – видатна діячка національно-визвольного руху, педагог, автор підручників, письменниця, літературознавець, перекладачка, автор багатьох досліджень з педагогіки, історії, засновниця Академії наук в Україні, співробітниця численних журналів і передусім великий патріот України.
Народилася Софія Федорівна Ліндфорс (дівоче прізвище Русової) 1856 р. на Чернігівщині в с. Олешня, куди із Сибіру переїхали її батьки. Мати – Ганна Жерзе була французького, а батько Федір Ліндфорс – шведського походження, обидві родини належали до кола, російських аристократів. Мати рано померла, батько залишився о трьома дітьми.
1871 р. у Києві помер батько, і діти мали визначитися в житті. Софія разом зі старшою сестрою Марією вирішили стати педагогами. Того ж таки року вони відкрили у Києві перший дитсадок, який став осередком національної культури. Сюди водили своїх дітей Старицькі. Вони й познайомили Марію і Софію з М.В. Лисенком, а ще через рік сестри Ліндфорс цілком увійшли в коло української інтелігенції, що згодом утворили Стару Громаду. Це були – П. Чубинський, М. Старицький, М. Лисенко, О. О'Коннор, В. Антонович, П. Жи-те-цький, Ф. Вовк, М. Драгоманов з сестрою Ольгою, П. Кисач, О. Русов [26].
Незабаром, а точніше – 1874 р., Олександр Русов і Софія Ліндфорс поїхали до Петербурга продовжувати освіту, Там вони одружились.
З цієї нагоди М. В. Лисенко подарував молодому подружжю рапсодію на пісню "Золоті