1. Проводячи навчання дітей лічбі в прямому і зворотному порядку, можна добитися від дітей правильного використання як кількісних, так і порядкових числівників. Використовуючи казковий сюжет і дидактичні ігри, можна познайомити дітей з утворенням всіх чисел в межах 10, шляхом порівняння рівних і нерівних груп предметів. Порівнюючи дві групи предметів, слід розташовувати їх то на нижній, то на верхній смужці рахункової лінійки. Це зумовлено потребою того, щоб у дітей не виникало помилкове уявлення про те, що більше число завжди знаходиться на верхній смузі, а менше – на нижній.

Використовуючи ігри, можна вчити дітей перетворювати рівність у нерівність і навпаки – нерівність у рівність. Граючи в такі дидактичні ігри як ЯКОЇ ЦИФРИ НЕ СТАЛО?, СКІЛЬКИ?, ПЛУТАНИНА?, ВИПРАВИ ПОМИЛКУ, ПРИБИРАЄМО ЦИФРИ, НАЗВИ СУСІДІВ, діти навчаються вільно оперувати числами в межах 10 і супроводжувати словами свої дії.

Для поєднання цього процесу із народознавством можна використовувати сюжети українських народних казок, співанок, пісні тощо.

Дидактичні ігри, такі як ЗАДУМАЙ ЧИСЛО, ЧИСЛО – ЯК ТЕБЕ ЗВУТЬ?, СКЛАДИ ТАБЛИЧКУ, СКЛАДИ ЦИФРУ, ХТО ПЕРШИЙ НАЗВЕ, ЯКОЇ ІГРАШКИ НЕ СТАЛО? і багато інших можна використовувати на заняттях у вільний час, з метою розвитку у дітей уваги, пам'яті, мислення.

Гра ЛІЧИ – НЕ ПОМИЛИСЯ!, допомагає засвоєнню порядку проходження чисел натурального ряду, вправи в прямій і зворотній лічбі. У грі використовується м'яч. Діти встають півколом. Перед початком гри слід сказати, в якому порядку (прямому або зворотному) буде проводитися лічба. Потім кидається м’яч і називається число. Той, хто зловив м'яч, продовжує рахувати далі. Гра проходить в швидкому темпі, завдання повторюються багато разів, щоб дати можливість якомога більшій кількості дітей прийняти в ній участь. Така різноманітність дидактичних ігор, вправ, використовуваних на заняттях і у вільний час, допомагає дітям засвоїти програмний матеріал. Для підкріплення порядкової лічби допомагають таблиці, з казковими героями, що прямують до Колобка в гості. Хто буде перший? Хто йде другим і т.д.

2. У старшій групі діти знайомляться з днями тижня. Слід пояснити, що кожен день тижня має свою назву. Для того, щоб діти краще запам'ятовували назву днів тижня, можна позначати їх кружечком різного кольору. Спостереження проводиться декілька тижнів, позначаючи кружечками кожен день. Це зробиться спеціально для того, щоб діти змогли самостійно зробити висновок, що послідовність днів тижня незмінна. Можна розповісти дітям про те, що в назві днів тижня вгадується, який день тижня за рахунком: понеділок – перший день після закінчення тижня, вівторок – другий день, середа – середина тижня, четвер – четвертий день, п'ятниця – п'ятий. Після такої бесіди можна запропонувати ігри з метою закріплення назв днів тижня і їх послідовності. Діти із задоволенням грають в гру ЖИВИЙ ТИЖДЕНЬ. Для гри викликаються до дошки 7 дітей, перераховуються по порядку, їм у руки даються кружечки різного кольору, що позначають дні тижня.

Діти шикуються в такій послідовності, як по порядку йдуть дні тижня. Наприклад, перша дитина з жовтим кружечком в руках, що позначає перший день тижня – понеділок і т.д.

Потім, гра ускладнюється тим, що діти шикуються починаючи з будь-якого іншого дня тижня. Можна використовувати різноманітні дидактичні ігри НАЗВИ ШВИДШЕ, ДНІ ТИЖНЯ, НАЗВИ ПРОПУЩЕНЕ СЛОВО, ЦІЛИЙ РІК, ДВАНАДЦЯТЬ МІСЯЦІВ, які допомагають дітям швидко запам'ятати назву днів тижня і назву місяців, їх послідовність.

3. Просторові уявлення дітей постійно розширюються і закріплюються в процесі всіх видів діяльності. Діти опановують просторовими уявленнями: зліва, справа, вгорі, внизу, попереду, ззаду, далеко, близько.

Слід поставити перед собою завдання навчити дітей орієнтуватися в спеціально створених просторових ситуаціях і визначати своє місце по заданій умові. Діти вільно виконують завдання типу: Встань так, щоб праворуч від тебе була шафа, а ззаду – стілець. Сядь так, щоб попереду тебе сиділа Таня, а ззаду – Діма. За допомогою дидактичних ігор і вправ діти опановують умінням визначати словом положення того або іншого предмету по відношенню до іншого: Праворуч від ляльки стоїть заєць, зліва від ляльки – піраміда і т.д. На початку кожного заняття можна проводити ігрову хвилинку: будь-яку іграшку сховати десь у кімнаті, а діти її знаходять, або вибирати дитину і сховати іграшку по відношенню до неї (за спину, справа, зліва і т.д.). Це викликає інтерес у дітей і організовує їх на заняття. Виконуючи завдання по орієнтуванню на листі паперу, деякі діти припускаються помилки, тоді слід давати цим дітям можливість самостійно знайти їх і виправити свої помилки. Для того, щоб зацікавити дітей, щоб результат був кращий, слід пов’язати предметні ігри з появою якого-небудь казкового героя. Наприклад, гра ЗНАЙДИ ІГРАШКУ, – "Вночі, коли в групі нікого не було" – говорю дітям, – "до нас приходив Котигорошко і приніс у подарунок іграшки. Котигорошко любить жартувати, тому він заховав іграшки, а в листі написав як їх можна знайти." Роздруковую конверт, читаю: "Треба встати перед столом вихователя, і пройти 3 кроки і т.д. ". Діти виконують завдання, знаходять іграшку. Потім, коли діти добре стали орієнтуватися, завдання для них ускладнюється – тобто в листі вже не опис місцезнаходження іграшки, а тільки схема. За схемою діти повинні визначити, де знаходиться заховані предмети. Існує безліч ігор, вправ, сприяючих розвитку просторових орієнтувань у дітей: ЗНАЙДИ СХОЖУ, РОЗКАЖИ ПРО