дидактичним призначенням настільних ігор на уроках природознавства є створення емпіричної бази, приведення пізнавального до-с-віду школярів у відповідність із змістом навчального матеріалу. Завдяки на-сті-льним іграм є можливість оригінальним способом закріпити отримані знання, додатково використати довідкову, науково-популярну літературу, атласи тощо.
У рольових іграх на перший план виходять організаційно-управлінські правила, основною функцією яких є спонукання ігрового протиборства, зіткнення інтересів учасників, створення ігрового конфлікту тощо. До цього типу належать такі види ігор, як «казка», «суд», «форум», «мандрівка» тощо. Дидактичне значення цих ігор полягає в тому, що засвоєння навчального матеріалу відбувається у процесі розв'язання навчально-ігрових завдань на основі імітації. Рольові ігри дають можливість отримати знання нетрадиційним способом, систематизувати їх та узагальнити. Це потребує неординарного підходу до розв'язання проблем у процесі гри, а пізніше, можливо, і в житті.
Рольові ігри сприяють розвитку логічного мислення та аналітичних здіб-но-стей учнів, вчать самостійності прийняття рішень у різних ситуаціях. Вони по-силюють інтерес до вивчення природознавства і сприяють кращому засвоєнню знань.
У змагальних навчальних іграх основними є процесуальні правила, які і зумовлюють характер ігрового процесу. Однак ряд ігор цього типу проводиться як за процесуальними, так і за організаційно-управлінськими та операційними правилами. Змагання включають такі види ігор, як вікторина, КВК, «аукціон» тощо. Цей тип ігор сприяє формуванню мотивації навчання географії, логічного мислення, швидкого прийняття рішень в умовах дискретності часу. Учнів будь-якого віку охоплює бажання виграти, показати свої здібності і вміння з предмета. Ігровий матеріал надає ігровому процесу ймовірнісного характеру. Таким матеріалом може бути рулетка, конверти із запитаннями, комп'ютер як тоталізатор тощо, які посилюють емоційне напруження, створюють ситуацію азарту, захоплення. У результаті діяльність учнів активізується і відповідно урі-з-но-манітнюється процес навчання.
Отже, ігрові правила в різних видах ігор дали можливість виділити їх типи. Однак, класифікуючи ігри, необхідно враховувати ще й пріоритетність навчально-пізнавальної діяльності учнів та рівень їх самостійності. Тому подальша систематизація ігор провадитиметься залежно від характеру пізнавальної діяльності учнів, самостійності їх у розв'язанні поставлених навчально-ігрових завдань.
У зв'язку з цим виділяємо таку таксономічну одиницю, як класи навчальних ігор.
За характером навчально-пізнавальної діяльності можна виділити такі класи: репродуктивні, частково-пошукові і пошукові, творчі.
До класу репродуктивних належать такі типи ігор, за допомогою яких пізнавальна діяльність школярів набуває відтворювального, виконавського характеру. Процес пізнання відбувається на основі певного зразка, інструкції, відповідно до якої діє учень. При цьому важливою є наявність у школярів певної суми знань. До класу репродуктивних можна віднести настільні ігри та змагання, причому контроль і оцінювання здійснюється не лише безпосередньо учасниками гри, а й учителем та однокласниками. Практичне використання репродуктивних ігор полягає в тому, що вони дають можливість за порівняно незначний час закріпити знання, виробити необхідні уміння та навички. Ці ігри варто використовувати для повторення та узагальнення знань, закріплення вмінь, перевірки й контролю знань та умінь.
Однак, якщо репродуктивна гра змушує учня добирати матеріал і використовувати його у певній послідовності, ми маємо справу з частково-пошуковими іграми. При цьому логічні операції школярів ускладнюються, що сприяє не лише закріпленню отриманих знань, а й виробляє вміння засто-совувати їх в інших ситуаціях.
Дещо іншу особливість мають пошукові ігри, які спонукають самостійну, пізнавальну, а в деяких випадках і дослідницьку діяльність учнів. Завдяки таким іграм школярі розв'язують навчальні завдання шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків.
До класу частково-пошукових і пошукових належать рольові ігри, які можна проводити на заняттях з формування нових знань, умінь і навичок, для повторення та узагальнення знань і вмінь, їх перевірки і контролю.
І нарешті, про творчі ігри. Тут потрібний конструктивний, неординарний підхід до розв'язання навчально-ігрових завдань. Ці ігри збуджують уяву, створюють можливість для імпровізації, посилюють пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання, викликають емоційне піднесення. До цього класу належать рольові ігри та змагання. Застосування творчих ігор сприяє узагальненню і систематизації знань, формуванню нових знань, умінь і навичок, забезпечує посилення зв'язку знань школярів з життям, практичною діяльністю, формує цілісне уявлення про світ.
Отже, пріоритетність навчально-пізнавальної діяльності і рівень самостійності учнів (клас ігор), характер організації навчання (тип ігор) і видовий склад ігор (навчальна гра) дають можливість виділити ігрові форми навчання (див. рис. 3) й дати визначення цього поняття.
Рисунок
Ігрова форма навчання – це спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі ігрової моделі.
Структурними компонентами ігрової форми є:
ігрова модель, яка визначає рамки гри і є її вихідною базою, тобто в основі лежить вид гри;
спосіб організації навчання або правила організації гри і навчання, що визначають тип гри;
характер навчально-пізнавальної діяльності, що визначає клас гри.
Ігрова форма характеризується саме цими структурними компонентами. Ігрових форм не може бути безліч, а виділяється лише три: «дидактична гра», «семінар» і «дослідження» (структура кожної з них зображена на рис. 3).
Ігрові форми навчання є своєрідною імітацією реальної ситуації і спрямовані насамперед на досягнення дидактичних цілей навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Визначення ігрових форм зумовлене також і метою навчання. Якщо розглядати ігрову форму з погляду діяльності учнів на основі гри, то матимемо справу з «дидактичною грою». Коли ж метою є результат або аналіз і у ході ігрової діяльності перевіряється його достовірність, то мають місце такі ігрові форми, як «дослідження» і «семінар».
Отже, розмежування понять «навчальна гра» й «ігрова форма навчання», визначення їх структурних компонентів дало можливість здійснити класифікацію ігор і виділити ігрові форми. Це сприятиме ефективному використанню їх на уроках географії та в позакласній роботі.
Розділ 2. Розробка уроків за методикою проведення нестандартних