Казкар. Зробили брати самостріли, як батько велів, вийшли в чисте поле. (З'являються брати з луками і стрілами, імітують стрільбу.) Старший син стрілив і пішов по 51 паралелі на схід від града Києва наречену свою шукати...

Учитель. Ішов він, ішов Дніпровською низовиною. Полтавською, Середньоруською, Оксько-Донською рівнинами, Приволзькою височиною і на березі величезної річки, координати якої 51° пн. ш., 47° сx. д., зустрів дівчину-красуню, ім'я якої, як у річки. Зараз ми визначимо її ім'я, діти. (Учні визначають назву річки. Це Волга.)

Підкажіть царевичу.

(Виходить старший царевич.)

Старший царевич. «Волго! Волго!»

(Назустріч йому виходить одягнена в російське вбрання царівна.)

Якого ти роду, племені? Що робити вмієш? Чи підходиш мені за дружину?

Волга. З народу я російського, шити-вишивати золотом, пекти хліб, що в день Христовий їсти, умію.

Старший царевич. Годишся за дружину. Тільки-от утомився я, відпочити треба! Скільки ж верст до тебе, дівчино-красуне, ішов?

Учитель. Давайте визначимо цю відстань спочатку в кілометрах (у головному масштабі), потім за допомогою градусної сітки. (Учні обчислюють відстань) за картою Східно-Європейської рівнини в кілометрах (у головному масштабі).

100 км Ч 11° = 1 100 км;

у градусах: 47° сx. д. – 31° сх. д. = 16°; 71,7 км Ч 16°= 1 147,2 км.

Старший царевич (здивовано). Ох і обманюють же ваші карти, яка ж відповідь точніша?

Учитель. Яку ж відповідь царевичу дати? Які виміри найбільш точно відповідають дійсним? Підкажіть, діти!

(Учні пропонують третій варіант і вимірюють відстань на глобусі.)

500 км Ч 2 = 1 000 км.

Старший царевич. І писар мені мій казав, що 1 000 км іти потрібно. Тепер за глобусом міряти буду... Готуй, царице, обід.

(З російськими піснями, жартами, примовками виносять слуги російські страви і розставляють їх на столі. Старший царевич і наречена Волга сідають за стіл.)

Дія третя (З'являється середній брат.)

Казкар. Ну, а середній брат на захід стрілу пустив і пішов по тій же паралелі від града Києва щастя своє шукати. Ішов він, ішов темним лісом, горами високими, рівнинами рівними та й утомився трохи. Відпочити приліг біля річки могутньої, сильної і спокійної. І раптом розступилася вода і вийшов з води Водяний Князь. (Виходить Водяний Князь.)

Водяний Князь. Здорово, друже! Що так довго в мене не бував? Я втомився, тебе дожидаючи...

Середній царевич (здивовано). Чого це раптом ти мене. Княже, чекаєш?

Водяний Князь. Стріла-то твоя в принцеси – дочки моєї милої.

Казкар. Зрозумів усе відразу царевич.

Середній царевич. Віддай мені за дружину твою принцесу.

Водяний Князь. Е, ні! Спочатку берись-но ти, царевичу, до роботи. От тобі княгиня – дружина моя, перше завдання приготувала. (Входить княгиня. У руках тримає картки з цифрами, знаками.)

Княгиня. Усім цим володіємо ми. Це придане принцеси – дочки моєї милої. Що означають знаки ці дивовижні?

Водяний Князь. Відгадаєш, віддам за дружину принцесу, ні – погано буде!

Казкар. Довго думу велику царевич думав. Почуває, що не під силу йому із завданням впоратися. До дітей звернувся, допомоги просить. (Учні «розшифровують» усі картки, показуючи зазначені в них дані на карті і плані місцевості).

Казкар. Водяний Князь похвалив царевича й дітей і далі слово мовить. Усім руку потис, медалі видав (шоколадки-медальки).

Водяний Князь. Спасибі, зробив ти мені одну справу, зроби й другу. Ось тобі завдання: до ранку побудуй-но дорогу до палацу мого підводного, до принцеси, серцю моєму милої. Правильно побудуєш, принцесу за дружину матимеш Полінуєшся – погано буде. А княгиня тобі знову завдання дивовижні придумала (показує картки з азимутами «дорожнього будівництва»).

Казкар. Ще сильніше, ніж першого разу, засмутився царевич. Сльозами гіркими заливається, допомоги в дітей просить: «Одну-то дорогу я до ранку прокладу, а от іншу?! Допоможіть, отроки мої милі, століття вас пам'ятати буду, у біді ніколи не залишу. (Учні прокладають дорогу до палацу, намальованого на дошці, за азимутами).

«Дорога учнів» | «Дорога царевича»

А = 90°– 40 м; | А = 90° – 60 м

А = 45° – 30 м; | А = 285° – 80 м

М – 1 см : 10 м; | М = 1 см : 20 м

Казкар. І знову похвалив царевича й дітей Водяний Князь, медальки всім подарував.

Водяний Князь. Спасибі, царевичу! Служив ти мені вірою-правдою, тепер ім'я принцеси довідайся. Звуть її, як річку, де царство моє розкинулося.

Казкар. І велить княгині своїй третє завдання царевичу дати, та ще й примовляє: «Угадаєш, бути принцесі жоною твоєю, ні – погано буде». Показала княгиня завдання третє, а на ньому координати річки: 51° пн. ш., 13° сх. д. Відгадав ту річку царевич, а покликати принцесу боїться, дуже суворий Водяний Князь. Знову в дітей допомоги просить.

Середній царевич. Допоможіть мені, друзі, у відповіді моїй упевнитися (Учні на карті знаходять назву річки (ім’я принцеси) – Ельба).

Середній царевич (кличе). Ельбо! (Виходить царівна, одягнена в німецький національний костюм, несучи частування – страви німецької національної кухні.)

Учитель. З якої країни наречена царевича? Що вам відомо про цю країну? (Учні називають країну. Уточнюють свої знання про неї)

Середній царевич. Частування смачне ти приготувала, а що ще робити вмієш?

Принцеса Ельба. Одяг шити, за тваринами доглядати і ще багато чого...

Середній царевич. Годишся за дружину! Збирайся, красуне-дівчино, у далечінь далеку, град наш стольний. Київ Великий, коли до душі я тобі.

Принцеса Ельба. Згодна я. Як довго їхати до тебе?

Учитель. Зараз ми визначимо