500 км Ч 2,4 = 1 200 км (на глобусі). Відстань у градусах (по 51 паралелі):

31° сх. д. – 13° сх. д. = 18°;

51,7 км Ч 18° = 1 290 км (на карті півкуль.)

(Середній царевич і принцеса Ельба сідають за стіл поруч з першою парою.)

Дія четверта

Казкар. І були брати веселі й радісні. Однак невдача спіткала Івана – молодшого царевича. Чи то тятиву натягнув неміцно, чи то стрілив слабко, але потрапила стріла на болото. Задумався Іван-царевич, як же болотом рухатися?

Учитель. Які способи пересування по болоту можна використовувати? (Учні підказують, що за допомогою купин, жердин.)

(На дошці прикріплений малюнок жаби зі стрілою.)

Казкар. Дістався, нарешті Іван-царевич до місця, де стріла застрягла, а вона в жаби виявилася. Зажурився Іван-царевич.

Іван-царевич. Як же я стану жити із жабою? Вік прожити – не річку перебрести, не поле перейти.

Казкар. Плаче-сумує Іван-царевич. А жаба йому людським голосом: «Візьми мене за дружину».

Іван-царевич. Робити нічого не вмієш, а багатство хоч у тебе є?

Казкар. І мовила жаба:

Усі болота Поліські, низинні,

Води чисті підземні,

Рослини і тварини дивовижні.

Осока, очерет, хвощі, плауни, вільха;

Черепаха болотна, тритон... і багато ще чого..

Іван-царевич. Видно доля моя така.

Казкар. Посадив жабу на блюдо і додому з нею вирушав, їх усіх обвінчали за їхнім обрядом. Жабу тримали на блюді. І наготував Кий багато всяких страв, питва всякого. Сталії бенкетувати. Раптом дивиться Іван-царевич, а жаба – стриб із блюда і прекрасною дівчиною стала... і каже, низько кланяючись нареченому своєму.

Царівна-жаба. Зачарував мене злий чарівник, і тільки добре слово, справа добра могли врятувати мене. Спасибі тобі, Іване-царевичу, за серце щедре, душу добру, врятував ти мене! Буду тобі дружиною вірною і любитиму тебе вічно!

Цар Кий. І стали вони жити-поживати, добра наживати, медок попивати.

Казкар. Та все лихе забувати. Учитель. Казка - неправда, але в ній натяк, добрим молодцям – урок. Кожен персонаж, що сидить за столом, ставить учням запитання.

Цар Кий. Чому навчила вас, діти, казка ця? Чим сподобалася?

Царевич старший. Що має вміти молодець, щоб нареченим стати?

Царівна Волга. Що має вміти дівчина-красуня, щоб за дружину годитися?

Царевич середній. Кожен молодець, щоб у мирі з Географією жити, що має вміти? Чого навчилися ви, діти, на уроці?

Принцеса Ельба. Волга стіл нам накрила російськими частуваннями. Я – страви заморські принесла, у німецького народу улюблені. А свої, українські, які знаєте?

Іван-царевич. Ох і походив я болотом Поліським, лісами його дрімучими... Що робити потрібно, щоб його позбутися?

Царівна-жаба. За які душевні якості віддячено чоловіку моєму милому, соколу моєму ясному?

Учитель. Знання яких наук допомогли царевичам справи їхні славні вершити? (Географія, історія, російська література, народознавство, туризм.)

(На тлі музики, казкові персонажі, після відповідей учнів, роздають частування. Учитель просить асистентів зібрати практичні роботи, виконані в зошитах чи на аркушах.)

висновок

Отже, нестандартні підходи у викладанні природознавства здійснюються через проведення так званих нестандартних уроків (структура уроків нетрадиційна), організацію нестандартних завдань чи запитань, нетрадиційних форм повторення, закріплення чи перевірки виучуваного матеріалу.

У педагогічній практиці частіше проводяться такі нестандартні уроки – як урок-семінар, урок-лекція, урок-конференція, урок-гра (ділова чи рольова), рідше – урок-змагання, урок-консультація, урок-залік, бінарні чи комп'ютерні уроки, урок творчості, урок-аукціон, урок-«суд», урок-діалог, урок-концерт, театралізовані уроки, уроки пошуку істини, уроки «без дзвінка» тощо. При виборі типу уроку важливо враховувати вікові особливості учнів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на даному уроці.

Нестандартні підходи можна застосовувати на різних етапах стандартних (традиційних) уроків, а саме: при сприйманні та усвідомленні виучуваного матеріалу, при актуалізації знань та вмінь учнів, при закріпленні тощо.

Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд на проблему створюють певну емоційну обстановку на уроці, активізують учнів, сприяють розвитку логічного мислення, бажання пізнати явище чи проблему не однобоко, а багатогранно.

Серед таких форм і методів – ділові та імітаційні ігри знаходять широке застосування у найрізноманітніших сферах діяльності: економіці, політиці, екології, міському плануванні, освіті. Однак, ще досить мало їх викори-сто-вують на уроках природознавства.

Навчально-ігрова модель відтворює процес взаємодії діяльності вчителя і діяльності учнів на основі використання певного виду гри та відповідних методів навчання. Діяльність учителя в ігровому навчанні спрямована до педагогічного управління, яке включає моделювання, проектування та стимулювання навчального процесу

Завдяки педагогічному моделюванню визначається ігрова форма й вид гри, відповідно до навчального матеріалу вибираються методи, прийоми, способи і засоби, що стимулюють навчання, тобто формують цілі, мотиви й сприяють вирішенню дидактичних завдань. При цьому учитель має змогу постійно здійснювати контроль, корекцію та оцінку навчально-пізнавальної діяльності школярів. Педагогічне проектування прогнозує результат навчання, тобто рівень засвоєння передбачуваних знань, набуття вмінь та навичок, розвиток і виховання особистості.

Гра відображає зміст навчального матеріалу, що складає предмет діяльності. Однак, ігрова діяльність не виникає спонтанно, а здійснюється за певних умов:

Завдання, що ставляться в процесі гри, повинні мати проблемний характер і містити суперечності. Це сприятиме пошуку оригінальних рішень і вирізнятиметься винахідливістю та цілеспрямованістю. Саме цілеспрямована, активна і свідома дія школяра, який вирішує навчально-пізнавальні завдання в ході гри, створює