Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних атестацій. І навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, одну-дві навчальні години, треба об'єднувати їх для проведення тематичної атестації.

Перед учнями, які не засвоїли матеріал теми чи одержали бали на початковому рівні, ставиться вимога обов'язкового його доопрацювання; їм надається необхідна для цього допомога, визначається термін повторної атестації. Учень має право на переатестацію також для підвищення атестаційного балу.

Під час занять розрізняють фронтальну та індивідуальну перевірку. Усне опитування проводять фронтально або в індивідуальній формі Фронтальне опитування займає 3-5 хв., і за цей час вдається відтворити в пам'яті всіх учнів знання з основних питань вивченого матеріалу. Не біда, якщо будуть відповідати лише окремі учні, але продумувати відповіді і прослуховувати їх будуть на заняттях усі. Після фронтального проводять поглиблене індивідуальне опитування.

Щоб не знижувати активності учнів, корисно індивідуальне опитування проводити у такій послідовності:

1. Коротко і чітко сформулювати питання.

2. Викликати учня для відповіді.

3. Запропонувати можливий план побудови відповіді. Такий прийом допомагає всім учням задуматись над відповіддю, привчає їх до планування майбутньої діяльності.

4. Вислухати відповідь. Бажано не переривати відповідь учня і не ставити навідних запитань. Доцільно запропонувати всім учням уважно слухати відповідь і готуватись до доповнень та зауважень.

5. Запропонувати учням доповнити відповідь, зробити критичні зауваження. Якщо вони самі не проявлять ініціативи, то вчитель викликає кого-небудь із учнів.

6. Доповнити і уточнити відповідь. Це учитель робить у тому випадку, якщо учні не зауважили помилок і упущень у відповіді.

7. Запропонувати учням задати запитання товаришу, що відповідає. Якщо цей прийом застосовувати систематично, то учні звикають і готують заздалегідь запитання ( в тому числі і каверзні). Завдання вчителя – спрямувати стремління учнів на пошук проблемних запитань.

8. Оголошення і мотивація оцінки.

Така схема може показатись складною і, на перший погляд, вимагає багато часу. Це триває лише на перших 2-3 заняттях. Пізніше, коли вчитель і учні звикнуть до цієї системи, вона не займе багато часу, а результат буде позитивний.

На уроках основ економіки дуже важливо зекономити час. Такий час можна знайти за рахунок ущільненого опитування учнів. З цією метою використовують тести.

Педагогічний тест – це система завдань специфічної форми і визначеного змісту, які дають змогу якісно оцінити рівень знань, умінь і навичок.

Тестування учнів, має ряд переваг над традиційними формами контролю. Так, тести дають змогу визначити не тільки рівень знань кожного з учнів, а й систему їхньої підготовки. Тестування дозволяє контролювати навчальний процес на кожному занятті, здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, а також автоматизовувати навчальний процес за індивідуальними програмами.

Наведемо, як приклад, тестових завдань з різних тем курсу основ економіки.

1. У ринковій економіці розподіл доходу:

А – відбувається відповідно до потреб кожної людини;

Б – визначається урядом через систему оподаткування;

В – визначається цінами економічних ресурсів, якими володіють окремі люди;

Г – є несправедливим, бо існує велика різниця в доходах.

(Відповідь: Б).

2. Крива попиту зміщується ліворуч, якщо:

А – доходи сім’ї зростають;

Б – кількість покупців збільшується;

В – ціна на товар-доповнювач зменшилась;

Г – ціна на товар-субститут зменшилась.

(Відповідь: Г).

3. Використовуючи найкращими чином два свої поля, фермер має таку криву виробничих можливостей:   

Яке із тверджень є неправильним:

А – альтернативна вартість виробництва 600 т жита дорівнює виробництву 500 т картоплі;

Б – альтернативна вартість виробництва 600 т жита дорівнює виробництву 600 т картоплі;

В – альтернативна вартість виробництва 600 т жита дорівнює виробництву 200 т картоплі;

Г – коли обсяг виробництва картоплі становить 250 т, альтернативна вартість 1 т жита дорівнює 3 т картоплі.

(Відповідь: Б).

4. Яка подія може статися, якщо уряд збільшить свої витрати в умовах повної зайнятості:

А – ціни будуть падати;

Б – ціни будуть зростати;

В – виникне масове безробіття;

Г – державна заборгованість буде зростати.

(Відповідь: Б).

5. У зв’язку зі збільшенням митного тарифу на каву, найімовірніше:

А – попит на каву зменшиться;

Б – величина попиту на каву збільшиться;

В – величина попиту на каву зменшиться;

Г – пропозиція кави збільшиться.

(Відповідь: В).

3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки за 12-бальною системою оцінювання знань та вмінь

Оцінювання якості економічної підготовки учнів здійснюється у двох аспектах. Перевірці підлягають теоретичні знання учнів з основ теорії та вміння використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення; розв’язання практичних завдань, пов’язаних з економічною діяльністю людини, сім’ї, громади, держави, проведення порівняльного аналізу економічних явищ тощо.

Навчальна діяльність учнів має багаторівневий характер.

На першому рівні – початковому – учень здійснює пізнавальну діяльність лише під керівництвом учителя; відтворення навчального матеріалу має фрагментарний вигляд. Результатом вивчення навчального матеріалу є впізнання учнем економічних явищ, формул, понять і однослівна відповідь на запитання.

На цьому рівні учень ще не здатний розв’язувати задачі, будувати і читати графіки економічного змісту, описувати з економічної точки зору свій вибір або дії.

Визначеному рівню відповідають такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (див. табл. 1.).

Таблиця 1

Бал | Теоретичні знання | Уміння

1 | Учень з допомогою вчителя розпізнає економічні явища побутового рівня, однослівно відповідає на конкретні запитання «так» чи «ні» | Учень бере участь в активній діяльності на уроках, однак потребує постійної консультації і контролю з боку вчителя

2 | Учень з допомогою вчителя:

* розпізнає одне з кількох запропонованих