Тенденція цих зближень очевидна ще й тому, що Батько, наприклад, може виявлятися усвідомлено, коли людина розуміє, що вона діє так, як поводилися її батьки або вчителі, але й неусвідомлено теж, коли вона не розуміє, що фактично копіює в своїх діях своїх же наставників.

Інстанція Над-Я також несе в собі риси усвідомлення якогось конкретного ідеалу, до якого прагне людина (Я), наприклад, муки совісті, що переживаються як невідповідність цьому ідеалу після звершення вчинку, гідного засудження оточуючих. Проте ця ж інстанція може діяти і впливати на людину несвідомо. Зокрема, Едипів комплекс, що утворюється завдяки механізму ідентифікації дитини з батьком, який служить моделлю для неї, причому сам комплекс і механізм ідентифікації неусвідомлювані [7, 91].

Приблизно такі ж паралелі можна провести, ілюструючи схожість Дитини з інстанцією ВОНО. Відчуття голоду усвідомлюється людиною, але саме стан Дитини здатний на яскравий його прояв. Разом з тим, наприклад, сексуальні потяги можуть бути неусвідомлюваними і, знову ж таки, яскравішими, непередбачувано і спонтанно виявлятися саме в стані Дитини, ніж у стані Дорослого або Батька. І таких прикладів можна навести багато.

Отже, структура особистості, запропонована А.Л. Гройсманом, наочно демонструє тезу про те, що людина є соціально-біологічна система, підкреслюючи значущість соціального змісту індивідуальних і біологічних її особливостей. Разом з тим, дана структура визначає основні параметри і форми діяльності педагога або батька, направлені на розвиток і вдосконалення різних сторін особистості.

Структура особистості за Фрейдом звертає нашу увагу знову-таки на соціальну домінанту, регулюючу деякі психічні процеси і стани людини.

Концепція Е. Берна дозволяє розглянути особистість людини з позицій прояву різних її станів, важливих для міжособистісних відносин, в які вступає людина перш за все за допомогою спілкування, що саме по собі вже є соціальним актом.

Тому головним підсумком є розуміння особистості як стійкої системи соціально значущих рис людини, що визначають її як таку.

Також особливо важливо підкреслити діалектичний взаємозв'язок індивідуальних і соціально значущих рис людини, оскільки одне не може існувати без іншого.

Розділ 3. Основи гуманістичного підходу до педагогічної діяльності

3.1. Поняття гуманістичного підходу до педагогічної діяльності

У найширшому сенсі гуманізм (від латинського humanus – людський, людяний) означає визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток і прояв своїх здібностей. Тоді затвердження блага людини повинно стати критерієм оцінки рівня розвитку суспільства.

Гуманність потрібно розуміти як людяність, людинолюбство, повагу до гідності людини. А гуманне ставлення до людини має на увазі не тільки сприйняття і оцінку її позитивних якостей, а комплексне сприйняття її особистості такою, яка вона є. У цьому сенсі гуманне ставлення до людей направлене на зміцнення віри людини в саму себе, її творчий розвиток і самовдосконалення.

Гуманізм, як представляється, це не абсолютизована всепрощаюча і скорботна покірність відносно недосконалості людини, а активне позитивно-конструктивне відношення до неї як цілісному суб'єкта природи, який повинен мати можливість вільно реалізувати свої творчі потенції на благо собі й оточенню.

Гуманітарний (від латинського humanitas) означає людську природу, освіченість. Тоді що може значити "гуманітарний предмет", "гуманітарна освіта", "гуманітарна наука"? Представляється, що освіта взагалі і освіченість людини є перш за все її компетентність у сферах людинознавства, а потім вже слідує конкретна спеціалізація в тій або іншій області знань взагалі та їх практичному використанні.

Слід звернути увагу на гуманістичну психотерапію, оскільки основною характеристикою особистісно орієнтованої педагогіки є її психотерапевтичний характер. Гуманістичну психотерапію слід розглядати як частину гуманістичної психології, що поставила себе у вигляді "третьої сили" по відношенню до біхевіоризму і фрейдизму, які роблять основний упор на залежність особистості від її минулого. Гуманістична психологія, визнаючи своїм головним предметом особистість людини як цілісну систему, відкриту для можливостей самоактуалізації, спрямована до майбутнього, до зростання конструктивного начала людського Я" Тоді гуманістична психотерапія може бути розглянута як "терапія, що центрується на клієнті" (К. Роджерс), де індивід, що звернувся по допомогу, предстає як партнер психотерапевта і бере на себе відповідальність за рішення турбуючих його проблем. Психотерапевт же бере на себе функцію консультанта, який створює комфортну атмосферу, що дає можливість клієнту легше організувати свій внутрішній світ і досягти цілісності власної особистості. Дане розуміння має пряме відношення до діяльності педагога., завданням якого можна вважати надання впливу на поведінку іншого з метою його подальшої зміни, тобто здійснити педагогічну дію гуманістичного, а не авторитарного характеру. Тому основні положення гуманістичної психотерапії (К. Роджерс, Р. Олпорт, А. Маслоу та ін.) можна представити у вигляді основних принципів діяльності людини на основах особистісно орієнтованої педагогіки [7, 286].

Педагогічна діяльність повинна бути направленою і, якщо взяти за її основу гуманістичну спрямованість, то це означає, що всі дії педагога підпорядковані реальним інтересам особистості дитини, людини, учня, дорослого. На відміну від психотерапевта, що діє з Клієнтом тільки у разі виникнення у такого тривожних станів по світовідчуттю і за ініціативою Клієнта, педагог повинен організувати таку діяльність, яка б не тільки освічувала і навчала іншу людину, але й певною мірою передбачала б виникнення тих самих конфліктів і незгод з навколишнім світом і всередині самої людини. У цьому сенсі гуманістична спрямованість повністю відповідає основним завданням особистісно орієнтованої педагогіки – сприяти людині у визначенні ставлення до самої себе, інших людей, навколишнього світу і до своєї професійної діяльності. Але будь-яка практична діяльність людини є відображення діяльності її інтелектуальної, емоційно-вольової сфер (внутрішня поведінка), що виробляють якусь житейську і професійну