Педагогічна етика та педагогічний такт

курсова робота з педагогіки

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми. Аналіз відносин в учбово-виховному процесі показує, що протиріччя, які є в ньому, різноманітні за змістом та конкретною формою і завжди відображають той або інший історичний тип освіти, тип шкільних відносин. Процес етично-педагогічного осмислення відносин, що розглядаються і відображення їх в специфічній для моралі формі – етичних вимогах до поведінки вчителя – включає в себе такі моменти:

а) виявлення цих відносин свідомістю;

б) визначення ознак, на основі яких відбувається узагальнення;

в) формулювання нормативних думок.

Соціальні і педагогічні наслідки педагогічних дій вчителя (позитивні або негативні) привертають до себе особливу увагу. Звичайно осмислюється сукупність схожих відносин, хоча й індивідуальний факт таких відносин може володіти великою переконливістю. Наприклад, опір учнів (або одного учня) виховним впливам вчителя, незгода з його поглядами і діями, невіра в його доброзичливість, неприязнь до навчання і т. п. залучають до себе увагу. Негативні соціальні і педагогічні наслідки діяльності вчителя тут виявляються легко. Аналіз їх причин приводить до виявлення множини різних відносин, що містяться в цьому факті.

В результаті одні типи поведінки вчителя розглядаються як корисні, потрібні, доцільні, справедливі, інші – як шкідливі, непотрібні, недоцільні, несправедливі. У першому випадку узагальнення носить характер спонукання до подібної поведінки, у другому – заборони.

Отже, актуальність теми дослідження полягає в необхідності емпіричного та теоретичного вивчення проблеми педагогічної етики і педагогічного такту вчителя.

Об’єкт дослідження.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає морально-етична сторона роботи вчителя.

Предмет дослідження.

Предметом дослідження даної курсової роботи є педагогічна етика та педагогічний такт як необхідний компонент педагогічної практики.

Мета дослідження.

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми педагогічної етики та педагогічного такту.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна в практичній роботі педагога в умовах навчального закладу.

Розділ 1. Суть педагогічної моралі

1.1. Етично-педагогічна норма як відображення і форма регулювання суперечності в педагогічній дії

Процес етично-педагогічного осмислення відносин здійснюється на різних рівнях. У практиці повсякденної етичної свідомості виникають етично-педагогічні норми повсякденного рівня. На більш високому рівні діяльність вчителя розглядається теоретиками в області педагогіки – вони узагальнюють досвід вчителя, дають йому соціальну оцінку і теоретичне обґрунтування. Процес утворення етично-педагогічних норм характеризується рядом особливостей. Розглянемо деякі з них.

Важливий момент в утворенні етично-педагогічної норми – визначення позиції, з якої оцінюються факти, що узагальнюються нормою. Так, поведінка вчителя звичайно оцінюється з позицій певних суспільних потреб того або іншого класу. А оскільки система суспільної освіти відображає вимоги соціально-економічного ладу, то вона, таким чином, і відображає цей лад.

В етичних нормах відбиваються факти поведінки вчителя, які при всій своїй різноманітності і уявній випадковості продиктовані умовами вчительської праці, пов'язаними з цілями, змістом і методами навчання і виховання, з положенням вчителя в суспільстві, з існуючою системою соціальних відносин.

Нарешті, вчитель як особистість – не тільки член професійної групи, але і представник суспільства свого часу, вихований в певній духовній атмосфері, неминуче несе на собі риси суспільства, в якому живе., Тому мораль вчителя можна розглядати як професійний різновид пануючої системи моралі, несучої в собі специфічні риси. Отже, етично-педагогічне відображення соціально-економічних відносин є відображенням опосередкованим. Внаслідок ряду опосередковуючих ланок даний зв'язок перестає бути видимим і нерідкий важко проглядається. [12, 50]

Процес узагальнення і оцінки діяльності вчителя здійснюється людьми в повсякденному побутовому мисленні, передусім. Цей же процес здійснюється і на більш високому, теоретичному рівні соціологами, філософами, педагогами, психологами. Узагальнена оцінка і оцінююче узагальнення можуть бути довершені з різною мірою точності, а, отже, можливі узагальнення і неточні, неправильні. Отже, необхідний ще і певний критерій педагогічної моралі.

1.1.1. Регулятивна функція етично-педагогічної норми

Як вже було сказано вище, педагогічна мораль виникає з потреб регулювати поведінку вчителя в ситуаціях зіткнення інтересів з тим, щоб ця поведінка гармонійно вписувалася в дії професійної групи, а суспільство забезпечувало співпрацю всіх інших учасників педагогічного процесу.

Щоб зрозуміти суть регулятивної функції етично-педагогічної норми, потрібно звернути увагу на те, що норма є і виявом, і результатом протиріч інтересів в педагогічній діяльності вчителя. Норма інформує про відносини, які відображає, оскільки вже наявність її свідчить про відносну стійкість протиріч, що відображаються в ній. Більше того, норма навіть неначе «узаконює» цю суперечність, бо рекомендує рахуватися з ним як із звичною реальністю.

Наприклад, існування в педагогічній моралі норми – повага до учня як до особистості (довір'я до нього, повага його гідності і т.д.) – одна з важливих вимог педагогічного гуманізму – сама по собі вже є інформацією про суперечність відносин між вчителем і учнем. Дійсно, вчитель повинен відноситися до учня як до особистості, поважати його гідність, довіряти йому, хоч учень як особистість ще тільки формується, достоїнства його можуть бути мінімальні, він може навіть сам себе не поважати і зловживати наданим йому довір'ям… Існування такої норми і говорить про об'єктивні внутрішні труднощі цього відношення і стійкість існуючих тут протиріч [12, 51].

Потрібно помітити, що норма при її реалізації в поведінці не є особливою формою радикального вирішення протиріч інтересів, що відображаються. Вона виступає лише як форма їх регуляції, тобто є своєрідною узагальненою моделлю їх особливого поєднання або ж добровільного підпорядкування одних інтересів