часових і просторових параметрах, спираючись на вік батьків та їх дітей. Це забезпечить самореалізацію батьків і їх самовдосконалення шляхом зацікавленого сприймання необхідних їм знань, набуття навичок і можливість апробації набутого досвіду у власній сім’ї.
Порівняння вихідних рівнів і одержаних результатів по закінченні спеціальної підготовки і виховання батьків, а також контроль на проміжних етапах цього процесу дозволить об’єктивно оцінювати результативність і цілеспрямованість функціонування продуманої педагогічної системи виховання батьків.
Література:
Алексеєнко Т.Ф. Педагогічні проблеми молодої сім’ї: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1997.
Чечет В.В. Педагогіка семейного воспитания. – Минск, 1998.
Макаренко А.С. Книга для родителей.
Сухомлинський В.О. Мудрість батьківської педагогіки.
Арват Ф.С., Коваленко Є.І., Кириленко С.В., Щербань П.М. Культура спілкування: Навч.-метод.посібн. – К.: ІЗМН, 1997.
Афанасьєва Т.М. Сім’я. – К., 1990.
Соколова В.Н., Юзефович Г.Я. Отцы и дети в меняющемся мире. – М., 1991.
Крушельницкая О., Третьякова А. Отцы и дочери // СиШ. – 2000. – № 11. – С. 10-11.
Кожухарь Г. Как влиять на детей // СиШ. – 2001. – № 6. – С. 5-7.
Дробот О. Любить друг друга – значит смотреть не на друг друга, а в одну сторону // СиШ. – 1999. - № 10. – С. 10-13.
Венгер А. Мечтать не вредно? // СиШ – 1999. – № 11-12. – С. 18-19.