а й шукати мотив радості у самому процесі навчання — мотиви, пов'язані зі змістом цієї діяльності. Мотиви набуття узагальнених способів дій — мотиви власного зростання — самовдосконалення (Я не вмів а тепер умію). Позиція школяра — це не просто позиція учня, що відвідує школу та ретельно виконує вимоги вчителя, а позиція людини, що вдосконалює саму себе, у цьому й полягає суспільна значущість навчання, власне удосконалення набуває суспільного значення. Ці мотиви уміння навчально-пізнавальні, і відрізняються від широких пізнавальних інтересів тим, що вони спрямовані не просто на усвідомлення інформації про навколишнє, а на засвоєння способів дослідницько-пошукових дій у певному розділі навчального предмета, що вивчається.
2.2.Навчальні проекти як засіб формування дослідницько-пошукових здібностей молодших школярів
Шляхів розвитку інтелектуального, дослідницько-пошукового потенціалу особистості дитини існує багато, один із них — метод проектів. Цей метод часто трактується як спосіб організації педагогічного процесу, що базується на взаємодії педагога і вихованця між собою і навколишнім середовищем у ході виконання проекту — поетапної практичної діяльності для досягнення поставленої мети. [18, с.35]
У сучасній педагогічній літературі виділяють такі етапи роботи над проектом:
1 .Визначення теми і завдань проекту.
2.Розробка проекту - плану діяльності для досягнення поставленої мети.
3.Виконання проекту.
Підбиття підсумків виконання проекту.[18, с.36]
Широкі можливості для застосування проектної технології і формування дослідницько-пошукових здібностей має курс "Я і Україна". Методичний апарат підручника "Я і Україна" для 2 класу авторів Н.М.Бібік і Н.С.Коваль спрямовує вчителів та учнів на розробку кількох проектів: "Славетні українці", "Народний календар", "Кожну крихту збережемо", "Ластівка сільська" і подібних до них.
Проекти можуть бути як колективними, так і індивідуальними, їх тематика зумовлюється не лише фаховими інтересами учителя, а й певною освітньою ситуацією, яка виникає під час опрацювання навчального матеріалу, або життєвими потребами конкретного класу. Однією з ознак проектної діяльності є нетиповість функцій учасників навчально-виховного процесу: вчитель виконує роль координатора, консультанта, носія інформації, а учень - активного розробника та виконавця проекту. Метод проектів знайшов широке застосування в зарубіжній початковій школі, особливо активно він використовується у США, робиться це саме з метою розвитку дослідницько пошукових здібностей учнів і активізації їх пізнавальної активності.
2.3. Формування дослідницько-пошукових здібностей у процесі контролю знань та умінь молодших школярів
Одним з найпрогресивніших методів вдосконалення системи контролю знань, умінь, навичок учнів вважається нині тестування. Воно значно підвищує мотивацію навчання, зацікавленість учнів. Тест у педагогічній інтерпретації є способом виявлення рівня освоєння знань, умінь, навичок учнів, їх навченості та успішності.
Тестовий контроль — один з етапів формування дослідницьких умінь у молодших школярів.
Позитивним у використанні завдань тестового характеру, що сприяють формуванню дослідницьких умінь, є:
оволодіння значною частиною пройденого матеріалу;
охоплення перевіркою одночасно всіх учнів;
можливість зосередити увагу молодших школярів на головному (суттєвому) у запропонованих завданнях;
виявлення (наявність чи відсутність) якостей, необхідних для формування дослідницьких умінь (швидкість мислення, уважність, гнучкість, легкість, оригінальність тощо)
утримання стійкого інтересу до творчих завдань навчального матеріалу;
можливість діагностики вчителем рівнів сформованості дослідницьких умінь (наприклад, за низького рівня сформованості дослідницьких умінь учень починає роботу з відповідей на найпростіші запитання і майже не торкається складніших або результативно відповідає на тести тільки вибірково);
створення ситуації, за якої учень має творчо застосовувати набуті
знання на практиці;
абсолютна самостійність прийняття рішення учнем;
учень робить акцент на тому, що він знає, а не на тому, як він
виглядатиме на тлі інших;
економія часу на оформлення роботи і її перевірку;
спрощення підрахунку і обробки результатів (можливість
використання кількісних оцінок, статистичних підрахунків). [10, с.8]
В основу розробки тестів для оцінювання знань як складової умінь учнів початкової школи можна застосовувати концепцію рівнів засвоєння знань (за В.П.Беспалько) [10, с.9]:
перший рівень — відтворювання (знань-ознайомлень); використовують тести-зіставлення, коли даються варіанти відповідей, з яких потрібно вибрати одну правильну;
другий рівень — репродуктивний (знань-копій); використовують тести з вибором відповіді, коли є змога вибирати кілька правильних відповідей, або тести-порівняння, якщо порівнювати два і більше об'єкти, водночас критерії порівняння учень обирає самостійно;
третій рівень — продуктивний (знань-умінь); використовують тести-завдання на застосування знань з предмета;
четвертий рівень — творчий (знань-трансформацій); використовують тести-переноси, коли передбачають регулювання певних ситуацій, узагальнення знань і формування оціночних суджень.
При укладанні тестів дотримуємося певних правил:
1) друкований матеріал тестів має бути доступним розумінню школярів;
за наявності невідомих слів їх необхідно пояснити;
запитання має бути спрямоване на виявлення певного вміння;
запитання не має містити підказки для відповіді на інше запитання;
у запитанні має бути достатня кількість опор для виконання необхідної дії.[10, с.9]
Наведемо приклади тестів, які сприяють розвитку дослідницьких умінь учнів початкових класів.
1. Тести-схеми.
Тести цього типу спрямовані на розвиток уміння генерувати ідеї, висувати гіпотези.
Допишіть схему.
Наприклад, тема "Умови існування людини" (3 кл.).
Природа дає людині:
їжу
?
?
?
?
2.Тести-невідповідності.
Знайдіть помилки у тексті.
Наприклад, тема "Річки" (3 кл.).
Річка — це малий штучний потік, який починається з маленького струмка. Струмок прокладає русло. Кожна річка має гирло — місце, де річка бере початок. Річка тече по звивистому заглибленню, а потім впадає в море, озеро. Місце, де впадає річка, називається витоком.
3 .Тести-послідовності.
Варіант А. Поставте у правильній послідовності. Наприклад, тема "Органи травлення" (3 кл.).
1)ротова порожнина;
2)шлунок;
3)глотка;
4)стравохід;
5)кишечник.
Відповідь: 1—»3—»4—»2—»5.
Варіант Б. Поставте у правильній послідовності та в разі необхідності додайте пропущене.
Наприклад, тема "Органи травлення" (3 кл.)
1) глотка;
2) стравохід;
3) кишечник.
Відповідь: ротова порожнина – » 1 – » 2 – » шлунок – » 3. [10, с.10-11].
Через зміст пропонованих тестових завдань реалізується розвивальна мета навчання. Перш за все розвивається творчий інтерес, допитливість, потяг до пошуку нової інформації, проблемне бачення, вміння