при виборі теми і змісту вечора вікових особливостей учнів, а також рівня їхніх історичних знань, активність і самодіяльність його організаторів і учасників, використання різноманітних форм розкриття теми.
Історичні вечори відрізняються за своїм змістом. Вони можуть бути присвячені: а) загальноісторичним темам; б) окремим темам шкільного курсу історії; в) ювілеям і важливим історичним датам; г) актуальним темам сучасності; д) краєзнавству.
Серед форм позаурочної роботи значною популярністю користуються історичні конкурси, олімпіади, вікторини, КВК. Їхній конкретний зміст може обмежуватися шкільною програмою або виходити за її межі.
Національне виховання учнів в процесі позаурочної роботи
Проблема національного виховання учнів є однією із найважливіших в курсі методики викладання історії в школі. Орієнтиром для вчителя є розроблені Міністерством освіти України “Основні напрями виховання в національній школі”. Це, насамперед, формування національної свідомості і самосвідомості:
- виховання в української молоді патріотичних почуттів, любові до рідної землі, свого народу;
- усвідомлення молоддю своєї етнічної спільності, освоєння національних цінностей, виховання поваги до історії рідного народу;
- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків;
- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, які населяють Україну;
- формування відчуття своєї причетності до розбудови української державності.
Виховання духовної культури особистості. Створення умов для вільного вибору світоглядної позиції:
- формування особистісного світогляду як узагальненої системи наукових, філософських, моральних переконань і поглядів;
- формування цілісних уявлень про історію розвитку людського суспільства;
- усвідомлення учнями політичної ролі особистості в суспільстві;
- виховання непримиренного ставлення до антидемократичних ідеологічних доктрин, що пропагують класову і національну ненависть, поширюють шовінізм або фашизм.
- виховання поваги до Конституції, законів України, державної символіки.
4. Кабінет історії в школі
Обладнання кабінету історії в школі складається з трьох частин: спеціальних меблів і стелажів, технічної апаратури і учбових посібників.
В кабінеті повинні бути зосереджені наочні посібники: учбові карти, учбові картини, таблиці, схеми, аплікації, моделі.
Кабінет повинен мати свою діатеку і фонотеку. Повинні бути також учбові фільми і діафільми. Бажаною є власна невеличка бібліотека історичних наукових праць та джерел. Її наявність допомагає на більш якісному рівні організувати роботу історичного гуртка.
Особлива частина кабінету – дидактичні роздаткові матеріали.
Література:
Аппарович Н.И. Кабинет истории в школе. – М., 1982.
Антонов П.П. Кабинет истории: основные этапы становления и развития // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 1998. - №7. – С.29-39.
Внеклассная работа по истории и обществоведению / Сост. В.П.Гуськов. – М., 2000.
Короткова М.В., Студёнкин М.Т. Методика обучения обучения истории в схемах, таблицах, описаниях. –М., 1999.
Формы внеклассной работы по истории / Сост. Н.С.Бердникова и др. – М., 1979.