їх мало. (Сюди попадає мало світла). Роблять висновок: для росту кожної рослини необхідно світло.
На прикладі ялинки і сосни треба познайомити учнів з хвойними деревами. З допомогою вчителя вони встановлюють, що стовбур цих дерев прямий, у ялини темно-коричневий, у сосни – жовто-червоний, а листя схожі на голки, але у ялини вони коротші і розміщені на гілках по одній, а у сосни – попарно, вертушка у ялини гостра, а у сосни закруглена; шишки у ялини довгі, а у сосни короткі.
Діти бачать, що осінню листки на деревах втрачають зелений колір і дістають різний колір, починається листопад. Вчитель пояснює причину. Колір листя змінюється через те, що під впливом подолання і скорочення дня порушується мальовничий ефект, який дає листям зелений колір залишаються другі фарби.
Листопад також зв’язаний з підготовкою рослин до зими. Бо зимою коріння не можуть вбирати із землі воду, якщо листя залишалося б, то рослина засохла і з нього випарилась би вся вода.
На основі спостережень учні приходять до важливого висновку: в залежності від умов життя в різний час року – температура повітря, освітлення проходить зміни в життєдіяльності рослин.
В кінці бесіди про дерева вчитель питає, що є спільного між всіма деревами. (Всі дерева мають корінь, стовбур, листя, вони цвітуть і дають плоди).
Під час екскурсії в ліс треба приділити увагу естетичному вихованню учнів. Їх необхідно навчити бачити красу природи, слухати шелест листя, шум ліса, аромат хвойних дерев.
Вчитель підводить дітей до куща горіха, пропонує порівняти його з березою.
На основі порівняння учні встановлюють що дерева вищі за кущі, стовбури у них грубий, кущі не мають великого стовбура. У них багато тоненьких стовбурців.
Учні збирають різні по кольору і формі листя дерев і кущів.
Зібрав учнів на поляні, вчитель пропонує їм подивитись навкруги і сказати, які ще рослини, крім дерев і кущів, ростуть в лісі. Діти називають різні трав’яні рослини. Вчитель запитує, чим ці рослини відрізняються від дерев і кущів. Під час розмови вияснюється, що у трав’янистих рослин стебла тонкі, зелені не міцні.
Якщо діти знайдують у лісі гриби, вчитель повинен оприділити, які вони – їстівні, неїстивні чи отруйні. Велику увагу звертають на характерні ознаки отруйних грибів.
В ході екскурсії треба розказати про участь людини на життя лісу: про чищення, боротьбу з шкідниками пожарами, про розмноження лісних дерев і кущів, вирубування лісу.
Підсумки екскурсії.
Які ви знаєте дерева і кущі, які ростуть в лісі (парку)? В яких умовах краще розвивається дерево? Чим відрізняється дерево від куща? З якими трав’яними рослинами ви познайомились? Під якими деревами краще розвиваються трав’яні рослини? Чому? Яке значення має ліс для людини?
Зимова екскурсія в природу.
Ціль екскурсії: на основі спостережень розширити уявлення учнів про зміну природи зимою (стан дерев і кущів, сніговий, висоту сонця, колір неба, температуру повітря).
Спостереження: коробки, ножі, метр, термометр, бінокль, блокноти, олівці.
Підготовка вчителя до екскурсії: За декілька днів до екскурсії вчитель оприділяє в лісі (парку) об’єкти для спостереження.
Підготовка учні до екскурсії. На уроках і позашкільний час вчитель знайомить учнів з картинами видатних художників, на яких показана зимова природа. Бажано порекомендувати дітям самим найти і прочитати про зиму.
Під час короткої розмови перед екскурсією учні згадують, який був ліс осінню: що вони там бачили, які ознаки осені. Вчитель повідомляє, що вони підуть в той самий ліс і побачать, який він зимою.
Проведення екскурсій.
Під час екскурсій учні спостерігають за висотою Сонця, кольором неба, вимірюють товщину снігу в різних місцях, записуються результати вимірювання, визначають температуру повітря. Під час розмови випливає, що в різних місцях товщина снігу неоднакова.
Вчитель звертає увагу учнів на красу зимового пейзажу. Пропонує їм трохи постояти і послухати, чи шумить ліс, чи чути голоси птахів.
Продовжують спостерігати за деревами, кущами. Трав’яними рослинами.
Діти згадують, що літом дерева, кущі і трави були зеленими. Осінню листя багатьох рослин стали жовтими, оранжевими і бурими і опали. Діти відмічають, що зимою на деревах немає листя, тільки на соснах і ялинках зеленіє хвоя, а на дубах висять закручені жовто-коричневі листки.
Вчитель пояснює, що земля в лісі промерзла, коріння дерева не може вбирати із землі воду. Виконує невеликий кусок замерзлої землі, який учні повинні принести в школу. Там його потрібно положити в ящик тримати в теплому місці, поливати і вести спостереження. Через деякий час на поверхні землі появляться зелені рослини. Учні з допомогою вчителя роблять висновок, що багато трав зимою не гинуть, але не можуть рости в зв’язку з холодом.
Чому сосна і ялина зелені, якщо вони також не можуть вбирати своїм корінням, воду із замерзлої землі. Щоб діти зрозуміли, вчитель пропонує їм розглянути листя-голки цих дерев. Діти бачать, що вони дуже вузенькі, пропитані смолою. Такі листки майже не випаровують воду, і тому сосна і ялина на зиму залишаються зеленими і не сохнуть.
Треба показати учням, що деякі трав’яні рослини під снігом не замерзають і залишаються зеленими. Вчитель пропонує в деяких місцях розгребсти сніг під деревами і сказати, що вони там побачили (земні рослини і мох) чому ці рослини зелені зимою (ці рослини накриті снігом, який захищає від холоду) Під снігом температура вища, ніж температура навколишнього повітря.
В лісі завжди можна знайти пень, під корою якого живуть різні жуки. Мухи і навіть метелики. Але вони не рухаються і здаються мертвими. Вчитель пропонує покласти на