цього, дізнатися, в якому напрямі тече річка у нашій місцевості, визначити лівий і правий береги; виміряти температуру води і порівняти з температурою повітря; визначити швидкість течії; які породи дерев ростуть на берегах; ознайомитися з рослинами у воді й на березі; провести спостереження за тваринами; зібрати різноманітний матеріал (зразки ґрунту, різні породи, рос-лини, дрібних тварин). Дізнатися, яке значення має річка в природі і народному господарстві, які корисні копалини є на місці екскурсії, як їх видобувають і використовують. Завдання розподіляють по ланках чи зірочках.
Хід екскурсії. Залежно від наявності об'єктів весь маршрут екскурсії розбивається на певні зупинки. На них вчитель зосереджує увагу учнів, організовує спостереження їх, дає пояснення і обов'язково щось розповідає, але цікаво і доступно, організовує хвилинку поезії, звертає увагу учнів на красиві краєвиди рідної природи. Можливо хтось з учнів або сам вчитель розкаже відповідний вірш і хоч ту чи іншу практичну роботу виконує одна із зірочок або ланок, а інші учні спостерігають за її роботою, але у підведенні підсумків і узагальнень беруть участь усі учні.
Бажано під час екскурсії організовувати пізнавальні ігри, збір екскурсійного і природничого матеріалу для виго-товлення різноманітних виробів. Це можуть бути: цікаві за формою і кольором частини рослин, черепашки, комахи-шкідники та ін.
Нагадати учням, що вони маленькі «дослідники» при-роди, тому треба під час екскурсії багато дізнатися у самої природи. Вона розкриває свої таємниці лише тим, хто уважний, спостережливий, трудолюбивий.
По дорозі до річки звернути увагу учнів на ознаки осені і форми поверхні суші. На зупинці провести бесіду за запитаннями: які ознаки осені ви помітили? яка причина приходу осені? чому стало холодніше? Звернути увагу учнів обов'язково на висоту Сонця на небосхилі, бо саме воно є причиною всіх явищ, які спостерігають діти в нежи-вій і живій природі. Після цього бесіду вести за спосте-реженнями в неживій і живій природі і праці людей. Це полегшує учням усвідомлення існуючих в природі взаємозв'язків між її явищами і працею людей. Запропо-нувати учням оглянути рослини. Запитати: які зміни відбулися в житті рослин? чому? що змінилося в пове-дінці комах, птахів? чому? про які ознаки осені написано в цьому вірші? Вчитель або учні декламують.
Рання осінь
Дні коротшають потроху,
вицвіта міжхмарна просинь,
В край наш з дальньої дороги
завітала рання осінь.
Понад лугом підрівняла
стрій у журавлинім клині
і вінків сплела чимало
з грон червоних на калині.
Йшла по лісу — не забула:
під пеньки грибів сипнула,
розтрусила кошик глоду –
ти не їв такого зроду!
На колгоспному роздоллі
вдень трудилась, ніч не спала:
з тракторних димків у полі
павутиннячка напряла.
В. Кочевський
Відгадайте загадку:
Дивний ключ у небі лине
Не залізний, а пташиний.
Цим ключем в осінній млі
Відлітають... (Журавлі)
Запитання: коли журавлі пролітають над нашою місце-вістю? чому? які, ще птахи відлітають? Відгадайте:
Відлітають за моря,
У краї далекі,
На будинках гнізда в'ють.
Звуть же їх... (Лелеки)
Під час екскурсії звернути увагу учнів на форми рельє-фу даної місцевості. Пояснити учням, що хоч і рівною здає-ться поверхня Землі; звичайно, крім гір і високих горбів, на ній є підвищення і зниження, зустрічаються яри, долини річок, кар'єри, де видобувають корисні копалини. Якщо є можливість показати яр, то обов'язково запропо-нувати дітям оглянути місцевість і розкрити причину утворення цього негативного явища — «рани» землі. За-питати: чому яри приносять шкоду хліборобам? (Пошкод-ження родючих ґрунтів, висушування їх, важко застосо-вувати техніку, а іноді і зовсім неможливо та ін.) Які заходи вже проведені, щоб припинити ріст яру? (Зроб-лено відводи, схили обсаджені деревами, ростуть багато-річні трави, навколо яру обробіток ґрунту ведеться гори-зонтально або зроблено тераси та ін.)
Біля яру або на урвистому березі річки провести бесіду про грунт. Запитання і завдання: зверніть увагу на розріз поверхні суші (Землі). Що ви помітили? Якого кольору розріз? Чому в ньому добре видно різні за кольо-ром шари? Розгляньте, як глибоко занурюється коріння рослин. Чому? Що відбувається з корінням після того як рослини відмирають? Хто з тварин живе в ґрунті? Яке значення їх? Під час екскурсії матеріал про утворення ґрунтів лише повторюється і закріплюється. Тут є можли-вість показати дітям основну гірську породу (пісок, глина, вапняки), на якій відбувався процес утворення ґрунту. Нагадати дітям, що цей процес дуже складний і на нього витрачається дуже багато часу — цілі тисячоліття Ось чому до ґрунтів, цієї народної «скарбниці», треба ста-витись дуже бережливо і постійно дбати всім, хто має до цього відношення, про їх раціональне використання і родючість. Від того, як будуть люди ставитись до ґрунтів, їх обробляти, залежатиме і виконання завдань щодо за-безпечення населення продовольством.
Обов'язково звернути увагу учнів на те, як використо-вуються поля, в якому вони стані, які ведуться на них роботи, і, звичайно, розповісти дітям хоч коротенько про сільські професії. Можна — провести бесіду, показати, як працює той чи інший агрегат, що цікавого в професії механізатора, які труднощі. Після цього учні виконують практичну роботу: вимірюють товщину шару ґрунту, підґрунту, беруть зразки їх.
Якщо є можливість показати учням кар'єр, де добу-вають пісок, глину, торф чи інші корисні копалини, то звернути увагу учнів не тільки на те, що кожна з копалин потрібна народному господарству, а й на те, як своєю діяльністю людина може завдати шкоди природі. Тому треба дуже економно ставитися до копалин, раціонально їх використовувати» а головне, щоб обов'язково провести рекультивацію земель, тобто виконати такі роботи, щоб земля знову була корисною людям. Там, де виник кар'єр, необхідно