перетворити його на водойму, в якій можна буде розводити рибу, водоплавних птахів, хутрових звірів тощо. Доцільно в кар'єрах розбивати сади, виноградники, місця відпочинку. Запропонувати дітям на хвилиночку помріяти і уявити себе керівником. Подумати, які б роботи вони запланували, щоб місцевість стала ще кращою і да-вала користь народу. Фантазія у молодших школярів дуже різноманітна. І хтозна, може саме їм доведеться вирішувати важливі проблеми охорони навколишнього середовища. Показувати дітям і негативні явища варвар-ського ставлення до природи, зосереджувати їхню увагу на тому, як можна було запобігти лиху, що для цього необхідно зробити. Адже екологічне виховання — дуже складний і тривалий процес, і вчителю початкових класів треба починати виховувати дітей як дбайливих майбутніх господарів нашої країни.
Коли учні приходять до річки, то тут дати їм можли-вість помилуватися красивим краєвидом, сфотографувати його, зробити малюнок, провести хвилину поезії, розповісти щось цікаве про минуле річки, дати відпочити, а потім продовжити вивчення, включаючи елементи гри. Наприклад, відгадати загадки: «Один біжить, другий лежить, а третій кланяється» (вода, берег, явір). «Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться» (береги). Запитання на кмітливість: хто перший визначить лівий і правий берег річки? як це зробити? Давайте зробимо змагання паперових корабликів. Визначимо на березі місце старту їх, а через хвилину — місце фінішу. Вимі-рявши відстань і знаючи час, можна буде визначити швидкість течії. Кожна зірочка пускає свій човник, а переможцем буде той, хто дасть правильну відповідь.
Далі діти виконують практичні роботи на вимірювання температури води, визначають її прозорість, чистоту, чи є в ній рештки рослин, мулу, разом з вчителем називають рослини, які ростуть у воді і на березі. Про знайомі учням рослини треба дати нову інформацію, щоб збудити інтерес, навчити спостерігати, правильно використовувати тощо. Наприклад, якщо є на березі густі зарості очерету, то на нього звернути увагу дітей і розповісти їм, що ця рослина швидко розмножується не тільки насінням, а й корене-вищем (підземним стеблом). Стебла очерету використо-вують як будівельний матеріал, з нього виготовляють меблі, циновки, роблять огорожі. А яке це чудове па-ливо!
Щоб взимку в річці не гинула риба, бо в воді мало стає кисню, люди в ополонки вставляють пучки очерету. Хто догадався, чому? Виявляється, що стебло має порож-нини, через які у воду легко проникає повітря. Цим займаються любителі-рибалки і «голубі» патрулі. І ви можете взимку їм допомогти.
Продовжуючи бесіду, розповісти учням, що за квітками латаття білого можна звіряти годинник. Вони розкри-ваються вранці о 5-й годині і закриваються надвечір — о 16-й годині. Кореневище цієї рослини має багато пожив-них речовин. У заводях річок, а особливо в ставках поверхню води суцільним килимом вкриває маленька плаваюча рослина — ряска. Чи спостерігали ви, як охоче її поїдають качки? В стебельцях, які нагадують листочки, містяться вітаміни та інші поживні речовини. Висушити ряску і взимку давати тваринам дуже корисно, наприклад, кури раніше починають нестися. Майже біля води росте цінна лікарська рослина — явір. Із його кореневищ ви-готовляють ліки, які заспокоюють нервову систему, лікують шлунок, а також застосовується в парфумерії і кулінарії. Любителів збирати кореневища багато, а як було б добре, якби ще і розмножували цю рослину. Досить залишити або посадити в груп : шматочок корене-вища, як виросте нова рослина.
Звертаючи увагу учнів на луки, вчителю слід пояснити їхнє значення в народному господарстві. Запропонувати учням поміркувати над питанням: чому на луках, які-заливає вода, ростуть високі соковиті трави? (завдяки мулу, що осідає під час повені і волозі в ґрунті).
За суттєвими ознаками навчити дітей розпізнавати 4-5 лучних трав (конюшина, костриця, мишачий горошок, тимофіївка, осока). Показати на луках учням і отруйні рослини: чемерицю, жовтець, цикуту, які викликають тяж-кі захворювання у тварин. Доцільно провести кілька ігор. 1. «Дивись уважно». На траві позначити невелику діляночку. Переможець той, хто більше побачить тут рос-лин і розповість про них цікаво. 2. «Хто більше рослин визначить на дотик». По черзі з кожної зірочки одному з учнів зав'язують очі і пропонують визначити і назвати кілька рослин, які вивчалися на екскурсії. Переможець той, хто визначить більше рослин. 3. «Відгадай рослину». Вчитель або один з учнів називає кілька суттєвих ознак однієї з рослин, які ростуть поруч, а учні повинні відгадати і назвати її. Хто більше відгадає рослин, той і буде переможцем.
У бесіді учні дізнаються про пристосування рослин до життя у воді і на березі, про велике значення в народ-ному господарстві лучних трав — кормів для свійських тварин.
Ланка, відповідальна за збирання рослин, збирає і за-кладає їх у гербарну папку, їй допомагають інші учні.
З водним середовищем і рослинами пов'язане життя численних тварин. Учні ведуть спостереження за зграй-ками молоді риб, пересуванням по дну водойми жабур-ниць, поведінкою жаб, пересуванням по стеблах рослин ставковика, котушки. Ось по поверхні води, як на ковзанах, пробігла довгонога комаха — водомірка, яка нагадує павука. Чому ж вона не тоне? Дати учням можливість висловити свої думки. Уточнюючи їхні відповіді, вчитель пояснює, що у водомірки кінчики лапок, якими вона ледве торкається води, вкриті густими волосками. Це допомагає водомірці триматися на поверхні води. Підскакуючи над водою, водомірка ловить різних дрібних комах. На поверхні води крутяться, ніби танцюють жуки з чорною спинкою — вертячки. Задні лапки у них короткі, мають перетинки, якими жук як веслами гребе і тримається