на воді. Очі у них ніби поділені на дві частини, і тому жуки можуть бачити здобич і вгорі і внизу. А ось на піску залишила слід жабурниця. Від інших тварин її легко відрізнити за черепашкою з двох стулок, в яких заховане м'яке тіло. Жабурниці хоч і виповзають на берег, та не надовго. Адже багато з собою води між стулок не набе-реш, а дихати треба. Зябра ,у них пристосовані вбирати розчинене у воді повітря. От і поспішають вони скоріше заповзти у воду. А перелякані волохокрильці вмить хова-ються у свій будиночок, майстерно складений з дрібних відмерлих стебел рослин. У сачок потрапляють жуки-водолюби й плавунці. Стежать діти також за польотом ненажерливих бабок, які полюють на комарів та інших комах. Яскраві квіти лучних трав своїм ароматом приваб-люють безліч бджіл, джмелів, різнобарвних метеликів. Голосно подають знак про своє перебування на луках численні коники. Чудовий краєвид водойми доповнюють водоплавні птахи — качки, гуси.
Безпосередньо на природі діти вчаться не тільки класи-фікувати тварин, а й дізнаються, що деяких з них до водойм приваблює наявність корму. Життя кожної твари-ни пов'язане з існуванням у водоймах рослин та інших тварин. Діти відкривають для себе наявність взаємозв'язку в природі, і це дуже важливо для формування наукового світогляду їх.
Підтримати інтерес у дітей до вивчення тваринного світу можна завжди, якщо розповідати їм про не відомі для них повадки тієї або іншої тварини, про її чудове пристосування до життя в певному середовищі. Напри-клад, доцільно запитати в дітей, чи спостерігали вони, як жаба полює на комах. Розповісти їм про те, що, помі-тивши комашку, вона викидає довгий язик і ловить її. Язик у жаби прикріплений до щелепи переднім кінцем, а задній — вільний та ще й липкий. Перед дощем жаби вилазять з водойм і полюють на комах, а в суху погоду сидять у воді. Як ви гадаєте, чому?
По можливості учні збирають для куточка живої природи різних тварин, щоб продовжити за ними спо-стереження, а також для виготовлення колекцій.
Наприкінці екскурсії проводять узагальнюючу бесіду за запитаннями І завданнями.
Завдання додому. Зробити малюнок за спостережен-нями на екскурсії, написати твір на тему «Екскурсія в природу», уявивши, що ви пишите лист своєму другу. Рослини покласти під прес, а тварин помістити в акваріум і тераріум, щоб вести за ними спостереження. З ґрунтів і корисних копалин будемо виготовляти колекції.
Екскурсія не буде ефективною, якщо вчитель не зверне на неї увагу дітей на уроках читання, мови, малювання, праці і, звичайно, природознавства. Вражень і екскурсій-ного матеріалу вистачить не тільки для уроків, а й для позакласної роботи. Все, що буде виготовлено учнями — малюнки, творчі роботи, унаочнення, вироби з природни-чого матеріалу, фотостенд (залучити батьків) — необхідно оцінити, використати на дитячих виставках, показати батькам. Оформлення екскурсійного матеріалу є однією з умов розвитку творчих здібностей молодших школярів, виховання їхнього естетичного смаку і працьовитості.
Запитання і завдання
1. Яку пору року ми спостерігаємо в природі? Назвіть характерні її ознаки. 2. Де бере початок і куди впадає наша річка? 3. Що характерно для місцевості, по якій тече річка? 4. Які рослини ростуть у воді і біля водойми? 3. За якими ознаками ви розпізнаєте очерет, осоку, латаття біле, конюшину? 6. Яка залежність існує між тваринами, росли-нами, що живуть у річці та на її берегах? 7. Яке значення має річка в народному господарстві? 8. Чому наша країна приділяє велику увагу охороні водойм? 9. Що робиться в нашій місцевості для того, щоб не забруднювати воду в річці і збільшити в ній запаси риби? 10. Як вико-ристовується наша річка?
Виховне значення спадщини В.Сухомлинського.
Вивчайте спостерігати, вивчайте бачити
Треба сказати, що спостереження в деяких школах розглядається, як один із видів активної роботи розумової діяльності, не як шлях розвитку розумових сил, а як засіб для ілюстрації вибраних тем, розділів. В початкових класах спостереження дитини потрібне, в екскурсіях на природі. Так, як сонце, повітря і вологість потрібні рослинам. Спостерігаючи під час екскурсії є найважливішим джерелом енергій розуму, виховання естетичних почуттів. Чим більше дитині потрібно вивчити і запам’ятати тим більше потрібно їй побачити відношення і взаємозв’язок в оточуючій природі, в праці.
Вивчаючи учнів початкової школи, вчив їх бачити в звичайному незвичайне, слухати і відкривати зв’язки відповідаючи на запитання чому? ...Лютий, зимний, холод. Але ось удався сонячний день.
Ми йдемо в тихий, засипаний снігом сад. Придивіться діти, уважно до всього, що навколо вас, - бачите чи ви перші признаки весни? Дивіться, слухайте, думайте – кажу я дітям. Я бачу як придивляються діти до засніжених гілок, до кори дерев, прислухаються до звуків. Їх тішить кожне маленьке відкриття. Кожному хочеться знайти щось нове. Потім ми приходили в сад, через неділю, ще раз і ще раз через неділю – кожний різ перед допитливими дитячими очима відкривається щось нове. Навчайте спостерігати і придивлятися до навколишнього світу. Приводьте дітей на природу в ті переломні для неї моменти, періоди, коли проходять бурні зміни – пробудження життя, накопичується енергія для могутнього життєвого ривка.
Сухомлинський про естетичне виховання дітей засобами природи і мистецтва.
Найважливіше завдання естетичного виховання навчити дітей бачити красу навколишнього світу і на основі цього утверджувати прекрасне в собі. Важливу роль у системі естетичного виховання відіграють подорожі у світ краси – екскурсій, походи, спостереження, аналіз явищ природи. Ми