Різна будова і функціональні особливості мозку представників різної статі приводить до того, що від одних і тих же посилок чоловік і жінка нерідко приходять до різних висновків, тому вони погано розуміють одне одного.

е) Репродуктивна система. Жіночому організму властиві деякі функції, які відсутні у чоловіків – менструація, вагітність, лактація, наявність перед менструального і менструального синдрому, а це впливає на поведінку і чутливість. Жінки залежні від місячного циклу. У них навіть можна спостерігати те, що у тварин називають зимовою сплячкою (потреба у сні, схильність до самоти, почуття пригніченості, зниження статевої потреби). З появою менструацій відбувається чітке усвідомлення відмінностей між чоловічим і жіночим тілом. Дівчата починають задумуватися над своєю майбутньою роллю дружини і матері.

є) Сенсорна сфера та перпептивні процеси.

У сенсорній сфері встановлені лише окремі відмінності між чоловіками і жінками. Різними є візуальні можливості чоловіків і жінок. Жінки гостріше бачать, у тому числі й в темноті, мають кращу зорову пам’ять. Дівчата перевершують хлопців у сприйнятті кольору і кольорових відтінків. Відрізняється описування кольорової гами (чоловік називає базові кольори, жінки, окрім цього, – відтінки). Порушення сприйняття кольору (дальтонізм) властиві 5–8 % чоловіків і лише 0,1 % жінок. Мозок чоловіка і мозок жінки еволюціонізували з різною швидкістю, в напрямку різних талантів і здібностей. Чоловіки, відповідальні за полювання, розвивали мозкові ділянки, що відповідали за навігацію дальньої дії, тактичну майстерність, необхідну для вполювання, і відточену майстерність вразити ціль. Їм не потрібне мистецтво вести бесіду та вміння сприймати емоційні потреби інших, тому ділянки мозку, що відповідають за міжособистісні контакти, значного розвитку не отримали. Чоловік наділений мисливським – тунельним зором. У нього очі як бінокль.

Жінки, на відміну від них, повинні були адаптовуватися до навігації на короткі віддалі, оволодівати широким периферійним сектором бачення, щоб стежити за навколишньою обстановкою, вести кілька справ одночасно та з ефективною комунікабельністю. У жінки периферійний зір досягає до 180°.

Чоловіки і жінки відрізняються за гостротою слуху – нижчі частоти (нижче 1800 гц) краще чують чоловіки, а вищі – жінки (У. Вудсон, Д. Конове). Відмічена тенденція більшої диференційної чутливості до звукових і світлових стимулів у жінок порівняно з чоловіками (Б. Ананьєв). Мозок жінки запрограмований на дитячий крик, а чоловік може вночі не чути його і міцно спати. Капання води з крана на кухні може звести з розуму жінку, а чоловік і уваги не зверне. Дівчатка і жінки сприйнятливіші до звуків і частіше можуть точно наспівати мелодію, краще відчувають відтінки і нюанси емоційного стану оточуючих. Жіночий мозок наділений здатністю розділяти звуки, відносити їх до різних категорій і приймати рішення щодо кожного з них.

Відрізняється смак чоловіка і жінки. Чоловіки мають більше рецепторів для визначення солоного й гіркого, а жінки перевершують їх в оцінці солодкого. Мають особливості і нюхові відчуття. Чутливість жінки до запахів не лише вища від чоловічої, але й загострюється додатково щомісячно в період овуляції. Нюх жінки тонший. Вона чутливіша до дотиків (у 10 разів). Саме через цю чутливість жінки відчувають більшу потребу в тілесних ласках та обіймах. У чоловіків шкіра товща, ніж у жінок. До настання статевої зрілості підліток майже повністю втрачає чутливість до дотиків: його тіло „починає готуватися” до труднощів полювання.

Суттєві відмінності між статями в характері сприйняття часу. Жінка гірше відчуває протікання часу – мабуть, дається взнаки більша емоційність, яка визначає суб’єктивне сприйняття часу. Дж. Віткін пише, що біг біологічного годинника у жінки швидший, ніж у чоловіка. Для неї час завжди йде швидко. Для чоловіків, що більше орієнтовані на успіх, кар’єру, фінансову стабільність, час тягнеться повільно.

ж) Нервова система. Серед психофізіологічних характеристик особливу роль відіграють властивості нервової системи. Вивчення статевого диморфізму за цими показниками встановило перевагу жінок за рухливістю процесу збудження і перевагу чоловіків за силою нервової системи. Властивості нервової системи розглядаються як біологічна основа темпераменту і деяких рис особистості (Є. Ільїн). Відсутність вираженого статевого диморфізму з цих показників служить підтвердженням того, що біологічна стать однозначно не визначає психологічну стать дитини. І проте, хлопці важче за дівчат переносять статичні навантаження.

з) Розумові здібності чоловіків і жінок рівноцінні, але не однакові. І проявляються вони по-різному: внаслідок різної спрямованості інтересів. Відомо, що на ранніх етапах (до 7 років) дівчата зазвичай випереджають хлопчиків в інтелектуальному розвитку. Але в більш пізньому віці середні показники IQ чоловіків і жінок не відрізняються. Д. Фріман відзначає, що за даними дослідження розумових здібностей хлопчиків і дівчат, відмічається більше коливання результатів серед хлопчиків: серед них більша кількість як розумово обдарованих, так і розумово відсталих. Результати дівчат стабільніші. Даних, що свідчили б про те, що одна стать розумніша від іншої, немає. Але хлопчики і дівчатка мають різний рівень і тип інтелектуального розвитку. Безпристрасні до феміністичних ігор учені давно встановили, що між чоловіком і жінкою існує біологічно і соціально-історично задана відмінність у когнітивних установках. У той час, як чоловік націлений на освоєння нового, навіть якщо це пов’язано з ризиком втрати стабільності, психологічного комфорту чи якихось вже набутих цінностей, то жінка орієнтована на традиційність, входження в світ через повторюваність форм і ситуацій і стабільність як базову цінність. Відомо й те, що будь-які культурно-цивілізаційні інновації, що створюються головним чином чоловіками, через кілька поколінь фіксуються