Учень професійно-технічного навчального закладу - це випускник основної або старшої загальноосвітньої школи, зарахований до професійно-технічного навчального закладу на навчання за програмами професійно-технічної освіти.

Дослідження вчених показують, що у результаті помилкових професійних уявлень багато неповнолітніх переглядають свій вибір професії, що призводить до їх відтоку із професійно-технічного закладу уже на першому курсі. Нерідко бувають випадки, коли вони не визначаються у своєму ставленні майже до того моменту, поки не утвердяться у професійній спрямованості особистості. Це включає у себе потреби, установки, ціннісні орієнтації, мотиви.

Неформальна група – це індивіди, які взаємодіють один з одним на основі неформальних зв’язків. Як правило, таке об’єднання – відносно невелика кількість індивідів, пов’язаних спільними контактами, цілями і завданнями. Як правило, в такій групі є лідер, довкола якого об’єднані інші члени. На відміну від формальної групи – реальної або умовної спільноти, що має юридично фіксований статус, - неформальне об’єднання не має правового підтвердження.

Під терміном “неформальна група” позначають відразу кілька об’єктів, соціальна природа яких є різною.

По-перше, це угрупування переважно підліткові, всередині яких організаційні відносини виражені або дуже слабо, або, навпаки, дуже сильно зі загрозою використання фізичної сили. Самоціллю подібних неформальних спільностей у більшості є спілкування, а головним внутрішнім принципом – групова солідарність. Такі неформальні групи служать засобом самовизначення, завдяки чому неповнолітній знаходить своє місце у відношенні “я-ми-вони”.

По-друге, до неформалів на сьогодні відносяться учасники різних самодіяльних об’єднань. Серед них – екологічні групи, історико-культурні об’єднання і політичні клуби.

По-третє, до неформальних організацій, колективів часто відносять тих, хто включений у масові національні та суспільні рухи.

У нашому дослідженні поняття “неформальна група” вживається у контексті малої групи, хоча б одним з членів якої виступає вихованець учнівської групи центру професійно-технічної освіти, в тому числі й в межах формального колективу.

Неформальні групи можуть бути організовані як у рамках формальних, так і поза ними. Перші є у рамках певних організацій, другі – існують незалежно від формальних. Вони утворюються на основі просторової близькості (сусіди), спільності інтересів, психофізіологічних характеристик, особистої симпатії. Контакти в таких групах є глибші й ширші, більш значущі для індивідів. Саме такі групи справляють суттєвий вплив на соціалізацію особистості.

У дослідженні, проведеному під керівництвом Н.Ю Синягіної, на питання про причини, які могли би привести підлітка у групу, були відповіді: на першому місті одинокість – 27% і нерозуміння батьків – 24%. Сюди можна віднести і конфлікти між батьками, на які указали 20% опитуваних. Респонденти виділяють риси характеру, які подобаються їм у підлітках неформальних груп: уміння відстояти за себе (54%), сміливість (40%), незалежність (53%)[15, 15].

Загалом, причинами створення неформальних об’єднань є:

- реакція на недоліки роботи з молоддю;

- як наслідок виокремлення елементів соціальної структури;

- прагнення проявити самостійність;

- бажання задовольнити потреби та інтереси;

- необхідність у спілкуванні;

- як прояв молодіжної свідомості й розвитку.

Серед особливостей неформальних груп неповнолітніх, слід виділити наступні.

1. Вікова потреба підлітків і юнаків у відособленні, автономізації, що має прояв у прагненні до самостійності, незалежності, пошуку можливості самореалізації, які є основними причинами виникнення різноманітних неформальних об’єднань.

2. У групі підліток отримує захист у різних його проявах: психологічному, фізичному, моральному, матеріальному. Відчуття захищеності, набуте в групі, підвищує самооцінку підлітка, впевненість у собі.

3. Членство у групі забезпечує доступ до інформації, яку підліток не отримує в сім’ї чи школі.

4. Наявність емоційно насиченого спілкування та задоволення, що приходить від групової діяльності.

5. Підлітків притягує чесність, відвертість і щирість відносин у групі ровесників.

6. Однією з причин входження підлітка у неформальну групу є такий мотив як спосіб подолання внутрішнього конфлікту особистості, мікросоціумі та насамперед у сім’ї. Тобто, відсутність уваги й розуміння з боку дорослих посилює вплив формальних і неформальних колективів.

7. Важливою є така характерна риса неформальних груп як “гедонізм” – прагнення до отримання максильно сильних приємних відчуттів. Гедоністичний риск визначається як особливий прийом психологічного впливу на сферу потреб, при якому їх актуалізація досягається шляхом створення небезпечних, загрозливих їх задоволенню ситуацій.

8. Прагнення підлітків компенсувати недоліки спілкування, що закладені в традиційних структурах навчальних закладів.

У процесі становлення і розвитку неформальної підліткової групи виникають і закріплюються певні групові норми, які тією чи іншою мірою повинні розділяти всі учасники. Груповими нормами виступають певні правила, вироблені нею, які прийняті більшістю і регулюють взаємовідносини як між членами групи, так і її діяльність у соціумі. Групові норми і правила відносяться до стилю спілкування, визначають межі дозволеного і забороненого, ступінь відкритості (відсутність чи наявність таємниць від групи), способи підпорядкування.

З метою об’єднання групи використовуються наступні методи: взаємна позитивна підтримка, розмова лідера з окремими членами групи, організація і заохочення сумісної діяльності, спільні ігри й дозвілля, шантаж ініціатора вийти з групи, тиск, погрози й образи.

Виділяють наступні різновидності неформальної самодіяльності:

1. Агресивна самодіяльність. Базується на найбільш примітивних уявленнях про ієрархію цінностей, заснованих на культі сили. Простота (примітивізм), наглядність самоутвердження в даній формі придають особливу популярність у середовищі підлітків і осіб молодого віку з мінімальним рівнем інтелектуального і культурного розвитку. Психологія групи базується на протиставленні «ми – вони».

2. Епатажна самодіяльність. В її основі лежить виклик нормам, які склалися, канонам, правилам, думкам щодо одягу, зачіски. Для неповнолітніх зовнішній епатаж – часто найбільш доступна (за рівнем розвитку, психологічному складу, соціальним можливостям) форма самоутвердження, а також засіб знайти адекватне середовище спілкування.

3. Альтернативна самодіяльність. Характеризується виробленням альтернативних суспільним загально прийнятним,