мотиви і спрямованість діяльності; рівень організованості, згуртованості, стійкості, конфліктності, групової прийнятності; внутрішньогрупова структура; типи спілкування і відносин; групові інтереси, потреби і способи їх задоволення, норми і цінності. Кінцевою метою діагнозу є визначення способів дії на групу. Процедура діагностики в даному випадку може здійснюватися і психологом за клопотанням соціального педагога.
У діяльності педагога використовується паспортизація неформальних груп неповнолітніх. Паспорт заповнюється в результаті аналізу бесід з її членами, зіставлення інформації, одержаної від різних неповнолітніх. Проводиться як взаємодоповнення, так і виключення помилкової інформації. І тільки у крайньому випадку можливе застосування методу “включеного спостереження”, які припускають, що дослідник по віку і характеру поведінки особливо не виділяється серед членів неформальної групи.
4. Надання й організація альтернативи проведення дозвілля.
Проблема зайнятості у вільний від навчання чи праці час є надзвичайно актуальною. Тому дуже важливим є організація проведення вільного часу неповнолітніх спільними зусиллями педагогів закладу та іншими структурами органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
5. Безпосередня профілактична робота з неформальними групами неповнолітніх просоціального спрямування.
Загальний рівень такої діяльності передбачає профілактичну роботу з усіма особами віком до 18 років. Соціальний педагог обов’язково повинен знати типологію об’єднань, ознаки приналежності неповнолітнього до тієї чи іншої групи, головні напрями самореалізації та можливі прояви асоціальної чи кримінальної поведінки, що дає можливість ефективної профілактичної роботи.
Соціально-педагогічна діяльність з групами може реалізовуватися за декількома напрямами:
1) використання потенціалу існуючих просоціальних груп з метою вирішення завдань педагогізації соціального середовища, створення опосередкованих умов розвитку, реабілітації чи корекції особистості; надання просоціальним групам соціальної допомоги;
2) сумісна діяльність з психологом, батьками, педагогами для профілактики входження неповнолітніх у групи асоціального спрямування, переорієнтації неправильних установок.
ІІ. Заходи вторинної профілактики з метою подолання поведінкових відхилень у діяльності асоціальних неформальних груп неповнолітніх поділено:
- соціально-педагогічна робота з неформальними групами неповнолітніх, створених у межах центру професійно-технічної освіти;
- соціально-педагогічна робота з неформальними групами неповнолітніх, які створені й функціонують поза межами професійно-технічного закладу.
1. Профілактична робота з неповнолітнім-членом неформальної групи асоціального спрямування.
2. Робота з батьками неповнолітніх.
3. Подолання конфліктів, дезадаптації неповнолітніх у межах формальних колективів.
4. Безпосередня соціально-педагогічна робота з неформальним об’єднанням неповнолітніх асоціального спрямування.
Соціально-педагогічним впливом на спрямованість і діяльність неформальної групи є:
- через поведінку лідера;
- введення в групу осіб, які мають просоціальну спрямованість;
- через переорієнтацію діяльності неформальної групи асоціального спрямування.
Соціально-педагогічну роботу з неформальними об’єднаннями слід здійснювати за певними етапами.
1. Ознайомлення з групою, її лідером і членами.
2. Вибір основних показників і критеріїв роботи за результатами здійснення соціального діагнозу.
3. Здійснення безпосередньої профілактичної роботи з неформальною групою та її членами.
4. Корекція відхилень від соціальних норм поведінки.
5. Аналіз результативності соціально-педагогічної роботи з неформальним об’єднанням неповнолітніх.
Первинна профілактика у соціально-педагогічній роботі з неформальними групами неповнолітніх мала масовий характер і дію. Загальною метою було запобігання, попередження негативних проявів у середовищі неповнолітніх, усунення причин і умов, що сприяють вчиненню неправомірних, асоціальних і аморальних дій підлітками і юнаками, об’єднання неповнолітніх задля вчинення асоціальних дій.
Соціально-педагогічна робота з неформальними групами неповнолітніх, створеними і діючими у межах закладу на базі формальних колективів, має свої відмінності щодо тих об’єднань, які функціонують поза його межами.
1. Так, насамперед слід урахувати, що ступінь вивчення й діагностування таких груп можливе за умови детального, глибокого, всебічного й комплексного підходу в роботі соціального педагога.
2. Заходи первинної, вторинної, третинної профілактики щодо груп неформального характеру, які функціонують поза межами закладу, здійснюються на рівні органів державної виконавчої влади й місцевого самоврядування із залученням органів у справах неповнолітніх, освіти, культури, спорту, соціальних служб.
3. Здійснення ефективної соціально-педагогічної роботи з неформальними групами неповнолітніх, які функціонують поза межами закладу, можливе тільки за умови налагодження тісної взаємодії та співпраці з працівниками, задіяними до профілактичної роботи у регіоні, населеному пункті.
Література:
Косарецкая С.В. О неформальных обьеденения молодежи /С.В.Косарецкая, Н.Ю.Синагина.-М.: Гуманитар.изд.центр ВЛАДОС,2004.-159с.
Максимова Н.Ю. Психологічна профілактика вживання підлітками алкоголю та наркотиків. – К., 1997. – 201 с.
Методика соціальної діагностики взаємостосунків в суспільстві/Теорія і методика соціальної роботи. — М., 1994.
Ольшанский Д.В. Неформалы: Групповой портрет в интерьере.- М.:Педагогика, 1990.- 192 с.
Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи// За заг.редакцією Пінчук І.М., Толстоухової С.В.-К.: УДЦССМ, 2000р. Випуск 1.-276 с.
Технологии социальной работы с детьми и подростками: Сб. статей/ Под ред. В.Н.Каласьева.-СПб:Изд-воС.-Петерб.ун-та, 2001.- 264с. (Проблемы социальной работы; Вып.1).