їх у певну позицію до інших. Проте ці інші теж мають обов'язки. І якщо кожний член колективу виконує їх, то створюється мережа взаємозалежності, яка цементує колектив. Сьогодні клас садить дерева і виконує вказівки одного з учнів, а завтра під час відвідання театру цей учень вже виконує вимоги іншого відповідального [18, 144].
СЬОМА ОЗНАКА. Відкритість колективу класу шкільній спільності, готовність до співпраці з усіма іншими спільностями для громадського блага. Колектив не може бути сектою, замкнутим у собі орденом. Чим ширші зв'язки дитячого колективу з іншими – в школі і поза нею-тим яскравіше його життя, тим вище його виховний потенціал. При наявності достатньої педагогічної культури вчителів дитячий колектив є великою школою виховання гуманізму [18, 144].
Перед кожним керівником школи, вихователем, класним керівником постає досить складне питання: як домогтися таких якостей у дитячої спільності, як створити такий колектив?
Отже, важко не погодитися з тим, що колектив учнів (класу) справляє певний вплив на виховний процес в цілому. На мою думку, у згуртуванні колективу велику роль відіграє культурно-масова робота, яка надає можливість окремим членам колективу проявити себе, відчути в роботі плече товариша, який захоплений тією ж, спільною діяльністю.
Розділ 2. Роль культурно-масових заходів у згуртуванні класного колективу
2.1. Шляхи створення виховуючого колективу
2.1.1. Організація спільної діяльності
Згуртований учнівський колектив створюється насамперед у процесі і завдяки різноманітній спільній діяльності. Якщо в класі, школі немає діяльності, і таке виховання будується на загальних закликах і моралізуванні, там не можуть виникнути колективістські відносини. Спільне ж подолання труднощів, боротьба за досягнення спільної мети активно сприяє об'єднанню і згуртуванню учнів у дружній колектив, у якому виникають спільні інтереси, створюється загальний стиль поведінки й уміння правильно будувати взаємовідносини, виробляються загальні моральні позиції.
Важливою умовою успішного розвитку колективу є спільне творення добра, турбота про оточуючий світ, іншу людину. Що є прекрасніше, коли діти стежать за чистотою шкільного подвір'я, садять дерева, допомагають людям похилого віку. Наприклад, у дитячих та юнацьких таборах США разом з молоддю відпочивають так звані "сеньйори". Так називають тут тих, кому за 65 років. Юнаки і дівчата обслуговують "сеньйорів" у їдальні, проводять з ними творчі зустрічі, дискусії, допомагають при від'їзді тощо [18, 144].
Для того, щоб спільна діяльність сприяла розвитку колективу, важливо враховувати та забезпечити такі педагогічні умови [18, 145]:
Створення учням можливості самим планувати, організовувати та оцінювати наслідки своєї діяльності.
Чітка організація взаємодії учнів та відповідальних осіб у процесі діяльності, узгодження прав та обов'язків кожного.
Допомога учням в осмисленні морального сенсу їх діяльності (для добра, для людей, для Батьківщини, а не заради перемоги в змаганні чи "цінного подарунка").
Поступове ускладнення діяльності, вихід на нові сфери, постановка перед учнями перспектив їх спільних дій.
Розвиток у процесі діяльності таких рис, як взаємодопомога і вимогливість один до одного.
2.1.2. Конструювання гуманістичних і взаємовідповідальних відносин між дітьми, традицій та норм поведінки
Згуртованість колективу багато в чому залежить від глибокого проникнення педагога у весь складний комплекс стосунків між дітьми. Чому прагнення особистості не завжди збігається з прагненням колективу? Що лежить в основі відходу деяких учнів від колективу, прагнення до інших груп чи незадоволення взаєминами?
Відомо, що у будь-якій групі людей, які взаємодіють, неминуче виникають певні відносини, що складають своєрідний фон відносин. Саме у процесі взаємодії з іншими членами колективу особистість проходить школу доброти чи байдужості, колективізму чи егоїзму, принциповості чи безпринципності. Система взаємовідносин, що складається в колективі, визначає життєву позицію кожної особистості, її ставлення до людей, спрямованість особистих прагнень [18, 148].
Найважливішу роль у формуванні колективу відіграють і традиції, тому їх створення є однією із основних турбот керівництва школи, педагогів, громадських організацій, органів самоврядування. Традиції – це стійкі, підтримані громадською думкою закони життя колективу, що визначають поведінку кожного учня. Справжній колектив завжди багатий хорошими традиціями, якими пишаються вихованці. Вони об'єднують колектив, створюють своєрідний моральний каркас його структури.
Отже, тактовне втручання педагога в характер дитячих взаємин, їх удосконалення на гуманістичних принципах, сприяння виникненню адекватних традицій – важливий шлях створення колективу.
Гуманізація взаємин в учнівських колективах доцільна на основі таких педагогічних дій [18, 148]:
глибокому вивченні й аналізі педагогами характеру взаємовідносин між дітьми;
розвитку культури спілкування між школярами (тренування у використанні "чарівних слів", розвитку дружніх стосунків між старшими і молодшими, хлопчиками і дівчатками, виробленні звички зробити приємне один одному);
створенні "нормальної" обстановки для меншості, для кожної особистості, виховання поваги до інакомислення, обдарованих дітей, унікальності і неповторності;
вихованні поваги один до одного дітей різних національностей, які навчаються в школі;
тактовному регулюванні взаємовідносин між дітьми (посилена увага педагогів до проблем, які виникають у взаєминах, правильне вирішення конфліктів на гуманістичній основі);
послідовній реалізації принципу об'єктивності і справедливості щодо всіх дітей незалежно від посад батьків, національності, релігійної орієнтації, матеріального становища.
Необхідно звернути особливу увагу на глибоке усвідомлення суті і характеру відносин, що склалися в колективі. Одні колективи вимагають тільки тактовного, чуйного керівництва з боку класного керівника, інші – більш наполегливого й активного втручання у взаємини між учнями, треті – невсипущої, постійної уваги і великої турботи з боку педагогів. Велике значення у згуртуванні колективу має створення традицій дружби, людяності, уваги до особистості, честі класу, школи. Це можуть бути [18, 149]:
відзначення дня народження учня всім класом;
посадка дерев на честь певних свят;
відвідання разом концертів, театральних вистав, кіно;
поздоровлення матерів з днями їх народження;
ритуали прощання випускників зі школою;
лицарське ставлення до дівчат (поступитися