Завдання тут можуть бути найрізноманітніші: скласти простий чи розширений план літературної передачі, написати стислий переказ телевистави, коротко законспектувати виступ політичного діяча, вченого, письменника (враховуючи тривалість виступу). Цікавим видом роботи, який практикує багато вчителів, є ведення телевізійного щоденника .

За спеціальною програмою навчальних телевізійних передач практикується також проведення телеуроків.

Подібно до телепередач використовуються з навчальною метою також і радіопередачі, зокрема «Слово про слово», матеріал якої учитель може використовувати як на уроці, так і в позакласній роботі з мови.

Комп’ютеризація сучасної освіти і технічні засоби навчання відкривають широку перспектив для унаочнення матеріалу з мови. Вони виступають джерелом нової інформації, матеріалом для спостережень і висновків, подають значну допомогу в подоланні абстрактності у вивченні мови, сприяють і розвитку пізнавальних інтересів, і свідомому засвоєнню знань.

Елементи програмованого навчання мови

Програмоване навчання має ряд важливих якостей: по-перше, дозволяє чітко визначити послідовність навчальних задач, які повинен розв'язувати учень, щоб оволодіти змістом теми (параграфа, уроку); по-друге, дає змогу організувати активну самостійну роботу всіх учнів з урахуванням можливостей кожного; по -третє, допомагає учням контролювати і коригувати кожний крок своєї діяльності, по-четверте, забезпечує одержання вчителем зворотної інформації.

Використовуючи традиційні методи навчання (розповідь, пояснення, бесіду і т. ін.), учитель, цілком природно, не одержує достатніх відомостей про те, як учні засвоюють матеріал, чи правильно виконують завдання, хто і в чому саме потребує допомоги. При програмованому навчанні світлові сигнали на табло, з яким з'єднані навчаючі машини, інформують його, як працює (мислить) той або інший учень. У свою чергу, за сигналами на машинах учні постійно контролюють себе.

Під час використання програмованих посібників самоконтроль учня здійснюється інакше. Навчальний матеріал у посібнику поділено на дози, або кроки. Кожен крок містить у собі певний мінімум інформації та запитання-завдання. Якщо після підготовки відповіді в учня залишились які-небудь сумніви, він зіставляє її з відповіддю, поданою на звороті сторінки (за тим же номером, що й крок, щоб легко було значити).

Учитель не дозволяє заглядати у відповідь, поки учень не справиться із завданням. Щоб уникнути механічного списування, відповіді в посібнику часто подають у кількох варіантах, з яких одна правильна, інші — неточні, а деякі зовсім неправильні.

Важливим елементом програмованого навчання є алгоритмізація. Під алгоритмами в методиці звичайно розуміють перелік елементарно простих, взаємно зв'язаних операцій, послідовне виконання яких неминуче приводить до правильного розв'язання задач даного типу. У навчанні мови алгоритми найчастіше застосовуються на уроках граматики і правопису. Для вироблення навичок потрібна система приписів про застосування граматичних правил. (Як їх застосовувати? Коли, що застосовувати? В якій послідовності? З чого виходити для розрізнення схожих випадків?). Отже, цілком можливо керувати розумовими операціями, що супроводжують вироблення навички. Це має велике значення особливо на першому етапі вивчення граматичного правила, коли учні тільки-но ознайомилися з ним, а застосовувати практично не вміють. Власне, найпростішими алгоритмами вчителі-словесники користувалися і раніше, але тепер із запровадженням програмованого навчання ідея алгоритмізації широко проникає -в шкільну практику. Деякі з алгоритмів знайшли місце у діючих підручниках.

Щоб накреслити порядок розумової дії, вчитель повинен передусім проаналізувати правило, тобто встановити логічний зв'язок між операціями, найбільш зручну і розумну послідовність їх.

Узяти, наприклад, правило — ненаголошені [е], [й], [о] в корені слова. У ньому закладена структура потрібного алгоритму, його основні операції, а саме: 1) постановка в слові наголосу; 2) виділення букви, що позначає ненаголошений голосний; 3) з'ясування змісту слова; 4) визначення кореня; 5) встановлення наявності чергування голосних звуків; 6) перевірка ненаголошеного голосного наголосом. Наприклад: Ненаголошені голосні в корені слова.

1. Постав наголос у слові.

2. Виділи букву, що позначає ненаголошений голосний.

3. З'ясуй зміст слова.

4. Де корінь?

5. Чи є чергування голосних у корені?

а). Є

б). Немає.

6. Застосуй правило.

7. Чи можна дібрати перевірне слово?

Ні. Так.

Подивись у словнику. Пиши, як під наголосом.

Алгоритми можуть мати варіанти, розраховані на класи з різною підготовкою. Коли навичку в основному вироблено, з'являється можливість зменшити кількість операцій, виконання яких, по суті, є необов'язковим, а то й зайвим.

При всіх позитивних якостях програмоване навчання, як і будь-який інший метод, не можна універсалізувати чи протиставляти звичайній організації навчально-виховного процесу. Такі спроби мали місце в 60-і роки, коли програмоване навчання «входило в моду», проте не дістали підтримки. Потрібні спеціальні дослідження, щоб визначити, при вивченні якого матеріалу доцільно вдаватися до програмованого навчання і як сполучати його з іншими методами.

4. Типи уроків. Особливості технології сучасного уроку мови

Основною формою організації навчально-виховного процесу в школі є урок. Саме на уроці створюються необхідні умови для реалізації усіх основних принципів радянської дидактики, засвоюються знання, формуються вміння і навички, розвиваються пізнавальні здібності учнів.

Для сучасного уроку характерне широке коло завдань. Він має бути спрямований на формування особистості учня, давати школярам загальний розвиток через засвоєння спеціальних знань, передбачених шкільною програмою з мови, розвивати їх пізнавальні й творчі здібності.

Зв'язок змісту уроків із життям можна розглядати у вузькому і широкому аспектах. Звужене розуміння цього питання зводиться до опори на знання учнів теорії предмета (відомості з лексики, фонетики, словотвору, граматики і стилістики), яка е основою формування практичних умінь і навичок — орфографічних, пунктуаційних, мовленнєвих.