Система пізнавальних завдань як засіб розвитку пізнавальної самостійності.

Учням з легкою розумовою відсталістю не вистачає самостійності у навчальній і практичній діяльності.

Враховуючи це, слід приділяти на всіх уроках тим завданням, які вони можуть виконати самостійно.

У навчанні учнів з легкою розумовою відсталістю важливе місце належить читанню літературних творів. Це сприяє значному розширенню обсягу знань і розвитку в учнів пізнавальної самостійності. Тому на уроці українського читання у процесі самостійного перечитування тексту використовую різноманітні самостійні завдання. Зокрема:

Виберіть для читання уривок, що найбільше сподобався.

Складіть в уяві малюнок за прочитаним.

Прочитайте і поставте до певної частини тексту запитання.

Складіть план оповідання.

Підготуйте переказ за даним планом.

Підготуйте переказ від імені ділової особи.

Порівняйте вчинки різних героїв твору.

Прочитайте вірші (уривки, описи) і подумайте, чим вони подібні між собою.

Прочитайте і доберіть уривки з тексту до ілюстрацій.

Особливого значення для розвитку пізнавальної самостійності мають завдання на порівняння. Пізнавальна суть порівняння полягає у відображенні таких зв’язків і відношень об’єктивної дійсності. Як побіжність і відмінність, тотожність і протилежність. Порівняння дає багатий матеріал для розвитку в учнів уваги і спостережливості.

На уроках українського читання з метою розвитку в учнів уміння порівнювання використовую різні види завдань. Так, при вивченні теми “Здрастуй осінь” у 5-А класі даю учням такі завдання:

Порівняйте вірші “Як швидко літо проминуло” і “Вересневі дні”. Як автор описує зміни, які відбуваються у природі восени?

Порівняйте статті “Надходить осінь” і “осінь у саду”. Чим відрізняються ці твори? Чим вони подібні?

Порівняйте, як поводять себе птахи, коли відчули холод?

(Оповідання “Лісова пошта”)

При вивчення теми “шануй свою Вітчизну милу” у 5-А класі даю такі завдання на порівняння:

Порівняйте статті “Знай, люби, бережи” і “Там, на високій полонині”. Що спільного є в цих статтях?

Порівняйте, як спостерігали за природою Павлик та Степанко з Миколкою? (“оповідання “Яблука з криниці”).

Знайдіть слова, якими автор змальовує зовнішність Хариті.

З ким автор порівнює Харитю?

(Оповідання “Харитя”).

При вивченні оповідань Марка Вовчка “Козачка”, “Два сини” у 7-А класі використовую такі завдання:

Порівняйте, як жила Олеся з батьками, і як після одруження? (оповідання “Козачка”).

Порівняйте, яким ріс старший син Андрійко і молодший Василько? (Оповідання “два сини”).

При вивченні оповідання Панаса Мирного “Морозно” даю такі завдання:

З ким порів6ює письменник хлопчика, кий іде до хрещеного батька?

Кого явив хлопчик, дивлячись на засліджені дерева? З чим він їх порівнював?

Важливе значення для розвитку пізнавальної самостійності має вміння учнів виділяти головне в засвоюваному матеріалі. На уроках українського читання – це уміння складати план і визнати головну думку твору. Робота над планом розвиває мислення і мовлення учнів, оскільки навчають поділяти текст на завершені за змістом частини, коротко і чітко формулювати головну думку окремих частин у вигляді заголовків, будувати речення –п укр. Плану у формі запитань або розповідних речень. Для роботи над планом використовую такі прийоми:

Доберіть заголовки до виділених частин твору.

Придумайте заголовки до готових частин твору.

Поділіть твір на частини за даними заголовками.

Поділіть твір на частини і придумайте заголовки до них.

З метою розвитку в учнів уміння визначати головну думку твору використовую такі завдання:

Знайдіть речення, у яких передається головна думка.

Визначте головну думку за назвою твору.

Порівняйте головні слова з тексту з його назвою.

Порівняйте головну думку твору із змістом прислів’їв та приказок, які йому відповідають.

Подумайте, чому оповідання має таку назву?

Прочитайте прислів’я. Яке з них відповідає головній думці оповідання?

Доведіть, що в оповіданні є відповідь на запитання, яке автор поставив у заголовку.

Для розвитку такої мисленнєвої операції як узагальнення пропоную учням такі завдання:

Визначіть тему твору.

Які вчинки героїв є поганими, а які добрими?

Які ще твори цього письменника ви читали?

Слід зазначити, що на кожному уроці на етапі підбиття підсумків учитель теж має ставити перед учнями завдання на визначення головного результату, якого вони досягли. Для підсумків доцільно відвести 2-3 хвилини, щоб кілька учнів відповіли, про що нове вони дізналися. При цьому слід привчати учнів до визначення головного у вигляді чіткого перелічування істотних ознак поняття, або стислого переліку основних положень статті, стимулювати їх до порівняння засвоєного на уроці з тим, що недавно вивчалося.

Передумовою виникнення і розвитку пізнавальної самостійності є пізнавальні потреби. Тому ставлю перед собою завдання – пробудити в кожного учня пізнавальну активність, допитливість, прагнення мислити, робити самостійні висновки.

Якщо на уроці переважає активність вчителя, який показує, розказує, ставить запитання, то активність учнів виявляється, як правило, у відповідях. А для розвитку пізнавальної активності учнів цікавих пізнавальних запитань учителя недостатньо. Треба, щоб і в самих дітей виникали запитання, щоб вони вміли самостійно запитувати про нове, невідоме. Ц. Думу підкреслював видатний український педагог Василь Олександрович Сухомлинський “Добивайтесь того. щоб учні ваші побачили, відчули незрозуміле – щоб перед ними постало питання, - писав педагог, - якщо вам удалося цього досягти – маєте половину успіху... Адже запитання збуджують бажання знати”.

Основна умова виникнення в учнів пізнавальних запитань – створення такої атмосфери під час уроку, яка настроює учнів на розмірковування, аналіз, пошук. Це можливо, якщо в класі встановилися довірливі стосунки учнів з учителем.

Висновки

Отже, для розвитку пізнавальної самостійності необхідно:

Формувати в учнів пізнавальні потреби. Сприяти розвитку наполегливості у виконанні самостійних завдань.

Використовувати частково-пошукові методи, які сприяють активному, перетворюючому характеру засвоєння знань.

Запровадити в зміст навчання систему пізнавальних завдань, які забезпечують пізнавальну розвиваючу