Невід’ємним аспектом людської сексуальності є еротична уява. Еротика – це природою закладений в людину інстинкт продовження роду, але облагороджений і поетизований як потяг душі. Це специфічна людська психосоціальна орієнтація сексуальності, що спонукає людину виражати ті чи інші емоції, переживання, що викликає в неї особливу уяву й фантазію та підштовхує до створення власного ідеалу в еротичному плані. Еротика в мистецтві – це втілення одухотвореності, поезії та естетики сексуальних стосунків людей. Як свідчать спеціальні дослідження, еротичні сни, мрії, фантазії не лише можуть заміщати безпосередньо статеве життя чи поповнити його дефіцит, але й постійно сприяють йому.

Здійснюючи сексуальну просвіту, вихователі повинні чітко усвідомлювати відмінності між еротикою і порнографією („порнографія” дослівно означає „розпусно пишу”). Зазвичай цей термін використовують для характеристики непристойної літератури, де смакуються сцени розпусти. Сюди відносять непристойні малюнки, фото, кіно, літературні опуси і відео матеріали. Подібність між порнографією і еротикою полягає в тому, що обидві ці форми служать частковою компенсацією, задоволенням сексуальної незадоволеності споживачів цієї продукції. Спільним для порнографічних матеріалів є те, що всі вони, за невеликим винятком, робляться чоловіками і для чоловіків. Хтось із гумористів говорив: „Еротика – це тіло, не прикрите одягом. А порнографія – це тіло, що прикрите чоловіком”.

Між еротичним мистецтвом і порнографією є ряд обЃfєктивних відмінностей:

1. Еротичне мистецтво синкретичне, цілісне, воно зображає людину в усьому багатстві її переживань. Порнографія аналітична, вона фіксує увагу на окремих моментах сексуальності, вириваючи їх з життєвого контексту і зводячи сексуальність до статевого акту та його техніки.

2. Еротичне мистецтво не утилітарне, самоцінне, воно досліджує людський світ, відкриває в ньому нові грані. Порнографія жорстко функціональна, вона викликає сексуальне збудження, й тільки.

3. Еротичне мистецтво індивідуальне: як у виконанні, так і в предметі його цікавить неповторне, своєрідне. Порнографія має справу зі стандартним, деіндивідуалізованим сексом, позбавленим особистісного сенсу. Її головний предмет – не особистість і навіть не індивідуальне тіло, а геніталії.

4. Еротичне мистецтво будує свій світ за законами краси, надихає сексуальність. Порнографія, навпаки, зводить всю справу до фізіології, дегуманізує людину та еротику.

5. Еротичне мистецтво часто порушує буденні норми пристойності, бо воно відкриває нові глибини людського буття, ще не зрозумілі і не прийнятні масовою свідомістю. Порнографія оперує стандартними кліше, порушення суспільних умовностей для неї – самоціль, позаяк незвичні форми статевого життя сильніше збуджують людей, а суспільний скандал ґарантує прибуток. Вона не стільки руйнує заборони, скільки спекулює на дефіциті новизни.

6. Еротичне мистецтво, що розширяє межі людської свободи, гуманістичне й моральне. Порнографія заперечує моральність. Вона принижує людину, роблячи її обЃfєктом маніпуляцій. Наприклад, жінки зображаються у принизливому для їх гідності вигляді. Тим самим порнографія закріпляє традиційну ідеологію чоловічого панування та є одним зі способів сексуальної експлуатації жінок і дітей.

7. Еротичне мистецтво – передовсім засіб вільного самовираження художника. Порнографія – це комерція, метою якої є прибуток. З цим повЃfязані її масовість, стандартність та інші особливості. Це не вид мистецтва, а частина індустрії розваг.

8. У еротики основна мета – освітня, культурна, естетична, її мета – розповісти про багатство і повноту всіх проявів людського кохання, оспівати природні радощі його, гуманізувати любовне життя. Природа еротики стоїть на привабливості таємниці, яку містить у собі представник іншої статі. Порнографія – це вульгарно-натуралістичне, непристойне зображення статевого життя, анатомії і фізіології міжстатевих стосунків, що переслідує сексуальне збудження споживача. У порнографії повністю відсутня краса сексуальних стосунків. Мета порнографії – викликати фізичне збудження і спрощені любовні засоби. Головне не тема, не те, що зображено, а те, як і для чого. Порнографія починається з моменту, коли насолода стає товаром. Порнографія – це звуження людської сексуальності до фізіології, до механіки, це зображення жінки як предмету споживання.

Ці відмінності фундаментальні. Але варто зазначити, що вони існують лише в рамках певної культури і лише для людини, що стоїть на певній стадії культурного розвитку. Сприйняття більшістю людей тих чи інших фільмів, картин і книг як порнографічних залежить не від естетичних достоїнств творів, а від того, наскільки вони розходяться з уявленнями глядача про дозволене і недозволене. Загалом там, де починається секс, закінчується еротика. Вірніше закінчується пристойна для групи людей (батьки і діти) еротика.

Для відшукання відмінностей між еротикою і порнографією є простий, хоч і суб’єктивний критерій оцінки: еротикою можна любуватися в присутності інших людей, навіть дітей, а ось порнографію можна дивитись лише на самоті або разом з партнером. Дивитись порнографію в присутності інших вихованій людині вкрай незручно. Хоч непідготовленій людині і злегка оголена натура в мистецтві може видатися непристойною. Взагалі ж, для розуміння відмінностей і мети еротики й порнографії потрібний певний рівень культури і виховання. Остаточно це визначається для кожного індивідуально. І критерій тут може бути індивідуальний: якщо побачене і почуте приносить задоволення, якщо дивитись на це не гидко, а приємно – значить, це еротика. А якщо від побаченого хочеться „вимити руки”, вимкнути телевізор чи псується настрій – значить, саме для цієї людини це є порнографія.

Погляди на вплив порнографії на психіку людей спираються на двох китів: теорію моделювання (перегляд веде до наслідування) і теорію катарсису (перегляд веде до попередження насилля й патологій). Порнографічна література і мистецтво навіюють молодій людині такі стереотипи поведінки, як сексуальна вседозволеність, розбещеність, безвідповідальність, пріоритет інстинкту над почуттям. Захопившись