Одним з важливих завдань сексуальної просвіти є профілактика захворювань, які передаються статевим шляхом. На жаль, молодь недостатньо інформована про вплив венеричних хвороб на здоров’я. По-перше, багато з них протікає безсимптомно і тому не виявляються. По-друге, найважчі наслідки цих хвороб такі: позаматкова вагітність, безпліддя, деякі форми раку та інші хронічні захворювання, зазвичай, з’являються через кілька років і тому люди часто не пов’язують їх з колись перенесеною венеричною хворобою. По-третє, венеричні захворювання вважаються ганебними, що ускладнює суспільне обговорення їх наслідків і просвітницьку роботу, а також часто заважає лікарям інформувати своїх пацієнтів про них.

Аналіз наукової літератури щодо венеричних захворювань та їх профілактики дає підстави зробити наступні висновки:

1. Захворюваність венеричними хворобами пов’язана найчастіше з випадковими й короткочасними статевими зв’язками. 50,8 % хворих заразилися в результаті випадкових зв’язків.

2. Далеко не всі здатні задумуватись про наслідки своєї поведінки, а тим більше сприймати ймовірність чогось як реальність.

3. Переважна більшість усіх випадків зараження венеричними захворюваннями відбувається саме в стані алкогольного сп’яніння (близько 70 %).

4. У багатьох з тих, хто захворів венеричною хворобою, виявляються психологічні особливості, що визначають їх особливу схильність до захворювання (неврастенії, депресивно-тривожні стани, емоційні розлади, інфантилізм, слабовілля).

5. Ймовірність венеричного захворювання прямо або опосередковано підвищує нездатність до якісної оцінки іншої людини.

6. Більшість з тих, хто захворів венеричними хворобами, намагаються притаїти факт захворювання від оточуючих, рідних і близьких. 70 % тих, хто заразився венеричною хворобою, не приходять до лікаря самі, а їх виявляють правоохоронні органи.

7. Найбезпечнішими в соціальному плані є ті суб’єкти, які, захворівши, не припиняють своїх статевих контактів.

8. У випадку венеричного захворювання надто шкідливим виявляється самолікування, що тягне за собою складні наслідки.

9. Інформацію, яку повинні отримати учні про венеричну хворобу, необхідно диференціювати за віком, ступенем їх розвитку, а також і за тим, яке її джерело ( загальні етичні уявлення про венеричні захворювання; загальні наукові дані про них; практичні дані епідеміологічного характеру, інформація про способи безпосереднього попередження венеричного захворювання).

10. Венеричні хвороби не виробляють імунітету, тому заразитися можна одразу ж після одужання.

11. Зменшенню кількості венеричних хворих сприяє інформація про засоби особистої гігієни і правила безпечного сексу.

12. Захворювання легше попередити, ніж вилікувати.

13. Порівняно з дорослими жінками, дівчата-підлітки та юнаки більш вразливі для інфекцій, оскільки в них шийка матки особливо вразлива для патогенних мікроорганізмів, що передаються статевим шляхом.

Молоді люди повинні знати: про різні види інфекцій; про приховане протікання хвороб і безсимптомні форми захворювання; про моральну та юридичну відповідальність за розповсюдження цих захворювань; про можливість гарантованої профілактики статевих інфекцій за умови обов’язкового застосування презерватива під час статевих контактів; про необхідність припинення статевих стосунків у разі найменшої підозри й негайного звернення до лікаря; про недопустимість самолікування, яке призводить до переходу хвороби в хронічний невиліковний процес; про небезпеку цих захворювань для нащадків (небезпеку внутрішньоутробної інфекції у майбутньої дитини).

Дівчата, котрі збилися з праведного шляху, зазвичай, вийшли з-під батьківського контролю, не вчаться, ведуть „вільний” спосіб життя. Майже 25 % мали вже більше п’яти партнерів, 20 % – більше 10. Коли у дівчаток 12 років трапляється статевий шлях зараження венеричною хворобою – це привід задуматися. Більше третини (38 %) дівчат з венеричними захворюваннями походять з неповних сімей, у 40 % у сім’ях – конфліктні ситуації. Серед дівчат, що мали венеричні захворювання, майже втроє більше тих, хто в ранньому віці мав слабкий емоційний зв’язок з матір’ю. Батьки брали участь у вихованні дочок лише у 20 % випадків (А. Лібіна). В усіх дівчат виявились ті чи інші відхилення у психіці, у 60 % – емоційна незрілість та інфантильність, у 46,5 % – агресивність, що компенсує страх і тривожність, у 23,6 % – нейротизм, пов’язаний з невдоволенням собою.

Часто пацієнтки венеричних диспансерів мають занижену самооцінку, не вміють виражати свої емоції адекватним чином, стурбовані своїми недоліками. Відчуваючи потребу у спілкуванні з дорослими, вони охочіше спілкуються з „чужими” дорослими, ніж з рідними і близькими. Не знайшовши в останніх підтримки, емоційного тепла, вони легко вступають в інтимні стосунки з метою „відчути себе потрібною й бажаною”. Таким чином, своєю сексуальною доступністю дівчата прагнуть компенсувати нестаток тепла у стосунках з близькими.

Як засвідчують результати наукових досліджень, за першого статевого контакту молоді люди менш за все думають про своє здоров’я. Лише 10 % опитаних серйозно ставились до загрози статевих інфекцій під час першого статевого акту. 35 % дівчат і 47 % юнаків про це навіть не згадали. 40 % опитаних не використовували під час першого статевого акту ніяких методів запобігання.

У результаті нашого дослідження доведено погану інформованість підлітків у питаннях, пов’язаних із зараженням і профілактикою СНІДу, що стає фактором ризику виникнення цього захворювання:

Інформованість школярів про ВІЛ та СНІД

Питання, твердження | Кількість відповідей, %

правильних | неправильних | ?

Чи небезпечно обіймати людину, хвору на СНІД | 68,8 | 9,8 | 21,4

Заразитись СНІДом можна користуючись громадським туалетом | 78,8 | 12,4 | 8,8

Перебувати в класі