Відомо, що стан здоров’я населення перебуває під впливом низки чинників: 50 % – спосіб життя, 20 % – спадковість, 20 % – вплив оточуючого середовища, лише 10 % – служба охорони здоров’я. Таким чином, загальна захворюваність дітей більш як на 50 % залежить від способу життя. Це поняття включає в себе 4 категорії: економічну – „рівень життя”; соціологічну – „якість життя”; соціально-психологічну – „стиль життя”; соціально-економічну – „спосіб життя”.

Ставлення школярів до свого здоров’я – проблема виховна. Не таємниця, що формування здорових звичок найефективніше в дитинстві, бо чим менше вік, тим безпосередніше сприйняття, тим більше вірить дитина своєму вихователю, тим міцніші навички й установки, необхідні для майбутнього життя, формуються в неї. З віком наростає психологічна опірність, крім того, існує незворотність сенситивних періодів і час для виховання деяких якостей може бути втрачений назавжди. Тому всі способи оздоровлення (відповідно, і захисту від інфекцій): загартування, повноцінне харчування, оптимальні фізичні навантаження, налагоджений режим дня і своєчасні прищеплення – не лише фактори благополуччя самої дівчинки, але й турбота про її майбутнє потомство.

Суттєву роль у нормальному розвитку дівчинки відіграє весь комплекс оздоровчих заходів – гімнастика, загартування, повітряні, сонячні ванни. Постава дитини – це не лише естетика, але й правильне розташування внутрішніх органів та їх нормальне функціонування. Обмивання і гігієна зовнішніх статевих органів мають бути потребою організму, що розвивається. Цьому треба привчати дівчинку з перших днів життя. Ожиріння може викликати ранній статевий розвиток, може відбитись на становленні менструальної функції і може призвести до безпліддя. Несвоєчасне спорожнення кишківника може викликати зміщення матки або її неправильний розвиток. Ось чому змалку дівчинку треба готувати до усвідомленого материнства. Виховання потреби материнства повинно стати турботою про фізичний, у тому числі статевий розвиток дочки.

Окрім суто медичних, існують і соціально-педагогічні причини змін у репродуктивному здоров’ї юних жінок. Це, передовсім, ранній початок статевого життя. Епітеліальний покрив шийки матки остаточно дозріває лише до 17–18 років. До цього віку чоловіча сперма чинить канцерогенну дію.

По-друге, це розповсюдження захворювань, що передаються статевим шляхом. Особливу небезпеку становить хламідіоз. Протікаючи безсимптомно, він легко переходить у хронічну форму і небезпечний утворенням численних запальних спайок, що пізніше перешкоджають заплідненню.

По-третє, хронічна інтоксикація організму дівчини (алкогольна, наркотична, нікотинова). Токсичні речовини, що систематично надходять до організму, розкладають роботу мозку, що може призводити до розладів менструальної функції.

По-четверте, прагнення схуднути у дівчат, що сприяє порушенню менструального циклу. Перехід за межу 15 %-ої втрати ваги, призводить, на думку російських фахівців І. Кудрявцевої та М. Марченко, до припинення менструацій. Ще один серйозний наслідок косметичних голодувань – зменшення розмірів матки та яєчників.

Охорона здоров’я і забезпечення нормального розвитку дітей – обов’язок і висока відповідальність нинішнього покоління за майбутній розвиток людського співтовариства. Своєчасне і повне інформування батьків про стан здоров’я школярів, ужиття необхідних лікувальних, реабілітаційних і профілактичних заходів, формування атмосфери відповідальності сім’ї, розширення її участі в збереженні і зміцненні здоров’я дітей і підлітків – обов’язкова умова успішної реалізації поставлених завдань з оздоровлення підростаючого покоління.

Сексуальне виховання має сприяти розвиткові в молодих людей таких поглядів на сексуальність, які допоможуть їм зберегти своє здоров’я. Юнаки і дівчата повинні набути здатності приймати відповідальні рішення з приводу своєї сексуальної поведінки, сформувати власні принципи й розуміти, що вони завжди можуть відмовитися від сексуальної активності, якщо їх щось не влаштовує. Для розуміння сексуальної активності підлітків, на думку В.Є.Кагана, важливо знати, що: 1) інтенсивність статевого потягу в цьому віці надзвичайно велика; 2) форми сексуальної активності зв’язані з тим, що підліток освоює нову для себе функцію організму, експериментує з нею; 3) наявність різноманітних еротичних уявлень і фантазій при обмежених можливостях їх реалізації можуть штовхати до екстремальних форм сексуальної поведінки; 4) непідготовленість підлітків до сприйняття інформації про реальні сексуальні стосунки можуть викликати крайні форми емоційних реакцій; 5) сексуальність на початкових етапах її формування ще ізольована від інших складових кохання [61].

Особисті якості юнаків і дівчат, наділених здоровою сексуальністю:

1. Позитивне фізичне самовідчуття: розуміння змін, пов’язаних зі статевим дозріванням; природне сприйняття цих змін; профілактика і здоровий спосіб життя: утримання від алкоголю, наркотиків і регулярне відвідування лікаря.

2. Відповідальність за свою поведінку: формування власної системи цінностей; здатність виробити свої принципи і діяти відповідно до них; врахування можливих наслідків своїх дій; розуміння того, що пов’язані зі сексуальністю та сексуальними стосунками очікування, які формуються на основі даних, взятих зі ЗМІ, можуть виявитися нереалістичними; здатність відрізняти власні бажання від бажань групи однолітків; розуміння того, які вчинки є саморуйнівними, здатність звертатись за допомогою.

3. Інформованість про сексуальні питання: здатність відчувати сексуальні почуття без бажання їх реалізувати; розуміння наслідків сексуальної поведінки; здатність прийняти рішення з приводу мастурбації із врахуванням особистих уявлень; здатність приймати на основі особистих уявлень відповідальні рішення з приводу сексуальної поведінки з партнером; усвідомлення власної сексуальної ідентичності; усвідомлення власної сексуальної орієнтації; готовність шукати додаткову інформацію про сексуальність у випадку необхідності; здатність зрозуміти, якою мірою прагнення почати статеве життя залежить від тиску з боку однолітків і