у сім’ї (надмірно владна матір, що грає роль лідера, і підпорядкований батько) або в неповних сім’ях, коли матір виховує сина „за своїм образом і подобою”. У дівчат ізоляція від матері, недостатня материнська любов, відсутність ласки в дитинстві призводять в майбутньому до невластивих нормальним жінкам агресії і черствості, відсутності материнського інстинкту.
Навіть у тих випадках, коли порушення сексуальної орієнтації мають фізіологічні причини (вроджені хромосомні зміни чи психосексуальні порушення від ліків, прийнятих вагітною матір’ю), роль виховання досить істотна. У разі несильних відхилень правильне виховання може відновити сексуальну орієнтацію.
Відповідно до „Адамового принципу”, формування чоловічої статевої ідентичності і статеворолевої поведінки вимагає додаткових зусиль. Саме тому на хлопчиків має чинитися сильний тиск у напрямку психологічної і поведінкової дефемінізації.
Співвідношення гомо/гетеросоціальності, гомо/гетерофілії, гомо/гетеро еротизму залежить не лише від віку і стадії психосексуального розвитку дитини, але й від її індивідуальних особливостей. Недарма одні автори пов’язують розвиток гомосексуальної орієнтації з жорсткою статевою сегрегацією й гомосексуальністю, а інші, навпаки, з різностатевим спілкуванням. Насправді, мабуть, відбувається й одне, й інше, але ці фактори, як і вік прояву еротичних інтересів, значення якого підкреслював М. Стормс, доцільно вважати не детермінантами сексуальної орієнтації, а лише факторами, що сприяють її формуванню.
Література:
Зайцев А. Г., Зайцев Г. К. Педагогика счастья (Валеология семьи). – СПб: Союз, 2002. – 320 с.
Хубер Д. Теория гендерной стратификации // Антология гендерной теории. – Минск: Пропилен, 2000.
Коменский Я. А. Великая дидактика // Коменский Я. А. Локк Д., Руссо Ж. Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое наследие. – М.: Педагогика, 1987. – 450 с.
Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання // Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. – М., 1971. – 420 с.
Руссо Ж. Ж. Эмиль, или О воспитании // Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж. Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое наследие. – М.: Педагогика, 1987. – 450 с.
Педагогические идеи Роберта Оуэна. – М., 1940. – 260 с.
Даденков М. Ф. Історія педагогіки. – К., 1947. – С. 129.
Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. – Тернопіль: Тернопіль, 1994. – 358 с.
Филиппова Г. Г. Психология материнства. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 240 с.
Ушинський К. Д. Про народність в громадському вихованні // Вибрані пед. твори. в 2-х томах. – Т. 1. – К.: Рад. Школа, 1983. – С. 43–103.
Ушинський К. Д. Проект учительської семінарії // Вибрані пед. твори. в 2-х томах. – Т. 1. – К.: Рад. Школа, 1983. – С. 31–55.
Русова С. Ф. Нова школа // Вибрані пед. твори. – К.: Освіта, 1996. – С. 207–218.
Русова С. Ф. Націоналізація школи // Вибрані пед. твори. – К.: Освіта, 1996. – С.293–297.
Ващенко Г. Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1994. – 191 с.
Блонский П. П. Очерки детской сексуальности // Избр. пед. и псих. Про-изведения. – Т. 1. – М.: Педагогіка, 1979. – С. 202–277.
Макаренко А. С. Педагогические сочинения в восьми томах. – М.: Педа-гогіка, 1985.
Кон И. С. Сексуальная культура в России: клубничка на березке. – М., 1997. – 300 с.
Колбановский В. Н. О половом воспитании подрастающего поколения // Советская педагогика. – 1964. – № 3. – С. 27–32.
Сухомлинський В. О. Вибрані твори в п’яти томах. – К.: Рад. Школа, 1976–1978.
Бовуар С. Второй пол. – СПб: Питер, 1997. – 218 с.
Кравець В. П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. – К.: Ки-ївська правда, 2000. – 688 с.
Мани Дж., Такер П. Ориентация // Сексология (хрестоматия). – СПб: Питер, 2001. – 512 с.
Вейнингер О. Пол и характер. – М.: Латард, 1997. – 358 с.
