Кілька слів з приводу позиції практичного психолога. Передусім, вона в стосунках зі школярами має забезпечувати йому авторитет дорослого, спеціаліста, особистості, але не педагога. Шкільний психолог не має сприйматися дітьми як ще один вчитель. У них різні позиції і за завданнями, за стильовими характеристиками, і за тими очікуваннями, які вони формують у школярів.

По-друге, позиція психолога має забезпечувати його доступність для спілкування зі школярем, формувати у нього впевненість у конфіденційності всього, що відбувається в стінах психологічного кабінету. Ми виділили декілька розповсюджених варіантів позицій психолога у стосунках зі школярами: 1) психолог – лікар, психіатр; 2) психолог – адвокат дитини; 3) психолог – довірена особа; 4) психолог – „масовик-затейник”.

По-третє, школяр має право відмовитися від взаємодії з психологом у будь-яких формах. Психологічне тестування, консультування, корекція не можуть бути для нього обов’язковими. І діти мають знати про це своє право. Інше питання, як психолог зуміє подолати природне бажання будь-якого школяра якнайшвидше скористатися даним йому правом.

Значне місце в роботі шкільного психолога зі статевого виховання учнів займає психологічна профілактика, коли він на основі своїх знань і досвіду проводить роботу з попередження можливих відхилень у психосексуальному розвитку, в статевій поведінці, в міжстатевих стосунках, по створенню психологічних умов, максимально сприятливих для запобігання цих відхилень. Завдання психопрофілактики тут можна представити таким чином: а) відповідальність за дотримання в школі психолого-педагогічних умов, необхідних для повноцінного психосексуального розвитку; б) своєчасне виявлення відхилень у міжстатевому спілкуванні учнів; в) попередження можливих ускладнень у зв’язку з переходом учнів у пубертатний період; г) розробка і реалізація розвиваючих програм для учнів різного віку із врахуванням завдань статевого виховання кожного вікового етапу; д) створення сприятливого психологічного клімату в школі, в кожному класі, оптимізація форм міжстатевого спілкування.

У руслі психопрофілактичного напрямку психолог проводить наступні заходи:

1. Розробляє і реалізує розвиваючі програми для учнів різного віку із врахуванням завдань статевого виховання кожного вікового етапу. Програми реалізуються в навчальній та позаурочній роботі зі школярами.

2. Попереджує можливі ускладнення у зв’язку з переходом учнів на наступний віковий ступінь, особливо, маючи на увазі статеве дозрівання дітей і їх прагнення до самовизначення в дорослому житті.

3. Запобігає формуванню хибних уявлень про статеву мораль, шлюбно-сімейні стосунки, психологію міжстатевих стосунків.

4. Пропагує психолого-педагогічні знання серед вчителів і учнів.

5. Керує гуртками для учнів з вивчення питань психології та сексуальності.

6. Виявляє джерела негативного впливу на психосексуальний розвиток особистості учнів і розробляє рекомендації педагогам для блокування чи нейтралізації їх впливу на учнів.

7. Консультує класних керівників і проводить іншу необхідну роботу для попередження сексуальних порушень, відхилень, збочень, а також алкоголізму та наркоманії серед учнів.

8. Допомагає працівникам шкільної бібліотеки в комплектації її фондів психолого-педагогічною літературою, орієнтованої на підготовку майбутнього сім’янина.

Психологічна допомога за своєю орієнтованістю може надаватися: самому учневі в зв’язку з проблемами (статевими, психологічними, моральними, інформаційними), які його хвилюють; молодій парі однокласників, які відчувають проблеми в міжстатевому спілкуванні; батькам, у яких виникають труднощі в статевому вихованні дітей; учителям, класним керівникам, які звертаються за кваліфікованою консультацією.

За своїм характером психологічна допомога може полягати: в рекомендації організаційних заходів (щось змінити, порекомендувати кудись звернутися, домовитись про консультацію зі спеціалістом, організувати бесіду, лекцію з якоїсь проблеми, порадити книгу); в рекомендації методів пізнання партнера, шляхів поліпшення статевого виховання в сім’ї тощо; у виявленні причин труднощів психосексуального розвитку; в здійсненні психотерапевтичних і психокоригуючих впливів.

Однією з часто вживаних форм статевої соціалізації учнів є вечори запитань і відповідей, які мають свої переваги перед лекціями і бесідами. По-перше, питання задаються анонімно, по-друге, не встановлюється така офіційна регламентація часу. Тому учні тут бувають активнішими, самостійнішими, нерідко піддають сумніву пояснення своїх педагогів і намагаються відстоювати свої погляди. Залишаючись в сховищі анонімності, підліток слухає відповідь на своє запитання, сприймає виступ авторитетних людей, що спеціально прийшли на вечір, як звернення до нього особисто. В той же час це сторонні люди, вони об’єктивні, їх дійсно можна не соромитися. Вони ні про що не стануть потім нагадувати, докопуватися. Необхідною умовою для проведення вечора запитань і відповідей є вивішування скриньки для записок з питаннями.

Шкільний психолог повинен орієнтуватися в переліку тих питань, які ставляться учнями. А їх можна згрупувати таким чином:

1. Питання, що стосуються зовнішніх форм спілкування юнаків і дівчат (як поводити себе з хлопцями (дівчатами)? як дякувати за танець? чи може дівчина зустрічатись одночасно з кількома хлопцями?).

2. Питання про зв’язок кохання з іншими моральними почуттями (Чи буває дружба без кохання і кохання без дружби? Що краще – скромність чи відвертість у відносинах дівчини з юнаком? Де межа між коханням і ревнощами?).

3. Питання, що стосуються суттєвих проявів кохання (чи можна цілуватися в 15 років? що таке секс? чи повинно кохання бути безмежним?).

4. Питання щодо складних ситуацій в інтимних стосунках учнів (що мені робити, якщо я його кохаю, а він не звертає на мене уваги? що я повинна робити, якщо моїй подрузі сподобався мій хлопець?).

5. Питання про ставлення дорослих до дружби та кохання в шкільному віці (мені 16 років, а мама не дозволяє зустрічатися з хлопчиком. Як довести їй, що вона не права? чому вчителі заважають дружбі хлопчиків і дівчат?).

6. Питання, що стосуються шлюбно-сімейних стосунків (чому шлюб дозволено з 17/18 років? що потрібно