розвиток художньо-естетичного смаку;

формування системи художньо-естетичних поглядів;

формування образного мислення

Більш систематизованим є такий варіант завдань: вчити людину відчувати ( переживати), розуміти художні цінності і творити за законами краси ( Б.Т.Лихачов, М.І.Кияшко, Є.В.Язовицький).

Здібність творити прекрасне завжди грунтується на спеціальних здібностях. Опорою для художньої творчості виступають розвинені здібності до художнього сприймання та оцінювання.

Опорною здібністю, що має бути сформована у процесі виховання, є, смак, тобто, «естетична совість». Це система естетично-ціннісних орієнтацій, еталонних (позитивних) образів досконалості, в яких «живе» естетична потреба. Ці естетичні вимоги до світу формуються і стихійно на основі здібності уявлення, через узагальнення ознак досконалості на образному рівні, і через усвідомлення свого і чужого досвіду, засвоєння прийнятих у суспільстві естетичних зразків, норм, ідеалів.

Формування у людини здібностей до художнього зв'зку з дійсністю є процес багатоаспектний не лише по вертикалі (від сприймання — до естетичного перетворювання), а й по горизонталі (від формування естетичного ставлення до природи — до формування ставлення до самого себе). Останнє диктується специфікою цінностей у різних сферах дійсності, що вносить деякі особливості і в естетичне освоєння цих сфер. Так, здібності, потрібні в естетичному сприйманні природи не затребуються і не задіюються повною мірою при естетичному підході до поведінки чи наукового твору, крім загальних критеріїв досконалості, для оцінки явищ у кожній сфері необхідні ще деякі специфічні критерії.

Це ставить питання співвідношення загальних і часткових завдань художньо-естетичного виховання. Формування загальних художньо-естетичних здібностей відбувається звичайно, через вирішення часткових завдань, а саме: через формування художньо-естетичного ставлення до природи, поведінки, мистецтва, узагальнення того спільного в здібностях і навичках, що виникає при вирішенні цих завдань

Створюючи з усієї різноманітності засобів художньо-естетичного виховання систему, треба виділити провідні для кожного етапу розвитку людини — їх наявність зумовлена можливостями і потребами віку та типовим для нього оточенням. Це завдання вирішує система художньо-естетичного виховання, що створена в сучасній Україні.

Центральним завданням шкіл естетичного виховання у світлі сучасних культуротворчих парадигм є формування художньо-естетичної культури. Це обумовлює новий рівень вимог виховних аспектів художньої освіти, змісту початкової мистецької освіти, розробки і опрацювання широкого арсеналу методів і форм педагогічного впливу).

Цей процес обумовив наукову розробку, обгрунтування та впровадження новітніх підходів до системи художньої освіти і виховання , що лягло в основу проведення спеціальних досліджень за темою: «Теоретико-практичні основи створення навчального закладу естетичного профілю»).

Можливість проведення такої науково-дослідної роботи, зокрема, у навчально-виховному комплексі №  м. Дніпропетровська, визначили наступні передумови: системність та послідовність у питаннях навчально-виховної роботи, естетичного виховання та навчання учнів; авторитет школи в районі, місті, області та Україні; професійна компетентність кадрів викладачів, залучення на основну роботу в школи митців різних жанрів, створення науково-пошукового середовища в школі; значний науково-педагогічний та творчий потенціал школи; створення необхідної навчально-методичної бази для проведення науково-дослідної роботи, співпраця з науково-дослідними та навчально-методичними закладами, як-то: Інститут змісту і методів навчання, Дніпропетровський інститут освіти, Дніпропетровський національний університет, Інститут художньої освіти Російської академії освіти ( лабораторія комплексної взаємодії мистецтв); органами державної виконавчої влади району, міста та області , що забезпечило відповідне фінансування дослідження; зв'язок навчально-виховного комплексу з Дніпропетровським історичним музеєм, надання допомоги школі у навчально-методичному забезпеченні, в організації консультацій з народознавства, форльклорній роботі по відродженню культурних традицій українського народу та створення національних промислів у школі).

Статус авторської школи, в подальшому статус Всеукраїнського експериментального педагогічного майданчика надав можливість змінити одноманітну направленість звичайної загальноосвітньої школи, тобто змінити зміст навчання та розширити його функції. Авторський навчальний заклад естетичного профілю (таку назву має сьогодні) навчально-виховний комплекс, який самостійно визначив індивідуальний навчальний план та програми, що вміщують базисний загальноосвітній компонент. У навчальному плані крім інваріантної частини — розділу «Загальний цикл предметів», виділені розділи «Цикл позакласної діяльності учнів, предметів естетичного профілю» (хореографія, театральна діяльність, образотворче мистецтво, світова художня культура, спецкурси, курси за вибором і факультативи; як додатковий компонент музика, художня організація предметно-просторового середовища тощо) та «Позакласна робота» (факультативні заняття, уроки сприйняття мистецтва, індивідуальні та групові заняття, зокрема, творчі). Перелік предметів за вибором у системі індивідуальних або групових занять: малюнок та живопис, основи гончарного мистецтва, українська національна вишивка, композиція, художній розпис, народні та бальні танці, вокальні та хорові співи, навчання грі на музичних інструментах, музична грамота, фольклорний ансамбль ляльковий театр, театральна майстерня, виготовлення м'якої іграшки тощо. Таким чином, різноманітність предметів художнього циклу, диференціація та індивідуалізація у навчанні різним видам мистецтва забезпечується максимально сприятливими умовами для учнів. Інноваційний педагогічний досвід Н.Б.Гонтаровської (головна педагогічна ідея авторської концепції якої кожна дитина повинна бути митцем, тобто проблема формування особистості вирішується через активну художньо-творчу діяльність, через самореалізацію особистості в мистецтві) відомий не тільки в України, але й за її межами).

Необхідно зазначити, що сьогодні педагогічні колективи шкіл художнього профілю отримали можливість за рахунок варіантної частини навчального плані розширити коло обов'язкових дисциплін. Такими обов'язковими дисциплінами стали історія української культури, народознавство, основи загальної психології та психології творчості. Поетика та ін. Так, у школі художньо-музичного профілю №  м. Луганська в основі організації педагогічної роботи з мистецтва лежать системоутворюючі поняття; ця система і визначає досвід роботи педагогічного колективу з побудови різноманітних форм діяльності вчителів та учнів).

У середній школі №  міста Дніпродзержинська основним засобом у впровадженні комплексної програми з естетичного виховання стали уроки образотворчого мистецтва. Склалася єдина клубна система естетико-виховної діяльності учнів у позаурочний час у середній школі №  м. Запоріжжя).

Єдиний навчальний заклад Закарпаття, у якому об'єднанні загальноосвітні і мистецькі предмети — Хустська школа — це комплекс з естетичного виховання. Вона складається з двох підрозділів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та школи мистецтв (музичний, хореографічний, образотворчий, театральний відділи). Цей інноваційний навчальний заклад має подвійне підпорядкування — відділу освіти та відділу культури).

У педагогічній діяльності перевага надається інтегрованим виховним методикам, розвиткові дитячої фантазії, уяви, творчим здібностям. Творчість учнів та викладачів тісно пов'язана з участю у художніх колективах. У репертуарі переважає національний репертуар, зокрема, твори викладачів М. Фенцика, М. Анишиця, аранжування і обробки В. Чаусова, Н.Шимші, М. Гички, м. Береша та драматичні твори для лялькового театру С.Гержика. Необхідно зазначити, що школа єдиний на Хустщині центр збереження духовності та культури).

Аналогічні школи працюють у Харкові, Запоріжжі, Одесі, Києві. Кожного року випускники шкіл поповнюють колективи студентів мистецьких вузів області І-ІІ рівня акредитації.

Так, Стрітівську школу кобзарського мистецтва створено більше 10 років тому. За ці роки її закінчили 69 дітей. Нарівні з загальноосвітніми дисциплінами учні вивчають філософію, історію української культури, релігію. Кобзарська школа — це навчальний заклад зі своїм статусом, серед її випускників представники Одеської, Харківської, Миколаївської областей).

Більше 20 років діє дитяча школа мистецтв м. Южного (Одеська область). Тут займаються