3. Не обмежувати розмови на статеву тематику одними біологічними фактами. Дитині хочеться знати і про переживання, і про ставлення до проблеми.

4. Не варто боятися сказати дитині про секс, „надто багато”. З її пам’яті вивітриться все, що вона не зрозуміла.

5. Треба спокійно реагувати на непристойні слова в лексиконі дитини, пояснюючи чому цього робити не можна: „Іншим людям це неприємно чути”. Злість чи жарти з приводу вживання дитиною непристойних слів спонукають її повторювати їх.

6. Вчити дитину захищатися від сексуального насилля, говорити „ні” дорослим.

7. Хлопчикам треба розповісти про менструації, а дівчатка мають розуміти, що значить ерекція.

8. Не можна приховувати інформацію про СНІД та інші венеричні хвороби.

9. Варто пам’ятати, що успішність сексуальної просвіти визначається бажанням дитини задавати нові питання саме батькам.

10. Ніколи не варто створювати „табуйованих” тем.

11. У жодному випадку не можна годувати дитину байками про лелеку, капусту чи магазин: коли вона взнає правду, зрозуміє, що її обманули, і перестане довіряти батькам.

12. Якщо дитина вже взнала звідки-небудь про існування, скажімо, гомосексуалізму, не можна обмежуватися фразою „Що за дурниці? Ніколи про це не чули!”. Все одно хтось розповість!

13. Треба серйозно ставитись до „секретів” дітей.

14. Треба купити кілька хороших книг про фізіологію і психологію взаємин статей і залишити на видному місці.

15. Варто частіше розповідати дітям про свою юність, обговорювати свої помилки і труднощі. Це зближує батьків і дітей.

16. Є сенс обговорювати з дітьми їх майбутнє, інтереси, а також сприяти сублімації сексуальної енергії.

Якщо дорослий, до якого дитина звернулася з питанням, відчуває, що він не в змозі дати правильну і при тому щиру відповідь, він вчинить правильно, направивши дитину до когось компетентнішого, здатного дати дитині необхідну інформацію. Цією людиною може бути лікар, учитель, родич чи хтось інший з оточення дитини. Дуже важливо вміти сказати: „Я не знаю”, – якщо у батьків немає відповіді, і допомогти дитині знайти потрібну інформацію, щоб задовольнити нові потреби її тіла та інтерес до проблем статі, що зароджується. Відкритість батьків – запорука того, що хлопчик навчиться брати на себе відповідальність у сексуальних стосунках, стане людиною, що уміє дарувати кохання і відповідати на нього.

На нашу думку, перед сучасними батьками стоїть потрійне завдання. Більшість з них хотіли б говорити зі своїми дітьми чесніше, ніж це робили їх власні батьки. Таким чином, перше завдання – самим оволодіти необхідною інформацією. Друге завдання – відчувати себе впевненіше і передати цю інформацію своїм дітям. А третє завдання полягає в тому, щоб усвідомити, що цим самим здійснюється просвіта й інших членів сім’ї.

Для деяких батьків несподіванкою стають опосередковано-сексуальні питання, задані підлітками. Дочка, наприклад, може запитати, чому хлопці так дивно дивляться на її збільшені груди? А не розуміючи еротичності свого молодого тіла, але, отримуючи задоволення від підвищеної уваги, дівчина може своєю поведінкою спровокувати юнаків і чоловіків на сексуальну агресію. І обов’язок матері роз’яснити їй це, адже такі знання самі не приходять. Дівчина – вчорашня дитина – не може знати про еротичну привабливість свого тіла.

Причиною підвищеної уваги до себе може стати й облягаючий одяг, в сексуальності якого часто не орієнтуються не тільки самі дівчата, але й їх батьки. І в цьому випадку, якщо батьки не зуміли привчити дівчину скромно і зі смаком одягатися, то вона буде пізніше копіювати цей стиль „вільних” жінок, що зробить її об’єктом підвищеної сексуальної уваги. Якщо дівчина хоче досягти цього свідомо – це її справа, але тих, які не мали цього на увазі, подібне може призвести до трагедії. І тут, безсумнівно, є вина батьків.

Чому ж діти не можуть розмовляти з батьками відверто на ці теми? Насамперед цьому заважає ухиляння батьків від відповіді або неправдиві відповіді, які створюють бар’єр у спілкуванні з дітьми. У багатьох батьків ще з молодих років склалося ставлення до обговорення питань статевого життя як до чогось недопустимого. Батьки, які самі не отримали у своїх батьківських сім’ях відповідного виховання, не можуть або не вміють дати це своїм дітям. Як показало опитування, більшість з них не володіє знаннями з питань сексуального розвитку, не мають методичних вмінь розв’язання цього питання зі своїми дітьми. Некомпетентність у цих сферах і породжує неправильне ставлення до цього аспекту життя.

Трапляються застарілі й небезпечні поради, про які на порозі вступу у нове тисячоліття батькам варто забути. Перша з них – це нічого не розповідати дітям, поки вони не почнуть запитувати. „Якщо вони не запитують, значить, вони не готові”, – вважає старше покоління. На жаль, деякі діти не запитають ніколи. Вони запитають про ракети, зірки, про героїв мультфільмів, але не про своє тіло і не про сексуальне здоров’я. Для інших дітей мовчання батьків стає явним натяком на те, що предмет є забороненим. Якщо батьки хочуть стати першими у сексуальній просвіті дітей, то не слід чекати питань – слід збудити в дитині інтерес і не забути розповісти про свою систему цінностей. Діти потребують керівництва і вони схвалюють розумні обмеження. Інша небезпечна стара порада полягає в тому, щоб „говорити дитині лише те, що, на думку батьків, їй необхідно знати в цьому віці”. Батьки завжди недооцінюють, що „необхідно” знати їх дитині. Дитині неможливо розказати надто багато: вона сприйме лише те, що може