Сім’я є головним джерелом сексуальної соціалізації дітей. У проведеному нами опитуванні батьківської громадськості відповіді на питання „Які канали отримання інформації з питань сексуального життя Ви вважаєте найбільш прийнятними та ефективними?” розподілились так:–

спеціальний навчальний курс у школах, навчальних закладах – 41,3 %;–

спеціальна науково-популярна література – 36,4 %;–

спеціальні науково-популярні фільми, спеціальна науково-популярна програма телебачення –29,2 %;–

консультації в лікарів-спеціалістів – 25,7 %; –

бесіди з батьками – 14,7 %;–

обговорення проблем сексуального життя з однолітками – 4,1 %;–

не було відповіді, або вона була негативною (просвіта молоді з питань сексу не потрібна) – 13,6 %.

Природа повсякденних стосунків у сім’ї така, що діти неминуче засвоюють еротичні аспекти сексуальності. Рівень поваги між членами сім’ї суттєво впливає на рівень статевої ідентичності дітей. Найважливішими умовами раннього дитинства, що сприяють сексуальному формуванню повноцінної дитини, є:

а) батьківська любов без пустощів;

б) стійка система зв’язків, принаймні з двома зрілими особами врівноваженого характеру різної статі (не обов’язково це мають бути батьки);

в) взаємне кохання батьків: його демонстрування;

г) якомога тісніший тілесний контакт між дитиною і батьками з моменту народження;

д) відверте інформування про те, яким чином народжуються діти;

е) звільнення від Едіпової залежності у відповідному віці.

Якщо все описане має місце в період дитинства, то це сприйнятливий прогноз того, що дитина зуміє в дорослому віці стати самостійною, впевненою в собі, зрозуміти моральні цінності, а також протистояти несправедливості і насиллю. Якщо людина не навчилася в дитинстві любити і поважати своїх близьких, то вона буде зневажати всілякі авторитети. Отримані в дитинстві пестощі є своєрідним тренінгом тактильно чутливих нервових закінчень.

Але, на думку Д. В. Колесова, існує чимало типових помилок батьків у цьому процесі, в основі яких лежать неправильні установки батьків. Формування негативного ставлення до осіб протилежної статі своїх дітей, відгородження їх від різностатевих контактів, а то й повна ізоляція від однолітків, придушення в дитині проявів її статевої належності, спроби вберегти її від будь-якої інформації, пов’язаної зі статевими питаннями, прищеплення думки про аморальність та гріховність статевого життя, встановлення найсуворішої цензури в читанні, навіювання дівчині думки про цнотливість як вищу цінність, відсутність свідомого виховного впливу батьків на дитину, підглядування, шпигування за нею, образливі натяки та іронічні насмішки, допити і т. п. – все це є якраз конкретними проявами неправильного дошлюбного виховання дітей у сім’ї.

Суттєвим недоліком сексуальної соціалізації є відсутність у батьків правильного уявлення про те, як вона фактично проводиться і які реальні прояви сексуальності у дітей. Третя частина з 233 опитаних нами батьків оцінює свої знання для проведення такого сексуального виховання недостатніми, ще третина вважає, що починати його слід після 10 років. Думку про шкідливість і непотрібність сексуальної соціалізації висловили 2 % опитаних батьків. Вважаючи сексуальне виховання своїм обов’язком, 33 % батьків наполягає на участі в ньому педагогів і лікарів, а 20 % вважають, щоб усі „гострі проблеми” вирішувались з допомогою засобів масової інформації. Більшість батьків ототожнюють виховання моральних відносин між юнаками і дівчатами зі сексуальною просвітою (45 %) чи з підготовкою до сімейно-шлюбних відносин (26,3 %). Тільки невелика група батьків (10 %) пов’язує цю роботу з моральною підготовкою дітей до життя, праці, з формуванням чесності, працездатності, щирості, поваги до іншої людини. Розуміння безпосередніх обов’язків сім’ї в сексуальній соціалізації виявило небагато батьків (13 %).

Найрозповсюдженіша помилка сімейного виховання – говорити про чоловіків і особливо про інтимні зв’язки дуже погано. Дочка може бачити неповажливе ставлення матері до батька і перейняти таке ставлення до чоловіків. Холодна жінка нерідко виховується в „інтелігентно-аристократичних сім’ях”: „Вчись доню, про хлопців менше думай. Тебе чекає велике майбутнє”. Дівчина засвоює це, займається в музичній школі, балетній трупі, вивчає мови тощо. Вечорами читає романи. На однокласників дивиться зверхньо. Вона чекає свого героя і не набуває вкрай необхідного досвіду між статевого спілкування. Треба пояснити матерям, які тішаться тим, що їх дочка вся в справах і з хлопцями не зустрічається, що вони роблять величезну помилку, а дочка на порозі великої сімейної трагедії. Неправильне сексуальне виховання дочки приводить часто до того, що з дівчинки виростає жінка з негативним ставленням до сексу, виростає холодна в статевому розумінні жінка.

Типові помилки батьків у сексуальному вихованні: 1) неврахування вікових особливостей дітей (нерозуміння їх), а значить і неправильний підбір виховних засобів; 2) інструментальний добір матеріалу в бесідах з дітьми на сексуальну тематику, що зводиться до контрацепції, запобігання небажаній вагітності, переривання вагітності тощо; 3) педагогіка „залякування”, що в своїй основі має залякування наслідками сексуальних контактів, що призводить до формування різноманітних комплексів; 4) виховання у дітей надмірної соромливості; 5) неправильні реакції батьків на такі дії дітей, як підглядання, оголення, мастурбація, інтерес до порнографії тощо; 6) ігнорування впливів на дитину неформальних груп та асоціального оточення; 7) шпигування за дитиною, за її щоденником, листами, прогулянками, надмірний контроль за вільним часом, друзями тощо.

Серед інших типових недоліків статевої соціалізації в сім’ї ми виділили: надмірну холодність і надмірну пристрасність у ставленні до дітей; спотворення нормальних взірців поведінки батьками; невміння створити нормальний психологічний клімат у сім’ї; суперечності у вимогах батьків до дитини;