Дитина часто не може зрозуміти, що на тілі є „заборонені” місця, які не можна зачіпати. А якщо їй про це нагадувати, то інтерес її буде посилюватися, і дитина спробує розібратися, чим даний орган „забороненіший” від інших, мимоволі акцентуючи на ньому свою увагу, що може стати патологічною звичкою. Тим більше всім відомо: що заборонено, то дуже хочеться спробувати. Тому, коли батьки раптом побачили, що малюк грається статевими органами, не треба впадати в паніку. Спокійно, без емоцій, але строго пояснити дитині, що так робити не слід, що вона вже доросла і повинна гратися в інші ігри. І якщо дитина не хвора, то цього несхвалення цілком достатньо, щоб вона переключила свій інтерес. До слова, допубертатна мастурбація не завжди пов’язана з мануальними діями. Хлопчики можуть тертися геніталіями об спинку ліжка, беруть між ноги подушку, у дівчат спостерігається тертя об хутро, зведення стегон.

Надмірність сексуальних нахилів бере початок у реакціях батьків. Надто часто мати звертає підвищену увагу на перші сексуальні порухи дітей, заставляючи, таким чином, переоцінювати їх важливість. Злякавшись сексуальних проявів, вона починає постійно пояснювати дитині все, що пов’язано з цим предметом, постійно контролювати і карати її. А як відомо, багатьом дітям подобається бути в центрі уваги, часто вони вдаються до допомоги шкідливих звичок саме тому, що у вигляді докорів легше утримати увагу матері.

Якщо батьки зафіксували небажану поведінку дитини вперше, необхідно якомога м’якше роз’яснити їй стан речей, оскільки її дії, швидше за все, відбувалися від незнання ряду фактів. Варто розповісти їй, що в мастурбації немає нічого ненормального, однак вона ображає почуття оточуючих, а тому цілком недопустима в присутності кого б то не було. Доцільно пояснити, що демонстрація свого тіла також образлива для інших людей і викликає несприйняття. При цьому не варто застосовувати строгих покарань, що надто підкреслюють важливість проступку, зберігати спокій.

Замість того, щоб втлумачувати підлітку, як погано бути онаністом (це тільки збільшує його тривогу), батьки повинні намагатися тактовно покращити його комунікативні якості, допомогти зайняти нормальне місце в товаристві однолітків, захопити цікавою справою, розумними книгами, залучити до участі в спорті, переглянути режим дня підлітка, допомогти йому оволодіти педагогічно прийнятними способами задоволення статевого потягу, в жодному випадку не придушуючи його прагнення до спілкування з однолітками іншої статі. Як показує наш досвід, ця позитивна педагогіка набагато ефективніша, ніж заборонна.

Зазвичай, діти ретельно приховують свої нахили, вважаючи їх ганебними. Відчуття забороненості іноді ще більше підсилює збудження і спонукає відчувати його знову і знову. Підсвідоме відчуття провини і своєї „ненормальності” розповсюджується не лише на сексуальні фантазії, але й на весь комплекс гендерних відчуттів, що може призвести в цьому віці до формування комплексів, психологічних травм, а можливо і психічних відхилень. І причиною цих травм є, зазвичай, не власне вроджена ґендерна дисфорія, а неадекватна реакція оточуючих на її прояви... Саме тому важливо, щоб батьки знали ознаки подібних відхилень, спостерігали за ними і діяли максимально обережно.

Російський професор Алла Баркан радить батькам модель поведінки з дитиною, що займається мастурбацією:–

знайти причину і ліквідувати її;–

не вдаватися до допитів та оглядів;–

не соромити, особливо в присутності сторонніх;–

у жодному випадку не сварити і не залякувати; тим більше не карати фізично;–

намагатися приділяти дитині максимум уваги;–

відрегулювати харчування дитини;–

одягати вільний одяг;–

у режимі дня зробити акцент на водних процедурах, прогулянках на свіжому повітрі;–

створити можливість спілкування з однолітками;–

любити і розуміти дітей;–

вимагати дотримання дітьми правил особистої гігієни;–

коли причина мастурбації невідома – звертатися до фахівця-уролога, гінеколога, андролога, психоневролога, психолога;–

проявити, в разі необхідності, готовність відповісти на будь-які питання підлітка;–

дати можливість дитині проявити себе, виразити свої відчуття і бажання, щоб мастурбація не стала звичним способом позбавлення від проблем і негативних емоцій, не тиснути авторитетом на дитину, не закривати їй рот;–

перед сном доцільно розповідати казку, читати книжку;–

постійно пам’ятати, що мастурбація – це лише один з етапів на шляху сексуального розвитку підлітка.

Підліткам доцільно підказати деякі способи боротьби з цією звичкою:–

після сну швидко вставати з ліжка. Ранкова ерекція, що часто спонукає до мастурбації, проходить відразу після спорожнення сечового міхура;–

вечірня пробіжка чи декілька фізичних вправ перед сном (до легкої втоми) допоможуть швидше заснути, щоб менше тривожили еротичні фантазії,–

фізична робота і спорт знімають статеве напруження;–

уникання перегляду еротичних фільмів і журналів, що шкодить боротьбі з онанізмом;

– треба більше дружити з однолітками протилежної статі і не соромитися чистих, щирих почуттів.

У шести-семирічному віці більшість дітей вже володіє інформацією про сексуальні відносини дорослих, але не завжди своїх батьків. „Інформаторами”, як свідчать дослідження, виступають найчастіше старші діти, або більш обізнані однолітки. Причому знання передаються не просто голими фактами, а з домислами і в особистій інтерпретації. І ця інформація змушує дитину задуматися про інтимне життя батьків. Звісно, що