Сексуальні знання в цьому віці не мають еротичного забарвлення. Вони „осідають” у свідомості як неминучість, яку необхідно взяти до уваги і змиритися. Зовсім інша справа, коли дитина сама випадково стає свідком статевого акту батьків. Враження може виявитися дуже сильним. Малюк може сприйняти це не як любовний акт, а як боротьбу, бійку, в якій батьки „кусають, душать і гризуть одне одного”. При цьому роль агресора відводиться батькові і дитина може кинутись на допомогу матері. А це вже стрес для всіх. У старшої дитини це може викликати переполох, почуття вини і сорому в очах батьків.

Тому батькам треба зробити все можливе, щоб таких ситуацій не виникало, але якщо цього не вдалось уникнути, батьки, не витрачаючи часу на з’ясування, чого і наскільки злякався малюк, повинні м’яко його заспокоїти, відвернути увагу, а не сварити, звинувачувати і виясняти, що саме він бачив. Дитину цілком влаштує пояснення, що це була гра. А головне, щоб надалі вона бачила лише теплі взаємини батьків. Але якщо дитина не звикла бачити ніжність і грайливість у стосунках батьків, тоді їх незрозумілі і лякаючи дії можуть стати причиною стійкого страху і тривалих невротичних реакцій. Основне в подібній ситуації – самим не метушитись, не „горіти” від сорому, похапцем намагаючись прикритися, а поводитися невимушено, зробити висновок, що нічого особливого не сталося. І тоді цей інцидент не залишить непотрібних переживань у пам’яті дитини. Так само треба поводитися і тоді, коли це сталося в присутності старших дітей. Тут взагалі не треба будь-яких пояснень і якихось виправдань, намагань згладити свою „вину”.

Психологи зазначають, що діти, які побачили батьків за „любовним” заняттям, страждають і психологічно, і морально. Ось чому дуже важливо, щоб діти не дозволяли собі ввійти в спальню батьків без стуку і попереднього дозволу. Отже батьки повинні навчити своїх дітей стукати в двері і просити дозволу ввійти в їх кімнату. Ця заборона є лише невід’ємною частиною етикету, про який сучасні батьки часто забувають.

Ще одне питання, яке більшість батьків залишають без уваги – це недопустимість класти дітей на ніч в одне ліжко чи, тим більше, під одну ковдру. Розділити ліжка дітей – важливий обов’язок батьків.

Дуже важливо привчити дітей змалку проявляти скромність, опускаючи погляд, бо іноді дитина дивиться на представника протилежної статі з неприхованим бажанням. Не варто відгороджувати дитину від потоку інформації на сексуальну тему. Важливо подолати батьківське упередження, що „дитині це знати рано” і спробувати встановити з нею довірливий контакт і говорити на сексуальні теми вільно. Тоді дитина без страху буде розповідати батькам те, що почула від однолітків. Не варто прикривати долонями допитливі очі малюка і не наказувати йому вийти з кімнати під час еротичної сцени у фільмі. Найчастіше це викликає зворотній ефект. Можна, цього не бажаючи, настільки розпалити допитливість дитини, що вона зацікавиться подібною інформацією, і , головне, буде тлумачити її по-своєму. Як говорив один хлопчик: „Мене цікавить тільки те, що забороняють дорослі”. Щоб цього не трапилось, необхідно не лише давати своїй дитині „сексуальні знання”, але й спрямовувати їх сприйняття в потрібне русло. Тоді в неї не виникатиме підвищеного інтересу до проблем сексу.

Серйозні завдання стоять перед батьками з правильної сексуальної орієнтації своїх дітей. Частина дітей і підлітків у період статевого дозрівання експериментують з гомосексуальними стосунками, роблячи це частиною свого дорослішання. Врешті-решт більшість з них приходить до гетеросексуальності, хоч деякі залишаються впевненими у своїй гомосексуальній орієнтації. Якщо син чи дочка виявилися з гомосексуальною орієнтацією, батьки не зможуть змінити їх силою своєї влади, своїх аргументів чи своїх почуттів (це вже пізно). Найкраща допомога, яку вони можуть запропонувати – щире розуміння і відкрите спілкування. Варто подумати й над тим, чи зможе кваліфікований спеціаліст у даній галузі допомогти батькам пристосуватися до ситуації, що склалась.

Велике значення у вихованні підлітків мають відверті розмови один на один: матері з дочкою, батька з сином, а може і матері з сином, батька з дочкою. Тут головне не ХТО почне розмову, а ЯК почне. Важливо випередити розмови однолітків між собою, бо вони часто, навіть не бажаючи цього, паплюжать інформацію, закріплюючи в дитини неправильне уявлення про статеве дозрівання та сексуальні проблеми.

Пояснюючи дітям особливості пубертатного періоду, батьки повинні постійно підкреслювати, що вони добре пам’ятають своє дитинство і свої переживання з приводу „негараздів” підліткового етапу. Головна мета батьків – допомогти дітям уникнути помилок, які, можливо, мали місце в них. Варто розтлумачити дітям, що окремі відхилення в поведінці, в самопочутті трапляються в більшості підлітків, що це нормально, треба просто гідно пройти через цей складний період.

Суттєвим у підготовці дітей до самостійного дорослого життя є відповіді на їх численні різноманітні питання, що стосуються міжстатевих зносин, сексуальної тематики, проблем шлюбу і сім’ї. Відповіді на запитання анкети „Характер статевої поінформованості школярів” засвідчили, що в пересічній сім’ї цій проблемі приділяється недостатня увага. Вважаємо ненормальним, що 68,2 % з опитаних 646 школярів різного віку вперше взнали про „таємницю дітонародження” в 10 років і пізніше, причому лише 7,4 % з них – від батьків. До настання менструацій не