Л. Я. Верб [57], В. І. Доброва [58] та В. М. Колбановський [21] дотримуються думки, що до початку періоду статевого дозрівання статева просвіта має підійти до завершального етапу й діти повинні мати необхідні і чіткі уявлення про анатомію статевих органів та фізіологію статевого розвитку, основні факти фізіології і психології статевого життя, про зачаття, вагітність, ембріональний розвиток і пологи. До цього часу вони вже детально мають бути знайомі зі статевою гігієною і нормами статевої моралі, щоб розумно керувати своєю майбутньою поведінкою у відносинах з представниками протилежної статі.

Не можемо ми погодитись і з цією позицією, оскільки саме під час статевого дозрівання і з настанням статевої зрілості, коли молодь все більше починає усвідомлювати статевий потяг, зустрічається з його проявами, їй потрібна ширша інформація з питань статі. Отже і з настанням зрілості статева просвіта необхідна і її не можна ні в якому випадку спрощувати.

Практично ніхто з українських вчених, за винятком Т. В. Говорун та О. М. Шарган [60], не говорить про формування сексуальної культури молоді. Наша позиція в цьому питанні полягає в тому, що сексуальне виховання і сексуальна просвіта починаються від народження дитини, здійснюються паралельно, взаємодоповнюючи одне одного, протягом всього періоду формування особистості, створюючи базу для початку формування сексуальної культури в старшому шкільному віці.

Перш ніж визначати зміст сексуальної соціалізації школярів, ми дослідили за допомогою комплексу методик характер їх сексуальної освіченості, сексуальної поведінки та володіння ними азами сексуальної культури. На основі анкетного опитування, тестування, результатів розв’язання конкретних задач з морально-сексуальним змістом, а також самооцінки було виділено три групи школярів: які мають повні знання про статеві проблеми, які мають достатній рівень цих знань і ті, які мають недостатній рівень знань. Розподіл їх на групи за класами мав такий вигляд (таблиця 1).

Вивчаючи ставлення старшокласників до сексуальних стосунків, ми встановили, що відповіді на всі питання суттєво відрізняються в юнаків і дівчат. Так, на питання анкети: „Чи вважаєте Ви обовЃfязковим для себе дошлюбний сексуальний досвід?” відповіли

Таблиця 1

Рівень статевої поінформованості школярів Тернопільщини

Клас | Рівень статевої поінформованості

повні знання | достатні знання | низький рівень

к-сть | % | к-сть | % | к-сть | %

VIII | 3 | 6,2 | 14 | 29,2 | 31 | 63,6

IX | 7 | 12,5 | 22 | 39,3 | 27 | 48,2

X | 11 | 15,7 | 29 | 41,4 | 30 | 42,9

XI | 15 | 19,7 | 32 | 42,1 | 29 | 38,2

позитивно 87 % юнаків і лише 39 % дівчат. Не хотіли б мати цей досвід 11 % юнаків і 32 % дівчат. Інші не визначились. На питання: „Чи хотіли б Ви, щоб Ваш майбутній шлюбний партнер мав сексуальний досвід до шлюбу?” 71 % дівчат відповіли позитивно, а 60 % юнаків – негативно. Аналіз відповідей на питання: „Який вік Ви вважаєте для себе ідеальним для початку статевого життя?” свідчить про те, що початок статевого життя має різний особистісний і соціальний смисл у свідомості юнаків і дівчат. Більшість юнаків (45 %) ідеальним віком для початку статевого життя вважають 16–17 років, 38 % дівчат – 18–19 років. Порівнюючи ці відповіді з думкою підлітків про ідеальний вік вступу до шлюбу (більшість і юнаків, і дівчат вважають, що для дівчаток – це вік 19–20 років, для юнаків – 23–24 роки), виявилось, що в установках підлітків розрив між початком статевого життя і вступом до шлюбу у дівчаток становить від 0 до 2 років, а в юнаків – 6–8 років. Інакше кажучи, досить часто дівчата починають статеве життя, вважаючи, що саме з цією людиною вони створять сімЃfю, тоді як юнаки цього не планують. Навіть страхи й побоювання в ситуації сексуального дебюту в юнаків і дівчат різні: „дівчат непокоїть, чи правильно вони чинять (у моральному сенсі), юнаків – чи правильно вони діють (в плані техніки сексу)”. За нашими даними, в шлюбі хотіли б почати статеве життя лише 12 % дівчат і 4 % юнаків.

Частина підлітків вважає, що момент початку статевого життя визначає не вік, а „готовність” до цього вчинку. В той же час вони не можуть визначити для себе якісь чіткі критерії цієї „готовності”. У юнаків зустрічаються такі відповіді: „аби не зашкодило фізичному і психічному здоровЃfю”, „коли зрозумієш необхідність запобігання”, „як вийде”. У дівчат відповіді дещо відрізняються: „кохання”, „відповідальність”, „почуття статевої зрілості”, „коли обидва і фізично, і морально готові до цього”, „залежить від обставин”. Юнаки готовність до статевого життя визначають для себе ознаками фізіологічної зрілості. Дівчата опиняються в стані невизначеності, їх критерії досить ефемерні.

Найчастішою відповіддю і юнаків, і дівчат на питання: „Що ви вважаєте основним у сексуальних стосунках?” була – „кохання”. У дівчат таких відповідей виявилось 42 %, у юнаків – 29 %. Друге місце у юнаків (26 %) займає відповідь „задоволення фізіологічної потреби”, третє місце (19 %) – „розвага”. У дівчаток на другому місці – „можливість зачати дитину”