На питання: „Як ви вважаєте, що таке цнотливість?” не передбачалось готових варіантів відповіді. Це дало можливість виявити широкий діапазон думок підлітків. Цнотливість у свідомості підлітків частіше повЃfязується з жіночою сексуальністю, ніж з чоловічою (це історично склалось). Юнаки надають велике значення фізичній стороні близькості, а дівчата – духовній (навіть, якщо й були фізичні контакти, я в душі – незаймана). Увесь спектр відповідей на це питання представлено таким чином: це головна якість дівчини (3 %); це риса характеру (9 %); це стан души (11 %); це анатомічна особливість (24 %); це статева неграмотність (19 %); це суспільний стереотип (10 %); це недолік (8 %); це цинічне визначення (7 %); це природна риса (9 %). Аналізуючи відповіді, ми виявили певні міфи, що існують в середовищі сучасних підлітків: міф про „неповноцінність”, „невезучість” цнотливців; міф про те, що цнотливість – доказ статевої неграмотності людини; міф про те, що це ознака „дитячості” тощо.

У порівнянні відповідей юнаків і дівчат на питання „Які причини вступу в сексуальні відносини до шлюбу у юнаків і дівчат?” виділені дві групи мотивів: домінуючі в юнаків – „сильний сексуальний потяг” (99 %), „набуття досвіду” (35 %), „розвага” (29 %), „самоствердження” (22 %) і домінуючі у дівчат – „кохання” (61 %), „цікавість” (26 %), „прагнення утримати партнера” (25 %). Серед мотивів початку статевого життя до шлюбу у дівчат відсутнє „самоствердження”, у юнаків – „бажання створити сімЃfю”.

Наступне питання було виражене у формі незакінченої думки: „Ваш перший сексуальний досвід відбувся...”. Запропоновані варіанти закінчення відображали різну міру добровільності у вступі в перший сексуальний контакт. „За обопільною згодою” він відбувся у 85 % юнаків і лише у 50 % дівчат. „Це було бажанням хлопця” – відповіли 10 % дівчат, „за примусом” – 5 % дівчат. Таким чином, наше дослідження підтвердило суттєву психологічну відмінність у ставленні до сексуального дебюту в хлопців і дівчат.

Після цього респондентам без огляду на клас було запропоновано висловити задоволеність сексуальною поінформованістю, віднісши себе до одного з трьох виділених нами рівнів: високого, задовільного, низького. Результати розподілу вміщені в таблиці 2.

Таблиця 2

Залежність між рівнем сексуальної поінформованості і задоволеністю ним, %

Рівень задоволеності | Повні знання | Достатні знання | Низький рівень знань

Високий | 35,4 | 49,1 | 35,5

Задовільний | 21,1 | 18,7 | 28,7

Низький | 34,8 | 24,6 | 21,9

Немає відповіді | 8,7 | 7,6 | 13,9

Дещо інші (у порівнянні з хлопчиками) „стратегії розуміння” власної сексуальності виявилися у дівчат-підлітків: 1) усвідомлення необхідності бути більш психологічно розкутими, щоб подолати хвилювання і соромливість у взаємних з протилежною статтю і вступити в еротичні відносини; 2) прагнення краще розбиратися у питаннях статі, щоб подолати різні психологічні комплекси і сформувати в собі впевненість у спілкуванні з молодими людьми; 3) позитивна оцінка свого статевого статусу, навіть у разі зовнішньої непривабливості прагнення більше спілкуватися з хлопчиками; 4) усвідомлення важливості знань про сексуальність і дотримання правил здорового способу життя, щоб бути цікавою для хлопчиків і краще керувати ними в процесі спілкування; 5) подолання в собі надмірної скритності і наявних психологічних комплексів, формування любові до себе; 6) оцінку підлітками своєї статевої поведінки з позицій установки на збереження здоров’я, формування власної сексуальності як процесу врахування і задоволення своїх домінуючих потреб у самопізнанні.

Факторний аналіз дав змогу виділити типові стратегії сексуальної поведінки. Так, у хлопчиків-підлітків виділяються чотири стратегії: 1) загальнозміцнююча – берегти своє здоров’я, вивчати свою сексуальність і основи статевого життя, займатися тим, що викликає повагу дівчат; 2) „здоров’язберігаюча” – все знати про хвороби, що передаються статевим шляхом, при підозрах на хвороби статевої сфери негайно звертатися до лікаря, виробляти свій індивідуальний стиль сексуальної поведінки, вивчати основи статевого життя; 3) еротико-гігієнічна – дотримуватись гігієни статевих органів, виявляти увагу дівчаткам і відчувати еротичні почуття; 4) „здоров’ятвірна” – зміцнювати власний організм і розвивати свою психіку, виробляти в собі статеву індивідуальність, формувати зрілу сексуальність, утримуватись від передчасних статевих зв’язків.

У дівчаток-підлітків були виявлені також чотири стратегії сексуальної поведінки: „загальне фемінінне самовдосконалення”: прагнення стати більш жіночними, навчитись подобатися хлопцям, вивчення основ статевого життя і бажання відчувати еротичні почуття; „здоров’язберігаючий” підхід до статевої поведінки: турбуватися про збереження своїх статевих органів і утримуватися від передчасних статевих зв’язків, систематично консультуватися у гінеколога і все знати про хвороби, що передаються статевим шляхом; розвиток своєї фемінної індивідуальності і здатності до саморегуляції (ця стратегія, мабуть, типова для акселерованих дівчат-підлітків, які раніше від інших починають задумуватися про шлюб); вивчення власної сексуальності й основ статевого життя (ця стратегія, зазвичай, типова для дівчат, які тільки вступають у період еротичних стосунків).

Вивчення мотиваційної сфери сексуальності підлітків дало можливість виділити три найтиповіших варіанти статевої мотивації хлопчиків, що пройшли експериментальне навчання: 1) мотивація здорового способу життя (більше типова для ретардантів); її основу становить прагнення до збереження і зміцнення власного здоров’я, в т. ч. своєї статевої системи, завдяки здоровому способу життя (прагнення займатися фізичними вправами, добре харчуватися, менше хвилюватися і нервувати, не палити, не вживати спиртні напої і наркотики, менше втомлюватися від навчання, дотримуватися гігієни статевих органів і тіла