Визначальною умовою ефективності особистісно зорієнтованого навчання є сукупність таких методичних підходів, які програмують позицію учня як активного співтворця уроку:

1) через формування узагальнених способів сприймання, відтворення і побудови тексту;

2) якщо мова вивчається не багатократним повторенням, а шляхом: а) зіставлення, встановлення міжпонятійних зв'язків; б) способом розв'язання мовленнєвих завдань;

3) якщо формується здатність учня до інтелектуальної діяльності і словесної творчості шляхом розширення кругозору, збагачення словника, граматичної структури мовлення: а) системним використанням міжпредметних зв'язків і міжпредметної інтеграції; б) створенням системи проектної діяльності (дослідницької художньої діяльності); в) означеними вище розвивальними можливостями особистісно зорієнтованого навчання;

4) якщо створюються умови для особистісно зорієнтованого навчання: а) через трансформацію змісту, типології, структури уроку; б) оптимальне поєднання парно-групової та індивідуальної діяльності; в) зорієнтованість інтерактивних технологій на структуру навчально-виховного процесу [14].

Отже, інтегровані уроки рідної мови й мовлення створюють повноцінні умови для реалізації принципів національного і громадянського виховання, для загального й мовленнєвого розвитку учнів, формування у них навичок грамотного письма та граматичних умінь, мотивації творчої самоактивності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини (грою, спілкуванням з природою, музикою, образотворчим мистецтвом; драматизацією, дослідницькою діяльністю) дає змогу організувати оволодіння граматичними вміннями й правописними навичками через розв'язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізувати навчання, досягти значних зрушень у загальному розвитку учнів.

Через інтеграцію, як слушно зауважує відомий учений С.У. Гончаренко, успішно здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, оскільки учень сам у змозі обирати "опорні" знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб'єктивний досвід, який склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з довкіллям.

Інноваційна сутність пропонованої моделі навчання полягає в тому, що учень стає активним співтворцем навчально-виховного процесу, створюються повноцінні умови для творчого самовираження, самопізнання, саморозвитку.

Здобутий дітьми чуттєвий досвід, знання про довкілля, сформовані способи творчої діяльності та прийоми розумових дій актуалізуються на уроках української мови й мовлення на рівні міжпредметних зв'язків та міжпредметної інтеграції. Учитель проектує на різних етапах уроку такі прийоми й організації форми на матеріалі спостережень та дослідницької і художньої діяльності, як: усний журнал, хвилинка ерудита, уявне засідання гуртка юних натуралістів, українознавців, екологів, лінгвістів; огляд-конкурс малюнків та інших творчих робіт, виконаних за враженнями від спілкування з природою, музикою, живописом, красним письменством; уявна подорож до музеїв, храмів, святинь рідної землі; інтерв'ю з письменником, художником живописцем; драматизація, літературно-музичний етюд (композиція).

Завдяки сформованого особистісного досвіду творчої діяльності у процесі пізнання мови досягається раціональне співвідношення емоційно-образного та логіко-понятійного компонентів як важливої передумови досягнення гармонізації педагогічних впливів, реалізації мовної, мовленнєвої соціокультурної та діяльнісної змістових ліній нової програми з рідної мови у їх зв'язку та взаємозумовленості.

У сучасних умовах реальної демократизації суспільства з особливою гостротою постає проблема формування особистості, яка органічно вписується в суспільство вільних, суверенних особистостей, відчуває причетність до нього і сприяє його подальшому розвиткові. Відповідальність учителя, особливо вчите-ля-словесника, за становлення такої особистості і взірцевого учнівського колективу демократичного типу важко виміряти й переоцінити. Для цього необхідно усім нам, хто має стосунок до справи навчання, виховання і розвитку підростаючого покоління, постійно ставити перед собою питання, які сформулював відомий американський психолог і педагог Карл Роджерс, один з лідерів гуманістичної психології: "Я б хотів, якби був учителем, зробити так, щоб у моєму класі відбувалося навчання, що втягує в себе всю людину, усю її особистість. Це важко, але це необхідно" [14].

2.3. Зміст навчання української мови у школах з українською мовою навчання відповідно до означених підходів

Відповідно до мети і пріоритетів мовної освіти, а також принципів визначення її предмета, зміст навчання української мови поділяється на чотири наскрізні змістові лінії: культурологічну (для окремих ланок шкільної освіти й певних типів шкіл вона іменується українознавчою), комунікативну, лінгвістичну і діяльнісну.

Культурологічна змістова лінія, формуючи загальну культуру учнів, сприятиме:

Ця змістова лінія є інтегративною і на рівні програм являє собою систему культурологічних тем, яка має багатовимірну структуру (Всесвіт – людство – народ – "я"; минуле – сучасне – майбутнє; національне – загальнолюдське; краса у природі і людині, у мистецтві і мові; духовна спадщина рідного народу і людства; найвидатніші постаті в історії української нації і всього світу).

На рівні підручників, навчальних посібників у процесі реалізації освітнього змісту культурологічну змістову лінію представляє система текстів і усних висловлювань, зміст яких у своїй основі спирається на вже засвоєні учнями відомості з різних навчальних предметів (історії, географії, літератури, іноземних мов, предметів мистецького циклу та ін.) і концентровано віддзеркалює національну культуру українського народу, а також кращі зразки світової культури, де форма відзначається довершеністю.

Кожна тема розкривається за допомогою циклу текстів. При цьому тема має містити певну пізнавальну проблему (проблеми), в основі якої – суперечність між життєвим досвідом учнів і відомостями, поданими в змісті текстів. Призначення проблеми – активізувати пізнавальну діяльність учнів, спрямовану на пошук розв'язку проблеми, забезпечивши глибоке і міцне засвоєння теми.

Ядро змістової лінії становлять тексти українознавчої тематики, завдяки яким учні зможуть краще осягнути багатогранні функції рідної мови (світоглядну, культуроакумулюючу, пізнавальну, етичну, естетичну, комунікативну та ін.), розвиток українського народу