У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





від давнини до сучасності, усвідомити його ментальність, відчути кровну і духовну спорідненість з ним.

Одне з чільних місць серед мовного матеріалу займають тексти, які:

відображають загальнолюдські духовні цінності – доброту, милосердя, порядність, чесність, любов до людини, повагу до старших, бережливе ставлення до хліба, громадського майна тощо; розвивають естетичну сприйнятливість учнів, бачення світу в парадигмі прекрасного – потворного і уможливлюють: спостереження за прекрасним у природі, мистецтві, людині й відображення його засобами мови; формування поняття прекрасного в мові, що спирається на її лексичні, фразеологічні (багатство, мелодійність, образність тощо) та граматичні ресурси; розвиток потреби в естетичному вдосконаленні власного мовлення; є квінтесенцією культурних здобутків народів світу, що дає змогу по-справжньому поцінувати неповторність національного, творчо збагачувати його, не забуваючи про причетність до вселюдської сім'ї, а також запобігти формуванню національного егоїзму й національної обмеженості; формують новий світогляд, гуманістичний у найглибшому розумінні цього слова, гармонійний, проблемний за своїм характером, який передбачає свободу вибору тієї чи іншої позиції, перейнятий відчуттям загадковості світобудови, сформований на основі краси, загальнолюдської моралі, тенденцій розвитку світової цивілізації, поєднання раціонального та ірраціонального – віри в добро, ідеали, власний народ, його місію на Землі; сприяють збагаченню словникового запасу у процесі засвоєння мовних взірців; стають опорою для творення учнями усних і письмових висловлювань, формування особистісних переконань, вигранення власного духовного світу, одним із важливих засобів освоєння юним поколінням української культури, виховання патріотично настроєної, інтелігентної особистості [9].

Отже, характер культурологічної змістової лінії зумовлює необхідність її реалізації на переважній більшості занять з рідної мови, а не лише на спеціальних уроках розвитку мовлення учнів.

Критерієм засвоєння культурологічної змістової лінії є здатність учня скласти усне чи письмове висловлювання на певну тему, передбачену програмою, яке відповідає вимогам щодо його змісту і мовного оформлення.

Комунікативна змістова лінія визначає зміст роботи над формуванням в учнів умінь самостійно створювати усні й письмові висловлювання різних жанрів, потрібні учням у період навчання, у майбутній діяльності й просто в життєвому спілкуванні. Ця змістова лінія містить:

відомості про мовлення, зокрема такі поняття, як спілкування, мовлення, ситуація спілкування, текст, монолог, діалог, типи, стилі й жанри мовлення та ін.; перелік основних видів робіт, першорядне місце серед яких займають перекази і твори, що проводяться в тісному зв'язку і в єдиній системі: від переказу до твору того самого типу і стилю мовлення. Перекази і твори є підготовчими вправами до оволодіння життєво необхідними жанрами мовлення (конспект, реферат, доповідь, виступ на зборах та під час дискусії, рецензія тощо).

У процесі реалізації комунікативної змістової лінії мають гармонійно розвиватися всі чотири види мовленнєвої діяльності – слухання, говоріння (монологічне й діалогічне), читання текстів різних типів і жанрів мовлення та письмо. Зокрема вдосконалюються такі найважливіші вміння, що становлять основу мовленнєвої компетентності учнів:

уміння адекватно сприймати на слух діалог і монолог, що передбачає зосередження уваги на осмисленні висловлювання (теми, фактів, доказів, головного і другорядного, логіки викладу), його оцінювання, використання різних прийомів фіксації почутого (запис ключових слів, плану висловлювання, статистичних даних тощо) відповідно до комунікативного завдання (участь у дискусії, передача інформації іншому, використання її у власній роботі); уміння користуватися різними видами читання (ознайомлювальним для швидкої орієнтації в його змісті; вивчальним – з метою глибокого осмислення і засвоєння прочитаного; вибірковим – для добору інформації з певної теми); свідомо ставитися до вибору лектури, усвідомлювати мету читання, орієнтуватися, кому адресований текст; оцінювати сприйнятий текст; виділяти головне і другорядне; уміння вести діалог з додержанням вимог українського мовленнєвого етикету в різних життєвих ситуаціях (у дружньому колі, у розмові зі старшими чи молодшими, у безпосередньому спілкуванні на зборах, засіданнях, диспутах, зустрічах з цікавими людьми чи в телефонній розмові); уміння створювати усні монологічні висловлювання як здатність виступити на засіданнях у школі з повідомленням, доповіддю; поділитися у сім'ї, колі друзів, знайомих, товаришів побаченим, почутим, пережитим; висловити своє ставлення до обговорюваного питання, дати певні роз'яснення тощо; уміння створювати письмові тексти різних стилів (розмовного, наукового, художнього, офіційно-ділового, публіцистичного) та типів мовлення (розповідь, опис, роздум), різних жанрів: художнього мовлення (оповідання, художній опис, портретний нарис, казка тощо), наукового мовлення (визначення, поняття, план, тези, конспект, доповідь, рецензія, анотація та ін.), жанри публіцистичного характеру (стаття в газету, репортаж, відгук про твір мистецтва), ділові папери (заява, повідомлення, акт, доручення, автобіографія, протокол тощо) [9].

Комунікативна змістова лінія реалізується не лише на спеціальних уроках розвитку мовлення, а й на переважній більшості уроків.

Лінгвістична змістова лінія містить основні мовознавчі поняття, вимоги до роботи над орфоепічними і граматичними нормами української літературної мови, правила орфографії та пунктуації, тобто такі лінгвістичні поняття, факти і закономірності, які забезпечують необхідний для учнів обсяг знань з української мови. Ці знання є основою для формування правильного уявлення про структуру української мови в усій Сукупності її виявів, забезпечують оволодіння літературним мовленням. Зміст зазначеної лінії містить також конкретні вимоги щодо змісту роботи з культури мовлення, найбільш поширені в мовленні учнів недоліки. Взаємозв'язки між розділами науки про мову встановлюються у процесі зіставлення мовних явищ різних рівнів (лексики і словотвору, словотвору і морфології, морфології і синтаксису, орфографії і фонетики, орфографії і морфології, пунктуації і синтаксису та ін.). Це допоможе учням усвідомити системний характер мови, специфіку кожного виучуваного явища, що потрібно для здобуття глибоких і міцних знань.

Вивчення програмового матеріалу будується з урахуванням міжпредметних зв'язків. Це сприяє поглибленому розумінню мовних явищ, розширенню кругозору учнів, формуванню в них умінь застосовувати суміжні знання з інших предметів. Проте

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9