Велике значення в оволодінні мовленнєвою культурою має систематичний розвиток мисленнєвих здібностей учнів у процесі навчання рідної мови, тобто оволодіння базовими мислительними прийомами й методами – порівнянням, узагальненням, моделюванням та ін., а також усвідомлення школярами структури власної пізнавальної діяльності, що і відображено в діяльнісній змістовій лінії. Вона має суто процесуальний характер, тобто її зміст на рівні знань у програмі не відображено, а подано лише на рівні узагальнених умінь. Реалізуватися вона має через систему завдань і вправ комплексного характеру як органічний складник їх.

Отже, усі змістові лінії тісно переплітаються, проникають одна в одну, становлячи нерозривне ціле, водночас залишаючись відносно автономними його складниками.

У змістових лініях різною мірою відображаються чотири елементи змісту освіти: знання, уміння, досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу. Так, якщо в лінгвістичній змістовій лінії переважаючими елементами є конкретні знання і вміння, то в інших змістових лініях визначальне місце займають елементи, що тісніше пов'язані з особистісними характеристиками учнів.

Залежно від вікових рівнів зміст мовної освіти поділяється на такі змістові рівні: дошкільна мовна підготовка; зміст навчання рідної мови в початковій школі; базовий компонент змісту курсу рідної мови; навчання рідної мови у старшій школі.

Базовий компонент змісту курсу рідної мови (5-9 кл.).

Систематичний характер засвоєння курсу рідної мови на цьому рівні є його істотною ознакою. Зростає роль абстрактного мислення в пізнавальних процесах. Учні формуються як особистості і вчаться виражати власне ставлення до навколишнього світу засобами мови. Вони здобувають можливість поглиблено вивчати рідну мову, обираючи певний факультативний курс або ж навчаючись за індивідуальною програмою, складеною під керівництвом учителя [9].

Культурологічна змістова лінія курсу рідної мови структурується на теми, що передбачають формування і використання в мовленні найважливіших світо-г-ля-дних відомостей, основних відомостей з історії України, з духовної й матері-а-ль-ної культури українців, визначення місця національної культури в культурній спа-д-щи-ні народів світу. Порушуються й розв'язуються у процесі усного й писемного мовлення проблеми, що визначають індивідуальне ставлення особистості до світу, Батьківщини, рідного народу, друзів, знайомих, власної родини, до самої себе і націлюють на самопізнання й неухильний, поступальний саморозвиток.

Комунікативна змістова лінія формує й поглиблює уявлення учнів про ситуацію спілкування, її складники, про залежність змісту і форми висловлювання від ситуації спілкування й удосконалює вміння розрізняти мову і мовлення за істотними ознаками; розпізнавати різновиди мовлення, їхні характерні ознаки; використовувати здобуті знання для побудови власних висловлювань; навчає користуватися різними видами читання, додержувати правил мовленнєвої поведінки; аналізувати текст, визначаючи його істотні ознаки – змістові й формальні; ставити запитання до змісту тексту, повторно його читати, зіставляти частини висловлювання, записувати незнайомі слова, з'ясовувати їхнє значення; адекватно сприймати усне й писемне мовлення, орієнтуючись у ситуації спілкування; розуміти й запам'ятовувати основний зміст почутого і прочитаного, у тому числі й підтекстову інформацію, помічати особливості мовленнєвого оформлення; розпізнавати стилі мовлення, істотні риси кожного з них, основні жанри мовлення різних стилів, характерні для них мовні засоби; розрізняти типи мовлення, характерні риси кожного з них; установлювати й підтримувати контакт зі співрозмовником; адекватно розуміти і реагувати на його репліки; форму-лювати доведення, ствердження, заперечення, уточнення, відмову, висловлювати власну думку й обґрунтовувати, коригувати її; поважати думку опонента.

Удосконалюються вміння переказувати усно й письмово, докладно й стисло зміст почутого і прочитаного; складати усний і письмовий твір, осмислювати його тему, добирати до твору матеріал з різних джерел, систематизувати його; розкривати тему, підпорядковуючи її основній думці та додержувати відповідного стилю, типу і жанру мовлення; висловлювати обґрунтоване власне ставлення до предмета мовлення тощо.

Лінгвістична змістова лінія ознайомлює з основами мовної системи, формує й удосконалює практичні вміння й навички володіння усною та писемною формами української літературної мови.

Згідно з діяльнісною змістовою лінією учні повинні оволодіти вміннями робити спостереження (порівнювати, виділяти головне, систематизувати й узагальнювати, конкретизувати, установлювати причинно-наслідкові зв'язки); експериментувати, будувати моделі мовних явищ, робити висновки за аналогією, висувати припущення, доводити (спростовувати) його в простих ситуаціях; оцінювати інформацію, орієнтуватися в її потоці, розпізнавати випадки перекручення відомостей; добирати потрібну інформацію, систематизувати, запам'ятовувати, трансформувати й використовувати її; уявляти, давати оцінку різноманітним явищам життя, виражати власні думки і почуття [9].

Навчання рідної мови у старшій школі (10-12 кл.)

Характерною особливістю курсу рідної мови у старших класах є поділ його змісту на інваріантний і варіативний компоненти. Інваріантним компонентом передбачається робота над повторенням, поглибленням та узагальненням найважливіших відомостей зі шкільного курсу української мови (лінгвістична змістова лінія), збагаченням мовлення стилістичними засобами лексикології, фразеології, морфології, синтаксису; вдосконаленням умінь і навичок з правопису; над поглибленням знань з теорії тексту, формуванням практичних умінь і навичок, удосконаленням усних і писемних висловлювань.

Варіативний компонент містить курси з риторики, стилістики, лексики, фразеології, культури мови, синтаксису, теорії тексту тощо. На цьому рівні розширюються можливості для вибору навчальних курсів відповідно до індивідуальних пізнавальних потреб, а також можливості для занять за індивідуальною програмою, узгодженою зі змістом державної програми.

Культурологічна змістова лінія передбачає формування таких якостей і вмінь старшокласників: прагнення мати сучасні світоглядні орієнтири, які ґрунтуються на усвідомленні гармонійної єдності людини з власним родом, народом, людством, природою і Всесвітом, а також гармонії із самим собою; уміти помічати красу в