Реферат на тему:

Сутність і зміст профілактики асоціальних проявів поведінки неповнолітніх

ПЛАН

1. Превенція асоціальних проявів поведінки неповнолітніх як педагогічна проблема.

2. Порівняння змісту соціально-профілактичної та педагогічно-превентивної діяльності.

3. Типи профілактичних заходів.

4. Рівні профілактичної діяльності

5. Структура органів профілактики.

1. Профілактика асоціальних проявів поведінки неповнолітніх.

Профілактика – складна, об’єктивно обумовлена система керованої діяльності, що закономірно склалася на конкретному історичному етапі суспільного життя і яка забезпечує науково-теоретичну і практичну реалізацію заходів, спрямованих на попередження асоціальної поведінки осіб. Або: профілактика – використання сукупності заходів з метою попередження виникнення і розвитку відхилень.

Всебічний аналіз мети профілактики правопорушень в плані її педагогічної конкретизації показує, що профілактика є, перш за все, соціальною за змістом. Це пояснюється тим, що педагогічна профілактика правопорушень вимагає включення вихованців у діяльнісно опосередковані міжособистісні стосунки з іншими дітьми, педагогами, батьками з метою формування внутрішніх механізмів саморегуляції поведінки; особистого вибору поведінки в ситуації ризику на основі морально-правових норм.

Мета курсу “Превентивна педагогіка” - вивчення педагогічної профілактики як виду педагогічної діяльності, що сприяє формуванню активної соціальної позиції особистості. Основна цінність і актуальність роботи - в аналізі головних компонентів змісту і структури педагогічної профілактики, у виявленні основних закономірностей, їх єдності між собою на усіх рівнях організації.

Педагогічна профілактика в залежності від вибору об’єкта впливу, змісту профілактичної роботи спрямована проти тих явищ суспільного життя, які детермінують порушення норм моралі й права.

Профілактику можна поділити:1) на загальну (вирішення проблем, які тільки можуть виникнути, чи прийняття профілактичних заходів безпосередньо перед їхнім виникненням);2) на спеціальну (система заходів, орієнтованих на вирішення конкретного завдання: профілактика девіантної поведінки, неуспішності).

Завдання профілактики:- попередження негативних проявів поведінки; - виявлення і усунення причин, які сприяють правопорушенням; - забезпечення прав й інтересів неповнолітніх, молоді, соціально уразливих категорій населення; - соціально-педагогічна реабілітація осіб, які перебувають у соціально несприятливих умовах; - виявлення і припинення випадків втягнення в асоціальну діяльність.

Принципами профілактики є: законність, демократизм, гуманність, конфіденційність, забезпечення відповідальності посадових осіб за порушення прав індивідів, державна підтримка діяльності органів місцевого самоврядування, які здійснюють профілактику, взаємодія інституцій, причетних до профілактики.

Функції профілактики:- діагностична (виявлення причин і факторів відхилень у поведінці);- реабілітуюча (перевиховна, спрямована на подолання негативних проявів у поведінці);- координуюча (координація зусиль усіх зацікавлених виховних інститутів у попередженні та подоланні асоціальної поведінки);- прогностична (передбачення можливих негативних явищ у поведінці особи).

2. Порівняння змісту соціально-профілактичної та педагогічно-превентивної діяльності.

Профілактична діяльність, яка здійснюється на рівні держави через систему заходів, спрямованих на підвищення якості життя, мінімізацію факторів соціального ризику, створення умов для реалізації принципу соціальної справедливості, називається соціальною профілактикою. Соціальна профілактика створює той необхідний фон, на якому більш успішно здійснюються всі інші види профілактики: психологічна, педагогічна, медична і соціально-педагогічна.

Соціально-педагогічна профілактика – це система заходів соціального виховання, спрямованих на створення оптимальної соціальної ситуації розвитку дітей і підлітків і які сприяють прояву різних видів його активності.

Психолого-педагогічна профілактика – це система попереджувальних заходів, які пов’язані з усуненням причин, факторів і умов, що викликають ті чи інші недоліки у розвитку дітей.

Зміст педагогічно-превентивної роботи щодо асоціальної поведінки індивідів включає моральне, правове, фізичне, естетичне, статеве виховання та формування несприйнятливості до нікотину, алкоголю, наркотичних і токсичних речовин.

Моральне виховання: засвоєння неповнолітніми правил людського спілкування і норм моралі; формування моральних почуттів; формування і розвиток таких рис моральності як честь, обов’язок, відповідальність, гуманізм, совість, сором, доброти та подолання егоїзму, грубості, жорстокості; вироблення умінь і навичок поведінки у відповідності з нормами загальнолюдської моралі; виховання активного несприйняття всього того, що суперечить етичним нормам.

Правове виховання: ознайомлення з правилами і обов’язками громадянина України відповідно до Конституції України; формування правової свідомості; вироблення умінь і навичок правомірної поведінки.

Статеве виховання: формування почуттів совісті, сорому, гідності, честі, які регулюють поведінку у міжособистісних стосунках; виховання поваги до протилежної статі; формування вмінь і навичок правильної поведінки між статями.

Виховання несприятливості до нікотину, алкоголю, наркотиків: ознайомлення з негативним впливом нікотину, алкоголю, наркотиків на організм людини; подолання помилкових уявлень про названі фактори впливу на людський організм; формування правильних уявлень, норм поведінки у відповідності до правил здорового способу життя.

Трудове виховання: формування розуміння ролі праці в житті людини; виховання глибокої поваги до людей, які добре і багато працюють та готовність працювати самому; виховання здорових матеріальних потреб; формування прагнення оволодіти професією.

Розумове виховання: формування уявлення про користь знань, розуміння їх значення і прагнення оволодіти ними; вироблення вмінь і навичок самостійної роботи.

Естетичне виховання: формування розуміння краси в оточуючому світі, уміння відрізняти її від потворного; виховання естетичних смаків; прищеплення відповідних умінь і навичок вносити красу в працю, побут, поведінку; подолання жаргону, лихослів’я; прищеплення стійкого імунітету до бездуховності.

Фізичне виховання: виховання прагнення піклуватися про своє здоров’я і подолання зневажливого ставлення до нього; формування санітарно-гігієнічних навичок, подолання неакуратності, неохайності; привчання до щоденних занять фізкультурою і спортом як засобу попередження нездорових інтересів і потреб.

3. Типи профілактичних заходів.

Всі профілактичні заходи можна розділити на три типи: первинна, вторинна і третинна профілактика.

Первинна, або переважно соціальна, профілактика спрямована на збереження і розвиток умов, що сприяють здоров’ю, збереженню життя дітей і на попередження несприятливого впливу на нього факторів соціального і природного середовища. Первинна профілактика є масовою і базується на комплексному системному вивченні впливу умов і факторів мікросоціуму. До заходів первинної профілактики належать засоби захисту, які можуть вплинути або на шляху несприятливого впливу факторів, або на підвищення стійкості людини