фірми 3М або артикули Xerox 3R96002, Xerox 3R96019, Xerox 3R96030 фірми Ксерокс, або подібні) для нанесення чорно-білого зображення;
плівка для кольорових струменевих принтерів має спеціальне покриття з однієї сторони. Ця сторона маркується паперовою стрічкою, яка в подальшому знищується.
Розрізняють два типи таких плівок:
для принтерів фірми HP (Hewlett-Packard) – артикул 3М CG3460 фірми 3М або артикул Xerox 3R93181 фірми Xerox, або подібні;
для принтерів інших марок (Epson, Cannon, Lexmark) – артикул 3М CG3420, 3M Tartan 707 фірми 3М або подібні.
Перенесення зображення на прозору плівку можна здійснити чотирма способами.
1) Копіювання без змін. Найбільш проста технологія, при якій зображення з паперового носія (книги, журналу, буклету) переноситься на прозору плівку зі змінами масштабу або без них. В лоток копіювального апарату замість паперу заправляється прозора плівка, а на робочу поверхню апарату кладеться оригінал зображення. При копіюванні зображення з друкованих видань на сторінку, де розташована ілюстрація, накладається спеціальна маска – лист паперу з отворами за розміром малюнка. Це запобігає копіюванню стороннього тексту на плівку. Така технологія придатна, коли початкове зображення не вимагає змін і є достатньо чітким і якісним.
2) Копіювання з використанням проміжного макета. Практика створювання слайдів свідчить, що рідко можна перенести зображення з книги чи журналу без змін і отримати якісне унаочнення. В цьому випадку виготовлення слайдів складається з наступних етапів:
Копіювання зображення (малюнка, схеми, креслення) із друкованого видання на лист паперу формату А4 з таким масштабом, якого потребує остаточний варіант зображення.
Необхідна частина ілюстрації вирізається і наклеюється на чистий аркуш паперу. Всі зайві деталі разом з непотрібним текстом відрізаються. Деталі зображення, які неможливо відрізати, замальовуються спеціальним розчином типу "штрих", який використовується для коректування друкованих текстів.
Окремо на друкарській машинці або комп'ютері (розмір шрифту не менше 16) набираються всі необхідні написи: заголовок і пояснення до малюнка. Потім вони вирізаються і наклеюються в потрібних місцях на той же аркуш паперу, що й ілюстрація.
Отриманий макет копіюється на прозору плівку за допомогою копіювального апарату в масштабі 1:1.
3) Копіювання з використанням сканованого зображення. Цей метод доцільно застосовувати, коли оригінальне зображення є не чітким, вихідне зображення необхідно доповнити елементами, що відсутні на оригінальному зображені, та зображення на плівці повинно бути кольоровим.
Виготовлення слайдів за цим методом розбивається на наступні етапи:
сканування оригінального зображення та його перенесення в комп'ютер у середовище графічного редактора, наприклад Adobe Photoshop;
покращання просканованого варіанта зображення за допомогою засобів графічного редактора – збільшення яскравості та контрастності, усунення зайвих елементів, покращання чіткості, додання нових елементів, заміна типу і товщини ліній, розмірів і шрифтів текстових пояснень, зміна взаємного розташування елементів з метою більш раціонального заповнення площі слайда.
Збереження відредагованого зображення на носій у вигляді файла та друк на лазерному (чорно-біле зображення) чи струменевому принтері (чорно-біле або кольорове зображення).
Необхідне обладнання: персональний комп'ютер з процесором "Pentium" з робочою тактовою частотою 1000 МГц і вище, оперативною пам'яттю 256 Мб і вище; сканер, лазерний або струменевий принтер.
4) Створення зображень з допомогою графічного редактора на персональному комп'ютері є доцільним, коли прототип зображення відсутній або коли простіше створити зображення, ніж редагувати оригінал. Цей метод передбачає фактично два етапи:
створення зображення на персональному комп'ютері засобами графічного або текстового редактора (Corel Draw, Adobe Photoshop, Microsoft Word, Microsoft Excel);
друк зображення на плівку на лазерному (чорно-біле зображення) чи струменевому принтері (чорно-біле або кольорове зображення).
Дотримання вищенаведених рекомендацій дозволить створювати дидактичні матеріали, що відповідають сучасним вимогам та сприяють високопродуктивному засвоєнню навчального матеріалу.
Висновки
Дослідивши використання технічних засобів навчання на уроках читання в 1-4-х класах, можна зробити наступні висновки:
1. Якщо вчитель хоче оволодіти сучасною методичною системою читання йому потрібно, перш за все, перебудувати свідомість і прийняти як обов'язкову умову той факт, що саме дитяча книжка, тобто матеріальний об'єкт в єдності всіх його компонентів, а не просто текст, тобто вирваний із спілкування один компонент – хоч і найважливіший, найголовніший, але для дитини непрацюючий, поки вона не читає, а тільки вчиться читати – знаходиться в центрі навчання читання в початковій школі.
2. Відображення людиною починається з відчуття, без якого неможливе формування в свідомості якихось образів, знань. Тому органи чуттів і створені на їх основі почуттєві методи пізнання являють собою канал, через який інформація від об'єкта пізнання прямує до свідомості. Почуттєве пізнання закінчується сприйняттям відображення об'єкта, тобто вводом його органами чуттів у свідомість людини.
3. Застосування будь-яких засобів пізнання (приладів, обладнання, технічних засобів тощо) тільки розширює можливості наших органів чуттів. Наприклад, використання мікроскопа дозволяє бачити невидиме. Технічні засоби взагалі і навчання зокрема в пізнавальному процесі виконують роль знарядь праці вчителя і учня, вони служать продовженням органів чуттів.
4. Принцип наочності є одним з важливих для організації ефективного процесу навчання молодших школярів. Адже без чуттєвої основи засвоєні знання будуть формальними. Вони, у кращому випадку, запам'ятовуються учнями, але не будуть для них зрозумілими, тобто усвідомленими і осмисленими.
5. Технічні засоби навчання (ТЗН) – можна розглядати як комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.
6. Модель заняття з комплексним інформаційним впливом стала можливою з впровадженням у навчальний процес новітніх інформаційних технологій: мультимедійної проекції, інтерактивних дощок, комп'ютерно-програмних засобів інтенсивного вивчення предмета, комп'ютеризованих лінгафонних комплексів, перспективних технологій навчання через Інтернет тощо. Фактично мова йде про нову модель системи передачі-отримання знань,